Тарас Шевченко, автопортрет. Використано фото з повної збірки творів (Тарас Шевченко.Повне зібрання творів
в десяти томах.-
Київ, 1961. — Том 7:
Живопис, графіка
1830-1847.-
Книга 1.) на сайті
litopys.org.ua
Про Шевченкову любов до дітей мовилося не раз. Тими, хто бодай трохи обізнаний з поетичною, прозовою чи епістолярною спадщиною митця, таке твердження сприймається як незаперечна істина. І в поетичному, і в малярському доробку Тараса Шевченка твори про дітей посідають значне місце. Як не згадати поетове:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
У щоденникових записах, листах Тараса Григоровича Шевченка, спогадах сучасників знайдемо ще дуже багато свідчень про щиру й сердечну дружбу великого нашого поета з дітьми. Він не раз недільного дня збирав з півсотні малюків, накуповував їм усякої всячини і радів з їхньої радості. Чи то в міській квартирі, чи на сільському вигоні залюбки заводив веселі ігрища і захоплювався ними не менше, ніж його маленькі друзі. "Мене діти люблять,- з теплою втіхою говорив вів,- а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік!" Любов'ю і турботою про майбутнє народу наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Свого часу Тарас Шевченко задумав створити серію підручників, які давали б учням народних і недільних шкіл початки знань. Навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Абетковий покажчик творів Тараса Шевченка, розміщених на "Малій Сторінці":
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
У "Малому Кобзарі для дітей" розміщено відомі вірші та уривки з поем Кобзаря, які знайомлять юних читачів із Шевченковим словом:
У збірці "Малий Кобзар" Тараса Шевченка читайте вірші: "Був собі дід та баба", "В неволі тяжко", "Вечір", "Давно те діялось! Ще в школі", "До Основ’яненка", "Доля", "Думи мої, думи мої!", "Зa сонцем хмаронька пливе", "Заповіт", "Заросли шляхи тернами", "Зацвіла в долині червона калина", "І золотої й дорогої", "І небо невмите, і заспані хвилі", "Іван Підкова", "Ішов кобзарь до Київа", "Маркові Вовчкові", "Мені однаково, чи буду", "Мені тринадцятий минало", "Ми в-купочці колись росли", "Ми восени таки похожі", "Н.Маркевичу", "На Великдень, на соломі", "Над Дніпровою сагою", "Не до-дому в-ночі йдучи", "Не молилася за мене", "Ой, умер старий батько", "Ой, я одна", "Перебендя", "Питала зозулі", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Світає, край неба палає", "Село", "Сестрі", "Сон", "Тече вода з-під явора", "Тополя", "Три шляхи", "Тяжко-важко в світі жити", "У нашім раї, на землі", "Учітеся, брати мої!", "Човен". 
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
А ще - цікаво:
Авторські ілюстрації Шевченка до своїх творів
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації... Читайте поезії про Тараса Шевченка від Марії Пригари, Володимира Підпалого, Ліни Костенко, Леоніда Кисельова, Уляни Кравченко, Лесі Храпливої-Щур, Андрія Малишка, Костянтини Малицької, Василя Голобородька, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, Юрія Рибчинського, Івана Огієнка, Івана Коваленка, Лесі Українки, Любові Пшеничної, Богдана Столярчука, Миколи Тимчака, Сергія Рачинця, Вікторії Климентовської, Грицька Чубая, Олександра Богачука, Лідії Рибенко, Любові Пшеничної, Михайла Чигирина, Максима Рильського, Олександра Олеся, Богдана Лепкого, Лозенка Г., Володимира Самійленка.
В цьому розділі пропонуємо публікації, які дотичні до особистості Тараса Григоровича Шевченка.
"Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
З Переяслава старого,
З Виблої могили,
Ще старішої... мов ті хмари,
Що за Дніпром сіли..." (Тарас Шевченко)
"Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися на убогій,
Бо не будеш спати..."(Тарас Шевченко)
"Не завидуй багатому,
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє..."(Тарас Шевченко)
"Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать..."(Тарас Шевченко)
"Огні горять, музи́ка грає,
Музи́ка плаче, завиває;
Алмазом добрим, дорогим
Сіяють очі молодії.."(Тарас Шевченко)
"І знов мені не привезла
Нічого почта з України...
