На відео: лекція Петра Кралюка "Непрочитаний Шевченко" (Острозька академія).
Життєвий шлях Шевченка неможливо оминути, розповідаючи про історію української культури. Людське горе малий Тарас встиг пізнати з раннього дитинства. Восьми років він втратив матір. Батько встиг одружитися з удовою з дітьми і через два роки помер, залишивши своїх дітей сиротами з мачухою, яка віддала Тараса в пастушки — так з десяти літ починається Шевченкова самостійність.
Мабуть, він був поганим пастушком, адже його більше цікавив навколишній світ та книжки, які він навчився читати. Довелося віддати його в науку, що тоді була більше схожа на наймитування у напівписьменних дячків. Але була в малому хлопцеві якась внутрішня сила, що гнала його до світу знань і культури. Тарас вчився читати, «списував Сковороду» в свої зошити та допомагав сільським богомазам писати ікони. Один із іконописців, побачивши в Тарасові талант, послав його до пана за дозволом на навчання живопису. Тарас пішов до управителя, який разом з двірнею відправив хлопця у Вільнюс, де тоді жив його хазяїн Енґельґардт. Можна сказати, тоді й почався його шлях як митця.
У фрагменті біографії, наведеному вище, використано розповідь про історію життя Шевченка, викладену в книзі "Нарис історії культури України" (Мирослав Попович, 1998).
Абетковий покажчик творів Тараса Шевченка, розміщених на "Малій Сторінці":
"Малий Кобзар" Тараса Шевченка складається з відомих віршів та уривків з поем Кобзаря, які знайомлять юних читачів із Шевченковим словом.
У збірці "Малий Кобзар" Тараса Шевченка читайте вірші: "Був собі дід та баба", "В неволі тяжко", "Вечір", "Давно те діялось! Ще в школі", "До Основ’яненка", "Доля", "Думи мої, думи мої!", "Зa сонцем хмаронька пливе", "Заповіт", "Заросли шляхи тернами", "Зацвіла в долині червона калина", "І золотої й дорогої", "І небо невмите, і заспані хвилі", "Іван Підкова", "Ішов кобзарь до Київа", "Маркові Вовчкові", "Мені однаково, чи буду", "Мені тринадцятий минало", "Ми в-купочці колись росли", "Ми восени таки похожі", "Н.Маркевичу", "На Великдень, на соломі", "Над Дніпровою сагою", "Не до-дому в-ночі йдучи", "Не молилася за мене", "Ой, умер старий батько", "Ой, я одна", "Перебендя", "Питала зозулі", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Світає, край неба палає", "Село", "Сестрі", "Сон", "Тече вода з-під явора", "Тополя", "Три шляхи", "Тяжко-важко в світі жити", "У нашім раї, на землі", "Учітеся, брати мої!", "Човен".
За наступним посиланням - велика добірка поезій Кобзаря для дітей:
Вірші для дітей, з творчості Тараса Шевченка
Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.
"Єретик", "Кавказ", "Марія", "Наймичка", "Катерина", "Гайдамаки", "Сон", "Гамалія", "Невольник", "Княжна", "Іван Підкова" - поеми Тараса Григоровича Шевченка.
Ще цікаво:
Читайте також цікаві матеріали про Тараса Шевченка:
В цьому розділі пропонуємо публікації, які дотичні до особистості Тараса Григоровича Шевченка.
"Така, як ти, колись лілея
На Іордані процвіла,
І воплотила, пронесла
Святеє слово над землею.
Якби то й ти, дністровий цвіте...
Ні, ні! Крий Боже! Розіпнуть.
В Сибір в кайданах поведуть.
І ти, мій цвіте неукритий...
Не вимовлю..."(Тарас Шевченко)
"Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п’яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра."(Тарас Шевченка)
"Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кóго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самóго,
А більше, бачиться, нікóго?"(Тарас Шевченко)
"Єретик", "Кавказ", "Марія", "Наймичка", "Катерина", "Гайдамаки", "Сон", "Гамалія", "Невольник", "Княжна", "Іван Підкова" - поеми Тараса Григоровича Шевченка.
"Мій Боже милий, як-то мало
Святих людей на світі стало.
Один на другого кують
Кайдани в серці. А словами,
Медоточивими устами
Цілуються і часу ждуть..."(Тарас Шевченко)
"У всякого своє лихо,
І в мене не тихо,
Хоч не своє, позичене,
А все-таки лихо..."(Тарас Шевченко)
"Три душі", "Три ворони", "Три лірники" - три розділи містерії "Великий льох" Тараса Шевченка. Це - твір Великого Кобзаря історичного та філософського спрямування, в якому автор розкриває свої погляди та концепцію історичного минулого України. Містерію присвячено подіям об’єднання з Московією та наслідкам цього акту.
"І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває..."(Тарас Шевченко)
"І день не день, і йде не йде,
А літа стрілою
Пролітають, забирають
Все добре з собою..."(Тарас Шевченко)
"Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде..."(Тарас Шевченко)
"Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!"(Тарас Шевченко)
"Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине.."(Тарас Шевченко)
"Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину..."(Тарас Шевченко)
"«За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!.."(Тарас Шевченко)
"Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів."(Тарас Шевченко)
До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання у Казахстані, і створив чудові зразки своєрідного монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби, найтонші градації коричневого кольору.
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...
Перебуваючи в Орській фортеці (1847), Тарас Шевченко створив 13 віршів, які потім об'єднав у цикл «В казематі». Це: "Згадайте, братія моя...", "Ой одна я, одна", "За байраком байрак", "Мені однаково, чи буду", "«Не кидай матері», — казали...", "Чого ти ходиш на могилу?", "Ой три шляхи широкії", "Н. Костомарову", "Садок вишневий коло хати", "Рано-вранці новобранці","В неволі тяжко, хоча й волі", "Косар" ("Понад полем іде"), "Чи ми ще зійдемося знову?".
"Чи то на те Божа воля?
Чи такая її доля?
Росла в наймах, виростала,
З сиротою покохалась.
Неборак, як голуб, з нею,
З безталанною своєю,
Од зіроньки до зіроньки
Сидять собі у вдівоньки.
Сидять собі, розмовляють,
Пречистої дожидають.
Дождалися..." (Тарас Шевченко)
"Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге — та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І везерунками з квітками
Кругом листочки обведу.
Та й списую Сковороду..." (Тарас Шевченко)
"Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо, та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах.
І справді так. Мені байдуже
За простих сірих сіромах,
Вони і Господом забуті..."(Тарас Шевченко)
"І золотої й дорогоїМені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої;
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі..."(Тарас Шевченко)
"Дума про пирятинського поповича Олексія" опублікована Тарасом Шевченком в "Букварі південноруському" 1861 року видання. Це одна з найскладніших за генезою та подальшою еволюцією і належить до найдавніших українських та найяскравіших дум з моралістичного циклу. А її сюжет походить з билинного епосу і водночас є втіленням козацького світогляду XVI – XVII сторіччя.
Все дуже добре і легко
Дякую дуже за все! Особливо - за абетковий покажчик! дуже легко усе знайти!
Люблю Тараса Шевченка тому Ци вирши класни
клас вірш
Легко і швидко