Публікації за тегом: Діти

"А чи можна вам колядувати? —
Запитали діти крізь вікно.
Дух Різдвяний в хату закликати
На здоров'я, щастя і добро!.."

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

"А у нашому дворі є ялиночка святкова.
На ялиночці вгорі горить зірочка лилова.
І багато ще прикрас лісова красуня має
І на свято новорічне біля себе всіх збирає.

Хороводи поведемо круг ялиночки скоріш,
Гарну пісню заспіваєм, щоб ще стало веселіш,
Щоб здійснилися бажання, щоб лунали привітання,
Щоб ялинка лісова дарувала всім дива!"

(Юлія Хандожинська)

"За прилавком продуктового магазину продавчиня розкладала товар. Ось різнокольорові шоколадки в рядочку, а ось кульки-цукерки досипати в банку. Чого тільки там не було! Ну просто рай для ласунчиків! Тортики, рулетики, печиво запашне. Звісно, частіше за усе, як вбіжить яке маля чи школярик, то бере шоколадну копійку або ж насіння смажене посмакувати.Були то страшні й не спокійні дні надворі... Була війна... Але це ніяк не могло скасувати того, що діти любили солодке.Ось такого звичайного собі дня до крамнички зайшла жіночка з маленьким хлопчиком років п'яти.Видно було, що не місцева, бо ж продавчиня тут знала усіх..." (Юлія Хандожинська)

 

"Маленька Марійка вибігла на подвір'ячко і почала гратися своїми улюбленими іграшками. Найбільше вона полюбляла ляльку Орисю і руду пухнасту білку з рожевим бантом. Аж тут прийшла бабуся, принесла квочку з курчатами і каже Марійці: "Будеш гратися іграшками і наглядати за курчатками, щоб їх ворони не покрали. До квочки і курчаток не лізь, я квочку прив'яжу за сливку, а курчатка будуть бігати біля своєї мами." "Добре, бабусю," - мовила Марійка. У мене є чим гратися, тож я до твоєї квочки не полізу. Тільки бабуся пішла, Марійка одразу ж захотіла погладити курчаток. Вони ж такі жовтенькі, як сонечка чи як маленькі кульбабки. - Орисю, лягай спатки з білкою поруч, а я піду погляну на курчаток. Дівчинка підійшла до квочки. Квочка вела себе спокійно, бо не вперше бачила дівчинку. А Марійка - ближче, ближче... І - до курчат... Взяла саме найменше - те, що не могло втекти..." (Юлія Хандожинська)

"Маленька Ганнуся дивилася, як горить в печі вогонь. Він то розгорявся, то затухав... Його довгі червоні язики щось між собою гомоніли, ніби сперечалися, хто першим полізе в димар...
І тут Ганнуся не втрималася, і - до бабці:
- Бабцю, скажи, будь ласка, а чому вони ховаються? Вони ж можуть хату спалити, як вилізуть на горище!..
- Та ні, ну що ти таке говориш?  Вони горять, поки в печі знаходяться - це їх день... А коли ховаються у димарі, то вже затухають, ніби спати лягають - так, як і ти вночі..." (Юлія Хандожинська)

Українська письменниця Юлія Хандожинська пропонує вихователям дитячих садочків, керівникам гуртків, вчителям початкових класів веселі і цікаві казки-п'єси та інсценівки на різні свята.

"Скільки б не співали ми про матерів,
Та не вистачає тих чарівних слів,
Щоб сказати ніжно і подарувати
Всі слова, що маму будуть зігрівати."

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

"Тихого вечора, щойно на небі з'явилася велика зірка, бабця Ганна запалила стареньку лампу, схожу на грушечку. "Бабцю, що, вже Різдво прийшло?" - допитувалася Марійка. "Прийшло." І тут враз під вікном, як маленькі пташечки, защебетали колядники. У хаті було так тихо, що здавалося чути, як дихає лампа. Дзвінкі дитячі голосочки, мов різдвяні дзвіночки, несли в хату радість і дух свята. Ганна відчинила двері, привіталася, подякувала і кожному з дітей в торбинку поклала гостинці..." (Юлія Хандожинська)

 

 

 

"В небі зірка запалала,
Всіх в долоні обійняла,
Посилала до оселі
Коляду свою веселу."

(Юлія Хандожинська)

 

"Візьму абетку — літер країна.
Які — головні? Які — командири?
Звичайно, У — моя Україна.
Звичайно, М — буква Мами і Миру.
Знову лунає сирени набат —
в темряві ночі ракети летять.
День на захист дітей…
День руїн і смертей?!.."