За грішнії, мабуть, діла
Караюсь я в оцій пустині
Сердитим Богом..."(Тарас Шевченко)
"І широкую долину,
І високую могилу,
І вечернюю годину,
І що снилось-говорилось
Не забуду я..."(Тарас Шевченко)
"Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає..."(Тарас Шевченко)
"Закувала зозуленька
В зеленому гаї,
Заплакала дівчинонька —
Дружини немає..."(Тарас Шевченко)
"Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!.."(Тарас Шевченко)
"Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли..."(Тарас Шевченко)
"Отаке-то було лихо
По всій Україні!
Гірше пекла... А за віщо,
За що люде гинуть?.."(Тарас Шевченко)
"Тим неситим очам,
Земним богам — царям,
І плуги, й кораблі,
І всі добра землі,
І хвалебні псалми
Тим дрібненьким богам..."(Тарас Шевченко)
"Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите..."(Тарас Шевченко)
Ілюстровані вірші Тараса Шевченка: "Зоре моя вечірняя", "І барвінком, і рутою", "Вітер з гаєм розмовляє", "Сонце гріє, вітер віє", "Чималий у яру ставок", "Тече вода з-під явора", "Із-за лісу, з-за туману".
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу..."(Тарас Шевченко)
Вірші Тараса Шевченка з гарними ілюстраціями Миколи Компанця: "Світає...", "Тече вода з-під явора", "За сонцем хмаронька пливе", "По діброві вітер віє", "Зоре моя вечірняя" і "Заповіт".
Віршики Тараса Шевченка для дітей молодшого віку (уривки поезій): "Встала й весна,", "Світає, край неба палає", "Зацвіла в долині червона калина", "Тече вода з-під явора", "Над Дніпровою сагóю", "Вітер віє – повіває", "Чорна хмара з-за Лиману", "Червоний місяць аж горить", "Ой діброво — темний гаю!", "Попід горою, яром, долом".
Ілюстровані вірші Тараса Шевченка: "За сонцем хмаронька пливе", "Між вербами та над водою", "Червоний місяць аж горить", "Сонце заходить, гори чорніють", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Попрощалось ясне сонце".
"Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну..."(Тарас Шевченко)
"А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать..."
(Тарас Шевченко)
"Чи ми ще зійдемося знову?
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!"(Тарас Шевченко)
"Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть."(Тарас Шевченко)
"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела .."(Тарас Шевченко)
"Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались..."
(Тарас Шевченко)
"Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока..."(Тарас Шевченко)
"Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі, дівочі?"(Тарас Шевченко)
"В Путивлі-граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна,
Як та зозуленька кує,
Словами жалю додає."(Тарас Шевченко)
"Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить..."(Тарас Шевченко)
"На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками..."(Тарас Шевченко)
"Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині."(Тарас Шевченко)
"О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!.."(Тарас Шевченко)
"Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?.."(Тарас Шевченко)
"Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі..."(Тарас Шевченко)
"Якось-то йдучи уночі
Понад Невою... та йдучи
Міркую сам-таки з собою:
— Якби то, — думаю, — якби
Не похилилися раби..."(Тарас Шевченко)
"Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!"(Тарас Шевченко)
Ці маленькі дітки з дитячого садочку "Сонечко" в Торонто (Канада) виховуються в дусі патріотизму і знають напам'ять вірші Тараса Шевченка. На запропонованому відео малята виразно, з душею читають кобзареві вірші "Мені тринадцятий минало" та "На панщині пшеницю жала".
До 200-ліття з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка: українські дітки з різних міст усього світу читають вірші Кобзаря в рамках акції "Мій подарунок для Тараса Шевченка"
"Не молилася за мене,
Поклони не клала
Моя мати; а так собі
Мене повивала,
Співаючи..."
(Тарас Шевченко)
Взi рцем автобiографiчноï лiрики Тараса Шевченка можна назвати вiрш "Якби ви знали, паничi...". Вірш написано у 1850 роціі і присвячено темi крiпаччини та важкiй долi крiпакiв.
