"Учітеся, брати мої! " — зі збірки Тараса Шевченка "Малий Кобзар" (видання 1911 року)

На відео: "Учітеся, брати мої! " — зі збірки "Малий Кобзар" Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко

УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ

Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Чужі люде цураються,
В хату не пускають,
Свої діти − як чужиї,
І немає злому
На всій землі безконешній
Веселого дому.
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, −
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати!
Благословіть дітей своїх
Твердими руками,
І обмитих поцілуйте
Вольними устами!
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній,
Новий засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Учітеся, брати мої! — зі збірки Малий Кобзар Тараса Шевченка (стор. 63).

Учітеся, брати мої! — зі збірки Малий Кобзар Тараса Шевченка (стор. 64).

Сторінки 63-64 "Малого Кобзаря" Тараса Шевченка.

За матеріалами: Тарас Шевченко. Видання "Малий Кобзар для дітей з малюнками", видавництво "Український учитель", 1911, стор 63-64. З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей http://www.chl.kiev.ua/

Більше віршів та поем Тараса Шевченка:

Тарас Шевченко. Вірші для дітей

вірші Шевченка Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка — його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям — про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.

Твори Тараса Шевченка

твори Шевченка Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...