Одним з центральних образів, до якого зверталися письменники Сумщини періоду 1941-1943 років – це образ Тараса Шевченка. Для тогочасних поетів він став уособленням Батьківщини.
|
Г. Лозенко ПАМ'ЯТІ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ |
|
У вірші "Пам'яті Великого Кобзаря" звучить мотив невмирущості поезії і митця, чия пам'ять живе серед поколінь, у минулому, сучасному і майбутньому. І в цьому творі постає образ музичного інструменту – кобзи – як символу вічної музики, пісні, слова.... Кобзар, наче Прометей, ніс вогонь у своєму слові, який когось зігрівав й освітлював, когось боляче обпалював, а когось нещадно знищував. І подібно до Гомера Т. Шевченко є символом України, виразником її національних інтересів. Саме таким він і фігурує у вірші Г. Лозенка.
За матеріалами: Лозенко Г. Пам'яті Великого Кобзаря. // Сумський вісник. – 11 березня 1942 р., № 31, стор. 3.
|
Михайло Чигирин ТОРБАН Скажіть, чого хвилює нас |
|
Вірш Михайла Чигирина "Торбан" є яскравим прикладом поетичного осмислення минулого, сучасного і майбутнього через змалювання металогічного художнього образу Тараса Шевченка.
"У роменському музеї знаходиться торбан, на якому грав Тарас Шевченко"
М.П. Чигирин
За матеріалами: Чигирин М. "З глибини серця". "Ромен", 1943 р., стор. 31.
Більше віршів про Тараса Шевченка читайте за посиланням:
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...
"Вже скоро вік, як змовкли гами...
Тарас умер. Та чи ж умер?
Не вмер, як в давності Гомер,
Містами, селами, лугами
З людьми ішов, іде тепер."(Г. Лозенко)
"Скажіть, чого хвилює нас
тепер оцей торбан до болю?
На ньому грав колись Тарас -
борець за правду і за волю."(Михайло Чигирин)