На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Вірші про Тараса Шевченка


про Шевченка

У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації... 

 

Марія Пригара

ТАРАСОВЕ СЛОВО

Снились Тарасові в чорній неволі
Гори дніпрові високочолі,
Де сокорина, пухом припала,
Віти на воду порозпускала.
Снилась веселочка в тихі години,
Що позичає в плесі краплини.
Снився щоночі сивий Славута,
Вся Україна, горем закута.
Рідний народ його, битий і гнаний,
Як він устане, зірве кайдани,
І розкувавши руки могучі,
Панство несите скине із кручі.
Все, що наснилось,— пісня сказала.
Пісня пророча — правдою стала!
Цвітом повиті Тарасові гори.
Поле безмежне з вітром говорить.
Слово Тарасове струнами б'ється.
Ходить між люди — з серця до серця.
Ходить між люди, лине світами —
Так йому жити й жити віками,
Поки, як море, в срібній обнові
Б'ються об берег хвилі дніпрові!

 

* * *

 

Володимир Підпалий

КОБЗАР

Струни  зрячі,  вічні  струни
Ти  торкнеш  рукою  -
Попливе  вкраїнська  пісня
Та  й  Дніпром-рікою.

Хвиля  пісні  -  вища  й  краща,
То  лагідна  знову...
Ой  Тараса  думи  віщі  -
Для  душі  розмова!

Шляхом  ішла  Катерина,
Узяла  на  руки,
Понесла  свойого  сина  -
Серця  свого  муку.

Бо  у  неї  така  правда,
Щоб  не  спали  люди,
Бо  у  неї  вічне  право  -
На  землі  цій  бути...

 

* * *

 

Ліна Костенко

КОБЗАРЮ

Кобзарю,
знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгомонний вік.
Завихрень - безліч.
Тиші - анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік.
Звичайні норми починають старіти,
тривожний пошук зводиться в закон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.
Вона грудьми на фініші розірве
Чумацький Шлях, мов стрічку золоту.
І, невагома, у блакитній прірві
відчує враз вагому самоту.
І позивні прокотяться луною
крізь далі неосяжно голубі...
А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть велич нової краси?..
Тарас гранітний дивиться суворо:
- А ви гартуйте ваші голоси!
Не пустослів'ям,
пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі нелегкій.
Бо пам'ятайте, що на цій планеті,
відколи сотворив її пан Бог,
ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох!

 

 

* * *

 

Уляна Кравченко

ХТО  ТО,  ХЛОПЧЕ,  БУВ  ТАРАС?

 

Вірші про Тараса Шевченка, вірш Уляни Кравченко Хто  то,  хлопче,  був  Тарас. Портрет Шевченка, автор не вказаний
Портрет Шевченка з колекції
Кіровоградського обласного художнього музею
(автор не вказаний)

Хто  то,  хлопче,  був  Тарас?
—  Це  поет  бездольних  мас,
Це  співець  і  наш  Кобзар,
В  серці  мав  любови  жар.

Що  такого  він  зробив?

—  Україну  полюбив!
І  за  це  пішов  в  кайдани,
Щоб  терпіти  муки  й  рани.
Що  за  це  йому  дамо?

—  Серць  маленьких  все  тепло!

Ум  розважний,  пильні  руки,
Що  так  прагнуть  до  науки,
І  до  праці  для  народу  —
Це  найкраща  нагорода!

 

 

* * *

 

 

Уляна Кравченко

СОНЦЕ  УКРАЇНИ

 
Вірші про Тараса Шевченка, Уляна Кравченко, Сонце УкраїниЯ  маленький  хлопчик
Сьомий  рочок  маю
Але  про  Шевченка
Вже  богато  знаю.

Нині  нам  про  Нього
Мамочка  сказали  —
Рушником  новеньким
Ми  портрет  прибрали.

Принесли  ми  жмінку
Рути  і  барвінку  —
Наш  Кобзар  коханий
Достойний  пошани.

Він  дитя  з-під  стріхи
Він  в  селянській  свиті  —
А  придбав  нам  слави,
Як  ніхто  на  світі.

А  та  наша  слава
Не  вмре  не  загине,
Наш  Тарас  Шевченко  —
Сонце  України.

