Вірші про ліс

Павло Тичина

А Я У ГАЙ ХОДИЛА

А я у гай ходила
По квітку ось яку!
А там дерева — люлі
І все отак зозулі:
— Ку-ку!

Я зайчика зустріла.
Дрімав він на горбку.
Була б його спіймала,
Зозуля ізлякала:
— Ку-ку!

 

* * *

 

Павло Тичина

ВІТЕРЕЦЬ ТОРКНУВ ДУБИ

Вітерець торкнув дуби —
Й ті зашелестіли.
Позлітались голуби,
Нам завуркотіли.
Вгору сонечко підбилось,
На усіх нас задивилось.

За матеріалами: "Вийшли вранці ми". Вірші. Художник Пономаренко А. Київ. Видавництво "Веселка", 1974.

 

* * *

 

Леонід Талалай

Ми підемо до лісу

Ми підемо до лісу,
Де світяться пеньки,
Де ходять хитрі лиси
І шастають вовки,

Де казку жолудятам
Розказують дуби,
Де розбрелись курчатами
Між травами гриби,

Де велетні-ялини
Повалені лежать,
І ласує малиною
Веселе ведмежа,

Де білочка на гілочці – 
Була і не була –
Півхвостика видніється
З дубового дупла.

 

* * *

 

Наталка Поклад

В ЛІСІ

Ліс-лісочок,
Срібний голосочок,
Сонечко згори.

Стежечка-в'юниця,
Поруч — таємниця
Замри!..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами: Наталка Поклад. "Хрущикова наука". Вірші. Художник Софія Скачко. Київ, видавництво «Веселка», 1993 рік, 20 с.

 

* * *

 

Оксана Кротюк

ДРІМАЄ ЛІС 

Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, так чого собі ходив,
Чи, може, самотою сумував,
Що синій ліс під переметами снігів.
Що ні билиночки не здибати ніде,
Що потонула між снігами далина,
Лиш на горбочку паленіє де-не-де
Шипшини ягідка, однісіньким одна.

За матеріалами: Оксана Кротюк. "Неслухняне левенятко". Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік, 16 с.

 

* * *

 

Анатолій Качан

ПІСНІ ЛІСУ

У травні ліс пісні співає 
На сто, на двісті голосів.
Та ми з тобою добре знаєм, 
Яку він зиму пережив.

Такі морози тут стояли,
Що у сніги ховався звір,
А на дубах кора стріляла 
І рвалася, немов папір.

Перекликалися тут сови 
І хуртовини голосні.
Та надійшла весна — і знову 
Співає ліс дзвінкі пісні.

За матеріалами: Анатолій Качан. "Прощання з літом". Вірші для дітей. Передмова Володимира Рутківського. Художник Віктор Кузьменко. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік, 58 с.

 

* * *

 

Володимир Підпалий

ЛІС

Хмиз під ногами залпами тріщить, 
в траві опале листя пахне вогко, 
і пробиває дзьобом дятел щит 
кори живої, 
як маестро, ловко.

Гайне змарніле сонце між дерев 
і по вершках майне рудою білкою 
і жаль мене бере, 
і сум бере,
і плаче ліс пастушою сопілкою.... 
 

За матеріалами: Володимир Підпалий. «Вишневий світ».  Книжка лірики. Київ, видавництво «Радянський письменник», 1970 р., стор. 54.

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький ЛІСОВА ТАЄМНИЦЯ Тиха стежечка у лісі  привела мене,  малого, на галяву, де суниці —  в сяйві сонця золотого. Там важкі мохнаті бджоли шелестіли тонкокрило, і у затінку тополі таїну собі відкрив я. Лиш торкнув мене  промінчик  і в моїх очах розтанув,—  тої ж миті  ясно стало,  що дорослішать  почав я! І тому  із того лісу  я додому понесу не гілки     а шелест листя, не квітки     а їх красу,  бо даремно  я не нищив  те, що ліс  подарував!.. Цю велику  таємницю  в літнім лісі  я узнав!

За матеріалами: Анатолій Костецький. "Де літо живе?" Вірші для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Київ, видавництво «Веселка», 1986 р., 32 с.

 

* * *

 

Вірші "Григорію Паничу", "У Боярці зелений ліс", "В'яз", "Знов у лісі", "Боярський ліс".