(Юрій Гундарєв)

 

"Єгору через два місяці виповниться лише п’ять років, але він вже зовсім дорослий. Недарма мама каже: «Ти мій єдиний тепер мужчина, мій захисник». Вони з мамою удвох живуть у гуртожитку. Кімната велика, світла. Високі старовинні вікна з видом на парк. Просто під вікном — його «кабінет»: маленьке дерев’яне ліжко і такі ж маленькі стіл і стільчик. Щоправда, туалет і душова — поверхом вище. Але мама повторює, що це нічого, дурниця, що люди й не у таких умовах живуть, а в них і взагалі королівські хороми. І ще мама каже, що вони незабаром отримають квартиру. Так їй сказали після того, як тато загинув на війні — уламок влучив прямо в татусеве серце..." (Юрій Гундарєв)

 

Ютуб-канал «Бробакс» від Суспільного додав до свого контенту чудовий данський мультсеріал «Їжачок» для найменших в українському дубляжі. Ми зібрали для вас перших 10 серій веселого пізнавального мультсеріалу про пригоди допитливого їжачка та його друзів — розумну сову Рут, зухвалого динозаврика Діно і маленького сміливого хробачка Орма. Ці мультики - для дітей віком 1–3 років.

 

 

 

 

 "Яблуко в осінньому саду" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Яблуко в осінньому саду" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Яблуко в осінньому саду" - зі збірки "Хліб, труд і пісня" 

"Яблунька і літо" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Яблунька і літо" - зі збірки "Материне поле"

"Яблуко й світанок" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

  "Я вирощу внучку, дідусю"

 

 "Я ж на роботу йду" - з добірки "Шматок хліба"

"Як бджілка знаходить квітку конвалії" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Як Бджола конвалію знайшла"

"Як Бджола стала золота" - зі збірки "Куди поспішали мурашки" 

"Якби я мав килим-літак" - з добірки "Шматок хліба"

"Якби я стала невидима" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Білочка Дятла врятувала" - зі збірки "Бути людиною"

"Як Білочка Дятла врятувала" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як визволити джмеля" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Як вівчар білої вовни настриг" - зі збірки "Куди поспішали мурашки" 

"Як горобець став білий" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Джміль нагодував Бджолу" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Як дзвенять сніжинки"

"Як Дівчинка Буквар образила" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Дівчинка образила Букваря" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"

"Як Дівчинка побачила себе" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як дізнаються муравлики, що буде дощ" - з добірки "Байдужий пеньок" 

"Як діти раділи, а Ялинка плакала"

"Як діти раділи, а Ялинка плакала" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"

"Як Дмитро обідав" - з добірки "Шматок хліба"

"Яке щастя?" - зі збірки "Куди поспішали мурашки" 

"Як же все це було без мене?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Зайчик грівся проти місяця" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як заходить сонце" - зі збірки "Не забувай про джерело"  

"Як здивувався Мурко" - з добірки "Шматок хліба"

"Як здивувався Мурко" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як здивувався Мурко" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Як злякався Юрко" - зі збірки "Пшеничний колосок" 

"Який музика Цвіркун!" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"  

"Який слід повинна залишати людина на землі?" 

"Який слід повинна залишати людина на землі?" - зі збірки "Бути людиною"

"Який слід залишити людина на землі?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Який слід повинна залишити людина на землі?" - зі збірки "Сергійкова квітка" 

"Які ви щасливі!" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Які вони бідні..." - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Які вони бідні" - зі збірки "Сергійкова квітка"

"Які  вони щасливі!" - зі збірки "Сергійкова квітка"

"Які на смак зірки" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Їжачиха приголубила своїх дітей" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Їжачок готувався до зими" - з добірки "Байдужий пеньок" 

"Як Їжачок піч змурував" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Як Кіт рибу ловив" - зі збірки «Куди поспішали мурашки»

"Як кіт рибу ловив" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Як кіт умивається" - з добірки "Шматок хліба"

"Як котові соромно стало" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Котові соромно стало" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Котові соромно стало" - зі збірки "Куди поспішали мурашки" 

"Як Котові соромно стало" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Як Марійка поливала дерева" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Метелик напився березового соку" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав" 

"Як метелик плавав у ставку" - з добірки "Байдужий пеньок" 