За матеріалами:«Наше життя» («Our life»), березень 1990 (№ 2) — (художньо-публіцистичний часопис, який видає Союз Українок Америки).
Журнал з електронного архіву CУA: http://unwla.org/ourlife/pdf/Our_Life_1990-03.pdf

 

 

* * *

 

 

Леонід Кисельов

ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...

"Та не однаково мені... "
Тарас Шевченко

Він був як полум'я. Його рядки — 
Дзвінкі і небезпечні, наче криця, 
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я. Тепер ідіть,
Мо' пощастить знайти в трухлявій шафі 
Засохлу риму, клоччя біографій, 
Анкетну сповідь і газетну їдь.

Він був як полум'я.
(1968)


За матеріалами: Леонід Кисельов. «…Все на свете – только песня на украинском языке». Вибране до 60-річчя поета. Упорядник Сергій Кисельов. Обкладинка Марини Туровської. Київ, видавництво "Факт", 2006, стор. 241 - 242.

 

* * *

 

Максим Рильський

ШЕВЧЕНКО

Всі його ми батьком звемо,
Так від роду і до роду: 
Кожний вірш свій і поему 
Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне 
Все ненавидів потворне, —
І його ім’я — незгасне, 
Світлий образ — неповторний.

Чисту матір і дитину 
Він прославив серцем чистим, 
Всю осяяв Україну 
Поглядом він променистим.

Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних 
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник.


 

* * *

 


Олександр Олесь

В РОКОВИНИ ШЕВЧЕНКА

Одно питання мимоволі 
Ввесь час в думках моїх встає: 
Чом не вгледів він сонця волі, 
Чому тепер він не жиє?

Якими дужими громами 
Пророчий голос би гримів,
Якими буйними річками 
Котивсь, шумів би його спів!?

Які б вінки він сплів героям,
І як уславив би їх чин?
Він грав би в сурму перед боєм.
Боровся б сам серед руїн.

А як оплакав би могили,
Яких би квітів насадив!
Калина б віти похилила 
І в вітах вітер б гомонів.

Якими лютими бичами 
Карав би нас, що кволі ми,
Що розійшлись ми манівцями 
На крок єдиний до мети.

Як в душу б він заглянув кожну, 
Як кожний біль би наш відчув. 
Він влив би міць непереможну, 
Серця б він вірою надхнув...

І де б він був ?!.. Чи на засланні, 
Серед неораних степів,
Чи разом з нами на вигнанні 
Ділив би сльози і терпів?

Він тут би був! Орел Крилатий 
Не зміг би стерпіти ярма,
Бо як би там він міг співати,
Коли вітчизна вся німа!

За матеріалами: Журнал "Соняшник", ілюстрований місячник для дітей. Редактор Петро Волиняк. Березень 1961 р. Малюнок «Т. Г. Шевченко». Ліногравюра В. Касіяна.

 

 

* * *

 

 

Дмитро Білоус

НА ГОРІ ТАРАСОВІЙ

На гілках зелені бростІ,
в небі хмари бязеві.
Біля пам'ятника гості
на горі Тарасовій.

А гостей же так багато
в цій порі весновій:
всенародне світле свято
«В сім'ї вольній, новій».

Не Дніпра рокочуть хвилі —
сплески океанові:
то співають на могилі
«Заповіт» у Каневі.

То не грім хмарину вразив
зблисками грозовими —
«Заповіт» гримить Тарасів
всього світу мовами.

Росіянин: как бушует
старый Днепр под кручей...
білорус: каб было чутна
як грыміць грымучы...
    
А високий італієць
тягне басовито:

che si oda il muggito
del fiume stizzito

А болгарин з чистим
серцем слов'янина-брата:
да се виждат, да се чува,
как реве реката...

Ти, індійцю із Калькутти,
їхав так далеко ти.
І твоєї мови чути
переливні клекоти.

Вслухайсь, друже із Тулузи,
у слова пророка ти...
І звучать в словах француза
переливні рокоти.

В морі музики — по вінця
щемні підголоски там
тануть в серці українця
невимовним лоскотом.

Бо зринає в тім хоралі
сиротя невкутане
і Кобзар на Кос-Аралі,
муштра і шпіцрутени.

Наче грім хмарину вразив
зблисками грозовими —
«Заповіт» гримить Тарасів
всього світу мовами:

«Поховайте та вставайте,
кайдани порвіте
і вражою злою кров'ю
волю окропіте»...

Грім травневою порою —
то слова Боянові
над Чернечою горою
в предковічнім Каневі.

