Публікації за тегом: Андрій Малишко

"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях."
(Ліна Костенко)​

 

 

"Знаю від листя немало слів,
З ріками родич в таємному слові, 
Біло-білену мову снігів,
Гімни осені малинові
Знаю... Навчався блакитних собі промов
З плескоту хвилі й людських розмов.
З хліба узяв запахущий сік 
Землі, дощів і залізного плуга,
Ніби я жити сто літ зарік,—
Прибуває потуга." (Андрій Малишко)

"Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт."
(Андрій Малишко )

"Дощик, дощик  голубий, 
Колосків не оббий 
Зливами-проливами, 
Хмарами-огнивами, 
Птицями-зірницями, 
В небі блискавицями..."

(Андрій Малишко)

Віршики Андрія Малишка для малюків: "Дощик" ("Вихопивсь дощик поміж заграв"), "Бабуня-трава", "Соловейку-солов'ю", "Перепілка", "Пшениченька", "Бусол", "Ячмінь", "Сніг", "Кіт-воркіт", "Вечори, як сиві котики", "Осіннє листя", "Півень", "Кораблик", "Хвалилася гречка", "Блискавиця блисне в гонах", "Підкови". 

 

 

 

 

Вірші Андрія Малишка для дітей: "Дощ" ("Дощик, дощик  голубий"), "Перепілка", "Підкови", "Заєць-побігаєць", "Птиці-зірниці",  "Бабуня-трава", "Кізка", "Кіт-воркіт", "Журавель", "Соловейку-солов'ю". 

 

 

 

 

 

Добірка віршиків для малят від Андрія Малишка: "Дощик" ("Вихопивсь дощик поміж заграв"), "Бабуня-трава", "Кіт-воркіт", "Заєць-побігаєць", "Журавель", "Осіннє листя".

 

 

 

 

 

Поезії Андрія Малишка про маму: "Мати моя, мати дорога", "Мати" ("Під димне маєво руде вдивлялася з турботою"), "Мати" ("Чорна хмара вкриває півнеба з дніпрового краю").

Вірші Андрія Малишка про Тараса Шевченка: "Пам'ятник Тарасові", "На горі чернечій", "Тарасу Шевченкові", "Тарас", "Тарасова гілка", "Ти приходиш до мене", "Ревуть твої сурми, рвучи все минуле луною", "Як жаль, я, парость інших літ", "... І як ти міг крізь далі дикі", "Вийду в степ, до синьої криниці", "Ти живеш на планеті", "Минув кривавий час". 

 

Інтимна лірика Андрія Малишка: "Я люблю твої очі у мрії", "У нас кохати - полюбить сполна", "Перша любов моя", "Ти знов мені наспишся", "Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу", "Полюбила мене, - я не знаю", "Любові вчитись не можна".

 

 

 

 

"Чому живе, і сам не знаю, 
В моєму серці стільки літ 
Ота стежина в нашім краї 
Одним одна коло воріт..."

(Андрій Малишко)

"Приходять предки, добрі і нехитрі,
У бородах, простелених на вітрі,
Не руки — а погнуті чорні віти,
Не очі — а прозористі орбіти.
І кайдани подзвонюють з плугами, 
Зерно, і кров, і ночі із снігами."  (Андрій Малишко)

 

"Гаї шумлять біля потоку,
Де хвиль весняна течія.
Прощай, кохана кароока,      
Прощай, пораднице моя..."    

(Андрій Малишко)

"Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі 
Ночами насняться мені..."

(Андрій Малишко)

 

"Рідна мати моя, ти ночей не доспала 
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала."

(Андрій Малишко)

"В вечірню годину, де в зорях долина, 
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина, 
Неначе у серці моїм..."

(Андрій Малишко)

"До тих країв щоденно поїзди 
Відходять від столичного перону;
Бери тютюн і вірші для їзди,
Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону,
Гачки, й сачок, і вудочки складні,
Та ще нехитро зварену наживку —
І гайда в путь..."  (Андрій Малишко)

"В теплім місяці у травні
Шепче явір думи давні, 
В синім місяці у квітні 
Думи явора столітні..."

(Андрій Малишко)

"Палають огні при долині, 
І північ заходить, і сон. 
Татари сидять при долині 
На всіх поділяють полон.."

(Андрій Малишко)

Андрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.