"Бог терпів –і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
"Не терпіте ж, поготів!!!""(Сергій Губерначук)
"Не будьмо сумні у поточному часі.
Я ще озиваюсь до вас!
Я вас так люблю! Як на іконостасі!
Кохаймо себе – і свій час!"(Сергій Губерначук)
"Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і ти́шею тиш заговорить космічна краса!"(Сергій Губерначук)
"Коста-Ріка", "Сяй", "Сільська", "весняна і весільна", "Тропічна полька", "Авантюристка", "Пісенька про прийми", "Там, де ти", "Давай-давай", "Мазохіст", "Цілком таємно", "Тисяча ночей", "Мадаґаскар", "А красива дівчинка була", "Космічна лічилка", "Поцілунок", "Якби то поїзд", "Принцеса цирку", "На зоряній естраді", "Рай" - такі пісні на слова Сергія Губерначука увійшли до цієї добірки.
"Уроки географії були мої улюблені.
З учителькою з Африки
ми грали в географію.
Підручники тоді були придумані,
і ми на картах ворожили і на глобусах,
у чорнім гримі і з пов’язками на стегнах
зі стрілами довкола школи бігали." (Сергій Губерначук)
"Мої думки – така маленька річ
у безконечності нічного зорекраю."* * *
Лікую виключно любов’ю.* * *
Усім тобі завдячую, Любове!(Сергій Ґуберначук)
"Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко."(Сергій Губерначук)
"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!.."(Сергій Губерначук)
"Візьми Шевченкові томи –
і плач над ними, плач над ними.
Шевченком Бога обійми –
й хрестись хрестами золотими.
Хай сльози відповідь дають
на все пригноблене дитинство,
на те, як зміцнювалась лють
і поставало українство."(Сергій Губерначук)
"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
(Сергій Ґуберначук)
"У хлопчика Чухмарика
ми бачили ліхтарика.
Він чомусь вночі не спить,
щось під носа гомонить,
лиш – з-під ковдри крадькома
блимне світло – і нема..." (Сергій Губерначук)
"Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.
І не думай політ зупинити,
хай любов нашу юність несе..."(Сергій Губерначук)
"По́ро моя пізня, злякана зимою,
не тремти останнім листом,
не біжи за мною
жовтим вітром, шляхом битим,
полем, полем, полем…"(Сергій Губерначук)
"Несамовито яблуні цвітуть.
Дощем умите сонце шле привіти...
Коханий, я збагнула справжню суть:
чому для тебе я воліла б жити!"(Сергій Губерначук)
"День побагатшав на сонце,
на райські свічада жнив,
бо саме у цій ось точці
я голову в шані склонив..."(Сергій Губерначук)
"На злеті душі опинившись, згадай,
як грізно жилося твоїй Батьківщині!
Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: "Хвала Україні!"(Сергій Губерначук)
"На вулиці Правди не будуть брехати!
Сказали ж: не будуть, то значить – не будуть!
Зачинять – сказали – старі аґітха́ти,
знесуть аварійне – нове побудують…"(Сергій Губерначук)
"Ніхто нічого ще не знав
ні сном - ні духом
про те, що дехто вже сконав.
Земля їм пухом.Ми йшли на зоряний парад
Хрещатим Яром,
несли червоний транспарант.
Собі ж на кару..."(Сергій Губерначук)
"Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
Пітьом та сонць смугаста зебра
носила немовля.
Воно зросло на чоловіка.
А згодом – старика.
З тих літ між поколінь без ліку
і ллється ця ріка." (Сергій Губерначук)
"Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі –
дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духу"(Сергій Губерначук)