Вірші до Дня Святого Миколая

Свято Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей є звичай писати Миколаєві листа, де дітлахи розказують, що хорошого та поганого вони вчинили протягом року, і просять про подарунки.

 

 

Оксана Кротюк

ДОБРОМУ МИКОЛАЮ

На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся 
На прихід даремно...
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю. 

За матеріалами: Оксана Кротюк. "Неслухняне левенятко". Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік, 16 с.

 

* * *

 

Тетяна Строкач

Свято Миколая

- Ти листа вже написав?
В нім здоров'я попрохав?
І для себе, й тата, й мами,
Й для сиріток всіх так само?
І для воїнів хоробрих?
Для мандрівників невтомних?
Чи був чемним ти весь рік?
Чи старавсь, як тільки міг?
Вже в дорозі Миколай,
Тож бажання загадай!
І листа відправ скоріше,
Помолись йому у тиші..
Та чи різку, чи дарунок
Він поклав для тебе в клунок?
 
Любий святий Миколаю!
Ми на тебе всі чекаєм!
У зимову ніч казкову
Одягнеш свої обнови,
та візьмеш дарунків міх,
Й обдаруєш діток всіх.
Не минеш і сиротину,
І знедолену дитину.
Хай всміхнеться дітвора
Від двора і до двора!
Радо свято зустрічає,
Миколая величає!

 

* * *

 

Тетяна Винник

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Я Тобі малюнок намалюю,
Де щасливі всі на світі діти!
На Твою адресу надішлю я –
Хай зоря у небі синім світить.

Попрошу у Тебе, аби Свято
В нас було чудове неодмінно –
Дітлахів на світі так багато,
Що Тебе чекають з нетерпінням!

 

* * *

 

Тетяна Винник

МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ

Старець iз янгольським ликом –
святостi й благодатi,
послухай мою молитву,
мовлену у сум´яттi:
всiм, хто шукає пораду,
всiм, хто в бiдi та скрутi,
Ти подаруй розраду,
зла розiрвавши пута.
Оберiгай подорожнiх,
Паломникiв, водiїв,
воїнiв, удiв, торговцiв,
студентiв та морякiв.
I бережи, мов зiницю,
Всiх на землi дiтей!
Хай iм´я Твоє святиться!
Хай буде Чудо Твоє!

 

* * *

 

Тетяна Винник

СВЯТИЙ МИКОЛА

На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.

А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!

Для слухняних дiточок –
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!

 

* * *

 

Галина Мирослава

Миколай

Як вкладеться сонце спатки,
Ніч на вушко янголятком
На сопілочці заграє,
Солоденько заспіває.

І ти втішишся, маленький,
Захлюпочеш всім серденьком.
Нині прийде Миколай,
Раз на рік полише рай.

На голівку пустить сон,
Сам же тихо до вікон
Підійде і неговірко
Скрізь загляне зірко-зірко.

Хто у ліжечку цім спить?
Чи він маму не смутить?
Чи рідненьким допікає?
Чи навчатися бажає?

Спохмурніє − і всміхнеться.
В нього дуже добре серце.
І між теплих подушечок
Покладе тобі мішечок.

 

 

Леонід Талалай

ЙДЕ В КОЖУСІ МИКОЛАЙ  

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв'язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов'язав хустинку.

 

* * *

 

Леонід Талалай

ПІСЕНЬКА ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

На ньому все іскриться:
Кожух і рукавиці, 
і довга борода.

З дарунками торбина
Йому згинає спину,
Та впевнена хода.

Він прийде, не заблудиться
У полі сніговім,
Він знайде нашу вулицю
І зайде в кожен дім.

Здолає хуртовину
І прийде неодмінно
На радість нам усім.

Не зіб’ється з дороги,
Бо знає, що без нього
Не зайде свято в дім.

А що…як він заблудиться?
Дивлюсь з вікна на вулицю –
Та це ж його хода!

Кожух і рукавиці,
І костур у правиці, 
І довга борода.

Здолавши хуртовину,
Несе важку торбину,
Прискорюючи крок.

І вже через хвилину,
Лише через хвилину
Співатиме дзвінок.

 

* * *

 

Роман Завадович

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

(Уривок)

"Чи чуєш, як по Оболоні 
Дзвінки все тихше, тихше 
                                       дзвонять?" —
Запитує сестричку брат. 
"То це ж дзвіночки ангелят!
Це Миколай, дідусь святий, 
Роздавши дари між дітей, 
Вертається в небесний двір 
Туди... високо... вище зір..."

Поснули братчик і сестричка, 
Та щастям ще сяють личка,
І сонні пальчики дітей 
Гостинці тиснуть до грудей.
Ще раз дзень-дзень,
Ще раз дзінь-дзінь,
І все покрила далечінь...

За матеріалами: "Сніжинки". Додаток до журналу "Наше життя". Упорядкувала Марія Юркевич. Союз українок Америки. Філадельфія, 1960, стор. 21.

 

* * *

 

 

Іван Семененко

СИДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Поміж кудлатими хмарами
Сидить святий Миколай
На троні золотому,
На дітей споглядає,
Ще й пальцем показує
На заячі вуха,
І на ведмежі барлоги,
І на сорочі хатинки
На березах білих.
Там ще й досі
Дуже стара сорока
Варить своїм сороченятам
Кашу та борщик
В червоному горщику.

За матеріалами: "Соняшник". Журнал для дітей. Малюнок Анатолія Твердого. Київ, 1991 рік, №9 - 12, стор. 3.

 

 

* * *

 

 

Вірші про святого Миколая від Лесі Храпливої :

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "Зайчик", "В навечер'я святого Миколая".