Вірш Тараса Шевченка "Мені однаково, чи буду..." входить до циклу поезій "Вказематі", написаних поетом в ув'язненні в місті Санкт-Петербург у 1847 році. Його любов і туга за Батьківщиною відчувається в кожному слові....
Написання Тарасом Шевченком вірша "Світає, край неба палає" (у складі поеми "Сон") датується 1844 роком. Регулярно друкується у різних виданнях, зокрема збірках віршів для дітей ("Мені тринадцятий минало" 1994 року та ін.).
Вірш "Думка" написано Тарасом Шевченком у 1838 році і вперше видано в альманасі «Ластівка» (с. 312 — 313), пізніше - в "Кобзарі" (1860). Потім він регулярно друкується у різних виданнях, зокрема збірках віршів для дітей ("Мені тринадцятий минало" 1994 року та ін.). Тему вірша — шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й образи мають численні паралелі в народних піснях.
У збірці "Малий Кобзар" Тараса Шевченка читайте вірші (зміст за абеткою):
"Був собі дід та баба",
"В неволі тяжко",
"Вечір",
"Давно те діялось! Ще в школі",
"До Основ’яненка",
"Доля",
"Думи мої, думи мої!",
"Зa сонцем хмаронька пливе",
"Заповіт",
"Заросли шляхи тернами",
"Зацвіла в долині червона калина",
"І золотої й дорогої",
"І небо невмите, і заспані хвилі",
"Іван Підкова",
"Ішов кобзарь до Київа",
"Маркові Вовчкові",
"Мені однаково, чи буду",
"Мені тринадцятий минало",
"Ми вкупочці колись росли",
"Ми восени таки похожі",
"Н. Маркевичу",
"На Великдень, на соломі",
"Над Дніпровою сагою",
"Не додому вночі йдучи",
"Не молилася за мене",
"Ой, умер старий батько",
"Ой, я одна",
"Перебендя",
"Питала зозулі",
"Реве та стогне Дніпр широкий",
"Світає, край неба палає",
"Село",
"Сестрі",
"Сон",
"Тече вода з-під явора",
"Тополя",
"Три шляхи",
"Тяжко-важко в світі жити",
"У нашім раї, на землі",
"Учітеся, брати мої!",
"Човен".
"І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча..."(Тарас Шевченко)
"Дума про Марусю попівну Богуславку" опубліковано Тарасом Шевченком у 1861 році в "Букварі Південноруськім". Це одна із найяскравіших дум невільницького циклу, це дума з розвиненим, напруженим сюжетом.
Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка – “Буквар південноруський” (1861 рік) для навчання дітей грамоті українською мовою у недільних школах, складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Пропонуємо для читання кілька віршів з цієї унікальної книги.
"Він був поетом волі в час неволі,Поетом доброти в засиллі зла.Була у нього надзвичайна доля,Та доля Україною була."(Дмитро Павличко)
"Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає."(Тарас Шевченко)
"Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива.
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма..."(Тарас Шевченко)
"Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?.."(Тарас Шевченко)
Вірші Тараса Григоровича Шевченка: "У перетику ходила", "Утоптала стежечку".
"Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина."(Тарас Шевченко)
"Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною..."(Тарас Шевченко)
Вперше збірку творів Тараса Григоровича Шевченка, укладену цілковито для дітей, було видано в Україні у 1891 році. З того часу видання текстів Тараса Шевченка для читачів-дітей стало хорошою традицією, що продовжується і нині. Читайте вірші Тараса Шевченка: "Мій Боже милий, знову лихо", "Доля", "За сонцем хмаронька пливе", "Заповіт", "І вам слава, сині гори", "І день іде, і ніч іде", "І досі сниться: під горою", "І небо невмите, і заспані хвилі", "Мені однаково, чи буду", "Минають дні, минають ночі", "Над Дніпровою сагóю", "Нащо мені женитися?", "Ой діброво - темний гаю", "Ой маю, маю я оченята", "Ой стрічечка до стрічечки", "Ой, три шляхи широкії", "Садок вишневий коло хати", "Сон" ("Нa панщині пшеницю жала"), "Сонце заходить, гори чорніють", "Тече вода з-під явора", "Учітеся, брати мої!".