Тарас Шевченко, вірш "І широкую долину"

Тарас Шевченко

І ШИРОКУЮ ДОЛИНУ

І широкую долину,
І високую могилу,
І вечернюю годину,
І що снилось-говорилось
Не забуду я.
Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Помарніли ми обоє —
Я в неволі, ти вдовою,
Не живем, а тілько ходим
Та згадуєм тії годи,
Як жили колись.

За матеріалами: Тарас Шевченко. Зібрання творів у 6 томах. Київ, 2003, Том 2: Поезія 1847 - 1861, стор. 151; 646 - 647.