За матеріалами: Дмитро Білоус. "Диво калинове". Вірші. Художник Олександр Кошель. Київ, видавництво «Веселка», 1988 рік.

 

 

* * *

 

 

Марія Чепурна

РОДИНА

             Т. Г. Шевченку
               
Дуб зелений та розлогий
Виріс на Вкраїні
У діброві, край дороги
При ясній долині.
Із дубами побратався,
Батьком став калині.

Часто вітри бушували
Гнули дужі віти,
Та зламати – не зламали
Дуба пройдисвіти.
Лиш коріння, мов із криці
У дуба ставало
І поволі із криниці
Свіжу воду брало.
Розрослося по діброві
Повилось в клубочки
І росли все нові й нові
З кореня дубочки.

За матеріалами: http://avdiivka-school.edukit.cn.ua/

 

 

* * *

 

 

Євген Маланюк

ШЕВЧЕНКО

Не поет — бо це ж до болю мало, 
Не трибун — бо це лиш рупор мас, 
І вже менш за все — «Кобзар 
Тарас» 
Він, ким зайнялось і запалало. 
Скорше — бунт буйних майбутніх 
рас, 
Полум'я, на котрім тьма розтала, 
Вибух крові, що зарокотала 
Карою за довгу ніч образ. 

Лютий зір прозрілого раба, 
Гонта, що синів свяченим ріже, 
У досвітніх загравах — степа 
З дужим хрустом випростали крижі. 

А ось поруч — усміх, ласка, мати 
І садок вишневий коло хати.

За матеріалами: Євген Маланюк. Поезії в одному томі. Видано Науковим Товариством ім. Шевченка в Америці і Українською Вільною Академією Наук у США за матеріяльною допомогою Східньо-Европейського Фонду, 1954, 299 с.

 

* * *

 


Однією з тих, хто писав щирі вірші про Тараса Григоровича, є Леся Храплива. Поезія Лесі Храпливої «тихо-тихесенько шепче-промовляє» до душі, добуває з неї те, що найкраще, і просто заставляє любити Україну і бути гідним її любови, любити поезію Тараса Шевченка і становитись справжнім українцем. Вірші поетки звучать як голос нескореного рідного краю, як голос народу, який прагне відродження.

Леся Храплива. Вірші про Тараса Шевченка 

Вірші Лесі Храпливої-Щур про Тараса ШевченкаВірші Лесі Храпливої-Щур: "Портрет Тараса Шевченка", "Тарас Шевченко", "Кобзар".


Поетична Шевченкіана Богдана Лепкого. Добірка віршів про Тараса Шевченка зі збірки ПоезіяВ історії різномовної поетичної Шевченкіани, яка бере свій початок ще за життя Кобзаря, серед багатьох її творців визначилося місце й для відомого українського поета й прозаїка Богдана Лепкого (1872 - 1941 рр.) - автора поезій та книжки "Про життя великого поета Тараса Шевченка", історичних повістей і романів. Ще на початку XX століття він продовжив поетичну Шевченкіану віршами "В кріпості", "Умер поет" та триптихом "В Тарасові роковини", об’єднаними в цикл "Шевченко" (1902). Читайте вірші Богдана Лепкого: "В кріпості", "Умер поет", "В Тарасові роковини", "Благословенна най буде година".

Анатолій Камінчук, вірші про Тараса Шевченка"Кобзар", "Рідне слово" - вірші про Тараса Григоровича Шевченка від українського поета Анатолія Камінчука:

"Мудра, світла книга — то «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято, білий коровай.
І пішло повір’я з прадідівського часу: 
Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай!"

Марія Хоросницька, вірші для дітей, вірші про Тараса Шевченка"Розповідь про Тарасову вербу", "Заповіт", "Свято", "Шевченківський гай" - добірочка дитячих поезій Марії Хоросницької про Великого Кобзаря.

Поезії Володимира Самійленка, присвячені Тарасові ШевченкуВірші Володимира Самійленка про Тараса Григоровича Шевченка: "На роковини смерті Шевченка", "Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого", "Українська мова" (Пам'яті Т. Г.  Шевченка), "26 лютого".

Богдан Лепкий, збірка віршів про Тараса ШевченкаПоезії Богдана Лепкого про Тараса Шевченка: "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба".

