Костянтин Степанюк. Жовтневий вечір.
Галина Мирослава
МІЙ МАЛЕНЬКИЙ ЛІС
|
Дуб червоний
Cтоїть червоний при дорозі дуб,
Той "рубра кверкус" з сірою корою,
Блискучим листям. Над
Джерельною водою
З жолуддям у беретиках на всіх.
Стоїть кремезний при дорозі люб.
Як воїн, захисник, міцний, розлого.
І з нього видно геть усі дороги,
Що йдуть до щастя через переліг.
|
|
Василь Непийпиво. "Дуби". 1962 р.
|
Осичина, осика
За полем "популус" тремкий
Розрісся лісом на Поліссі,
Над річкою стоїть стрункий
І всіх шурхим вітає листям.
І все, здається, шарудить,
І все, здається, височіє.
І все таким життям кипить,
Що сум маліє.
|
|
Олександр Минка. Осики.
|
Осокір
Сокорино яснокора, сім'я тополина,
При воді та при дорозі
Стрімко вгору ринеш.
Сокорино, соку повна,
Бджолам ти як мати,
Навесні ще й для перини
Не шкодуєш вати.
Листям тихо шелестиш:
"Беріть, то від серця,
Набирайте у мішечки або у відерця".
|
|
Олексій Мар'їн. Осінні контрасти. 2021 р.
|
Липа дрібнолиста
Любо липа серцелиста,
Густолиста, дрібнолиста,
Повнокронна, запашниста,
Борозенками кора,
Серденьками свого листу,
Цвітом радісним, врочистим,
Влітку наче до Різдва
Чепуриться і віта.
|
|
Олена Ріпа. "Аромат липи". 2020 р.
|
Березина
Березіль-березінь,
До берізочок плиплинь
У березовім гаю,
Скажи кожній:
– Напою.
Най твій стан якнайнайшвидше
Набирає феєрично
Сил з землі. Сил від коріння
Для листочків, для цвітіння
І гладенької кори,
Білі й чорні кольори,
Для гілок, обвислих ніжно,
Ди-во-вижно.
Най у якнайкращій кроні,
Як у Бога на долоні,
Замережаться берізки
У своїх манливих кісках.
|
|
Aspen Cabin by Gary Kim.
|
Чорноклен
Дивоклене з темною корою
На дорослих стовбурах. Але
Знав ти, друже, кору молодою.
Не сумуй. Усе як треба йде.
Не хвилюйся, що цвітеш пізніше.
Не тривожся. Довше проживеш.
І твої крилатки в барвах інших
Кожне око змилують. Авжеж.
Ти не плач, що не такі листочки
Формою, червону восени
Ти одягнеш велично сорочку –
Всі завмруть від подиву й краси.
|
|
Red maple. Artwork by Elissa Gore.
|
Верба біла
Верболіз-білоліз, як люблю я твій ліс,
Твого верб'я весняні сльози.
Вербляницю з пушком
Вербобруньок стеблом
По морозах.
Вербо біла, по пальчики ніг у воді,
Вербовиченько гнучколоза,
Ти по вінця в весні,
Ти по серце в мені,
Навіть всупереч всім прогнозам.
|
|
Владислав Климович. "Верби". 2018 р.
|
Черемшина
І зворушиться серце ущерть, і заграє,
І розгорнеться ввись, і обійме собою усе,
Коли хтось "Черемшину" тільки звуком одним згадає.
Всі буяння відчують не тільки черемхи. Своє!
Бо пройматиме наскрізь пахуча, як сніг біла, квітка,
Бо зозулі куватимуть і лунатиме "тьох" солов'я,
І вівчар йтиме поруч з отарою й юна лелітка,
Дівчина-пісня, вийде стрічать вівчаря.
А поблизу Черемош, що рветься поміж берегами.
І вздовж нього черемхи врозкидь і зусюд.
А рої спритних бджіл над деревами і над кущами.
І ти бачиш все серцем, не важливо, ти тут, чи не тут.
|
|
Квітне Черемшина. Якимець Ольга. 2018 р.
|
Смерека
О... скільки рук,
Щоб обійняти серце! О! Так!
А скільки пальчиків,
Щоб радість ув очах!
Смереченько, яке розкішне віття!
А також шишечки на сяйнім верховітті,
Які люблю. О! Так.
І стовбурець також, отой лускатий
З живицею всередині, й пилок.
І як малюєш ти нагору конус. Знати б
Чим ти вимірюєш без інструментів крок.
О! Так.
|
|
Painting by Julia Datta.
|
Хвоїна
Заквітне сосна,
Рвучись на весні стрімголово
У гін.
А врізнобіч
Посиплеться з вітром пилок
З усіх колосків жовтих шишечок
Щедро і ніжно, святково
На рильця червоні
У шишечках поміж гілок,
Таких молоденьких, попарно хвоїнками в пучках,
Таких величавих, немов коронують весь ліс.
Заквітне сосна.
І до сонця потягнуться ручки.
Торкнутися б неба, неначе оцарствлених риз.
|
|
Scots Pine by Margaret Winifred Tarrant.
|
Гіркокаштан
Аж там, на Балканах,
Де гіркокаштани
Ростуть не у парках, в лісах,
Аж там, у каньйонах глибоких, побачиш
Реліктовий кінський каштан.
Де піндський хребет,
Де о́лені й сарни,
Де вепри і хижі птахи,
Де бурі ведмеді, лисиці, шакали,
Каштани цвітуть залюбки,
Запалюють радісно свічі,
Горять серед дня і вночі
І дивляться гордо у вічі
Каньйонам, як буки старі.
|
|
Vincent van Gogh. Chestnut Tree in Blossom, 1887.
|
Глід український
А восени темно-червоний плід
Замайоріє на узліссі лісу
Коралями між колючок і листя,
Двокісточко́вий український глід.
До приморозків вабитиме око
Нанизане на гілочки намисто
Грайливо, мов чекаючи допоки
Ти зріжеш китиці до ягідки геть-чисто.
|
|
Autumn Hawthorn berries with Centre of England Arts.
Поезії надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки"
Більше творів Галини Мирослави на "Малій Сторінці":
"...І теплом навдзвін ділюся" - твори для дітей та дорослих від Галини Мирослави
Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.
Читайте також на нашому сайті:
Вірші про ліс
Читайте вірші про ліс від Марійки Підгірянки, Марії Пригари, Івана Коваленка, Андрія М'ястківського, Павла Тичини, Леоніда Полтави, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Володимира Підпалого, Леоніда Талалая, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Галини Мирослави та інших українських авторів.
А це - ще одна фантастична знахідка!!!!!!! Поезії, поєднані із картинами відомих і невідомих нам художників (пізнаваймо нове!!!!!!!!!), - це витвір мистецтва!!!!!!! Це мільйон разів варто друку!!!!!!!!!! Позитивних емоцій від такої збірки - не передати, скільки!!!!!!!!!! Це окриляє і дарує неперевершений поетичний настрій!!!!!!! Величезна ВАМ подяка, вельмишановна пані Галино Мирославо!!!!!!!!! Невичерпного Вам натхнення та доброго настрою завжди!!!!!!!
Сподобалось
Красиво
так гарно!!!!!!!
просто круто
Щира усим дяка