"На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…
Це сльози моєї скрипки
на кінчиках пальців твоїх…"(Сергій Губерначук)
"Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.
Усолоджу високим вином з вірогідністю,
що зломлю об портрета твойого всі пера!"(Сергій Губерначук)
"Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.
Залиш печаль на покуті спонуки.
Відзнач любов на тлі як світлотінь,
моя художнице, моя розлуко!"(Сергій Губерначук)
"Ой, яка ж вона висока, мамо!
Ой, привіт, мій любий предку, свідку!
На правічний сніг, що ліг між нами, –
я кладу хоч кам’яну, а квітку."(Сергій Губерначук)
"У чорне море човником пливе,
І за собою нас колись позве,
І будем вдвох. І будемо самі.
По всіх думках — по тузі, по зимі."(Сергій Осока)
«Не я пишу, а мною щось пише»,
«Переповідати родинні історії – моя внутрішня потреба».
(Сергій Осока)
Вірші-пісні Костянтини Малицької (Віри Лебедової): "Марш січовий", "Марш соколів", " В Січ ставай", "Вгору прапор", "Січ у поході", Січовий поклик", "У Січі! У Січі гуртуймося, брати", "Поставали козаченьки", "З Новим роком".
Читайте скоромовки Грицька Бойка: "Скоро мовлю скоромовку", "Тачка та човен", "Чучело", "Ворона-каркарона", "Повезло", "Лежень", "Колосся", "Про милу і мило", "Ожина", "З села в село", "Зуби", "Явдошка й волошки", "Горішина", "Архип охрип", "Череда", "Зоя і Зіна", "Вареники", "Смаженя", "Лелі", "Клює курка крупку", "Білча", "Бусол", "Горличка", "Подзьобав і пострибав", "Гксенята й гуска", "Курличі", "Липка", "Ослисько", "Лошата", "В альтанці", "Мурий з мурмуркою", "Мороз", "Василинка й Маша", "Гуси, гуси, гусенята", "Орли", "Карася - з порося", "Аби з рук", "Коса косить", "Скрекоче сорока", "Мішок на мішку", "Бощик", "Сухарики", "Щедрий дощик", "Качечка", "Не плакали", "Калинка", "Малюємо клени", "Торохкоче трактор", "Маля-немовля", "Сумно самому", "Спочиває сивий сом", "Чапля", "Бабуся", "Пройдем двором - поговорим", "Текла Сула", "Краб", "Моржі", "Кіндрат вбрід брів", "Сто ніжок", "Жатка", "Груші", "Задумався", "Наробили двері скрипу", "Шелестять комиші", "Щиглі".
"Світоч сяє в кожнім з нас -
Дощ вгамує, пил зжене з легень.
Чи хто хоче, щоб той згас,
Завітавши у похмурий день?.."(переклад Ольги Шарко)
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
"На висоті довготривалих сновидінь,
на сходах вже заблокованих каналів,
за п'ять хвилин до осені і кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "надія".
На вулиці дощ грає ля мінор,
а вітер піднімає мокре пальто,
за п'ять хвилин до осені і
кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "людина"."(Соломія Мардарович)
Софія Василівна Майданська – поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Лауреат літературних премій "Благовіст" (1997) та ім. Олеся Гончара (1998); має нагороди ім. Лесі та Петра Ковалевих (1997, США). Заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України з 1979 року. Вірші Софії Майданської перекладено англійською, білоруською, болгарською, латиською, литовською, польською, португальською, російською, румунською, шведською мовами.
"Пригоди Галки Димарівни" Софії Майданської - віршована казка про пригоди кмітливої галки – мешканки одного з чернівецьких димарів.
"У спадок дід лишив мені державу!
А потім ще й рушницю залишив...
Він добре знав, які часи для нас настануть,
Про це він часто з слізьми говорив...
......
Мій діду, Слава Україні!
Тримай за нас увесь небесний полк!
Вже скоро сонце зустрічатиме гостинно
Незламний ворогом, нескорений Народ!"(Софія Федина-Прилуцька)
Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду.
Станіслав Чернілевський — український поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою, автор збірки «Рушник землі»; кіносценаріїв: «Грамотний», «Просвітлої дороги свічка чорна»; лауреат премії імені Василя Симоненка.
"За перевалом болів і досад,
За рядом зрад, що тяли серце чуле,
Не треба повертатися назад,
Не треба озиратись на минуле..."(Станіслав Чернілевський)
"Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село..."(Станіслав Чернілевський)
Дитячі приказки (байки) Степана Руданського "Старий вовк", "Лев і циган", "Ворона і лис", "Старий пес", "Польський і руський кіт".
"Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають..."Співомовки - це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. Цей жанр гумору придумав Степан Руданський. "Запорожці у короля" - одна з таких співомовок.