Андрій Малишко, вірші про ШевченкаВірші Андрія Малишка про Тараса Шевченка: "Пам'ятник Тарасові", "На горі чернечій", "Тарасу Шевченкові", "Тарас", "Тарасова гілка", "Ти приходиш до мене", "Ревуть твої сурми, рвучи все минуле луною", "Як жаль, я, парость інших літ", "... І як ти міг крізь далі дикі", "Вийду в степ, до синьої криниці", "Ти живеш на планеті", "Минув кривавий час". 

 

Вірші для дітей, вірші про Тараса Шевченка, Костянтина Малицька, Поклін Кобзареві"Коли широка вся Україна
Святкує пам'ять свойого
Сина,
І ми, найменші Вкраїни
діти,
Поклін приходим Йому
зложити."

(Костянтина Малицька)

вірші Василя Стуса, присвячені Тарасові Шевченку"Тарас на засланні", "Борітеся — поборете! Мені Тарас порадив у безсонній ночі" - поезії Василя Стуса, які він присвячує українському Кобзареві.

Ольга Церковна пише вірші про Тараса ШевченкаЛозівська школярка Ольга Церковна присвячує свої вірші Тарасу Шевченку. Шестикласниця має їх кілька у своїй творчій скарбничці і чудово декламує один з них на відео...

вірші про шевченка, ліна костенко, кобзар співав в пустелі косаралу"Кобзар співав в пустелі Косаралу,
У казематах батюшки-царя.
Кайдани, шаленіючи, бряжчали,
Щоб заглушити пісню Кобзаря."

(Ліна Костенко)

вірші про шевченка, василь голобородько, читання кобзаря"... Слово мені ставало струменем дощу
у розкриту пащу сухого яру,
а дощ ставав словом, що напуває коріння
лугової трави моєї Батьківщини."

(Василь Голобородько)

"Шевченків край!..
Я весь його сходив
Шляхами гайдамацького повстання.
Розчулено, як хлопчик, млів од див
Невичахлого болю й хвилювання..."

(Дмитро Луценко)

"Блаженна мріє, думонько-дитино,
Колисана ще з молодості літ!
Це ти йому курличеш журавлино
І зболеного кличеш в переліт."

(Михайло Ткач)

"В дні перемог і в дні поразок,
Щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні."

(Юрій Рибчинський)

"Гаряче й глибоке Тарасове серце,
Й широке, немов синє море, –
То тихе й лагідне, як раннє озерце,
То грізнобурливе й суворе!"

(Іван Огієнко)

Вірші про Тараса Григоровича Шевченка від поетів Рівненщини: "На іменини Т.Шевченка" (Любов Пшенична), "Розковую оголені слова" (Богдан Столярчук), "Офорт 1860 року" (Микола Тимчак), "Пам’яті Шевченка" (Сергій Рачинець), "Міг би жити спокійно і мирно" (Вікторія Климентовська), "А в нього були очі сині" (Грицько Чубай), "Думи в казематі" (Олександр Богачук), "Автопортрет зі свічкою" (Лідія Рибенко), "Кобзар на Волині" (Любов Пшенична).

Одним з центральних образів, до якого зверталися письменники Сумщини періоду 1941-1943 років – це образ Тараса Шевченка. Для тогочасних поетів він став уособленням Батьківщини.  Читайте вірші про Тараса Шевченка: "Пам'яті Великого Кобзаря" (Лозенко Г.), "Торбан" (Михайло Чигирин).

вірші Івана Коваленка про ШевченкаУся біографія Івана Коваленка містичним чином переплетена з постаттю Кобзаря... Читайте вірші Івана Коваленка про Тараса Шевченка: "Найвища вершина", "На біржі поезії", "Намалюй мені Тараса", "Вступ до знищеної поеми", "Не став би зроду віршувать", "Задумуюсь глибоко часом...", "Вперед, до Тараса!".

Вірші Лесі Українки про Тараса ШевченкаВірші Лесі Українки про Тараса Шевченка: "Роковини", "Легенда", "На роковини Шевченка", "Жалібний марш".

"Я в серці маю те, що не вмирає..." (Леся Українка)

 


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про Тараса Шевченка»:
Надія Барановська , 2017-03-02 20:24:26, #
Admin , 2017-03-02 22:25:37, #
юлічка , 2017-03-10 20:01:36, #
Максим Рильський ШЕВЧЕНКО , 2017-03-12 17:19:12, #
Admin , 2017-03-12 22:45:50, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 6    + Додати коментар