"Як Метелик плавав у ставку" - збірки "Пшеничний колосок" 

"Як Микита став працьовитий" - зі збірки "Куди поспішали мурашки" 

"Як Миколка став хоробрим"

"Як міняється колір снігу" - з добірки "Шматок хліба"

"Як народився Василько" - зі збірки "Материне поле" 

"Як Наталя у лисиці хитринку купила" - зі збірки "Бути людиною"

"Як Наталя у лисиці хитринку купила" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"  

"Як Наталочка в Лисиці купила хитринку" - зі збірки "Хліб, труд і пісня" 

"Як Ніна не злякалась гусака" - з добірки "А пісня жива"

"Як Ніна не злякалась гусака" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Як носили півника продавати" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Як Оленка хотіла весну наблизити" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Павлик списав у Зіни задачу"

"Як Павлик списав у Зіни задачу" - зі збірки "Бути людиною"

"Як Павлик списав у Зіни задачу" - зі збірки "Не забувай про джерело"

"Як павуки хотіли закрити сонце" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Павучиха продавала павутиння" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"

"Як Петрик розгнівався" -  збірки "Пшеничний колосок" 

"Як покарали Зайця" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як починається осінь" - з добірки "Байдужий пеньок" 

"Як Ріка розгнівалася на Дощик" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Ріка розгнівалась на Дощик?" (зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав")  

"Як Сергійко навчився жаліти"

"Як Сергійко навчився жаліти" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як синичка будить мене" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Як сліпому окуляри" - з добірки "Шматок хліба"

"Як Федько відчув у собі людину" - зі збірки "Бути людиною"

"Як Федько відчув у собі людину" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"  

"Як Федько відчув у собі людину" - зі збірки "Материне поле"

"Як Федько робив уроки" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"

"Як хлопці мед поїли"

"Як хлопці мед поїли" - зі збірки "Бути людиною"

"Як хлопці мед поїли" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Як Юрко себе виховув?

"Коли Господь творив світ, то подбав і про те, щоб на ньому були пташки. Кожному пташкові дав ніжки, щоб ходив, крила, щоб літав, дзьобика, щоб їв, і горлянку, щоб співав. А тоді покликав ангелика, дав йому кошик з порожніми черепашками, до кожної налив іншої фарби і сказав: "Помалюй їм пір’я!" От і став ангелик малювати пташків...."  (Костянтина Малицька)

Робимо симпатичних совеняток з паперу різних кольорів.

У цій статті знайдете ідеї-картинки, як можна прикрасити до Нового року свою оселю чи офіс за допомогою новорічних витинанок, та шаблони витинанок серії "ялинкові кульки".

"... Кілька місяців тому, коли осінь, позолотивши все навколо, таємниче шурхотіла листям, цей зайчик прибився відкілясь до кубла старої зайчихи і став ходити за нею назирці, бо сам боявся не тільки спати, а й вийти у ліс чи в поле, щоб знайти собі якусь їжу. Зайчиха спочатку невдоволено фуркала, тупала на нього задніми ногами, проганяючи...   а потім пожаліла: «Пропаде без мене, -  подумала. -  Як не я, то хто ж його всьому навчить?» Та й назвала невдаху Прибивчиком. "" (Яків Гончарук)

Яків Васильович Жарко (1861—1933) почав друкувати свої твори ще на початку минулого сторіччя. Окремі з них були присвячені знедоленим дітям. Ця ж книжечка створена письменником виключно для дітей (автор так і назвав її: «Діткам»). Вірші — легкі й життєрадісні, нагадують дитячі народні пісеньки, які неважко запам’ятати, а коли б вони насправді були покладені на музику — то й проспівати. Написані й підготовлені до видання ще у 1930-ті роки, вірші, на жаль, так і не побачили своїх читачів. Понад півстоліття вони пролежали серед рукописів письменника до їх публікації у видавництві «Веселка». Читаймо вірші для малят: "Садочок", "Бджілка", "Вишенька", "Горобчики", "Котик", "Жабка", "Півник", "Вовчик".

 

"Як мертво та сумно стає восени, коли пташки покинуть наші степи та гаї і полинуть від нас за море у далекий теплий край — у вирій. Не чути дзвінких їх чарівних пісень, бо найкращі співуни наші покинули свої оселі і подались за море, щоб там у теплому краї перебути тяжку негоду лютої зими. Щасливі!.. Вони не знатимуть того страшного холоду, який буде панувати над нашим краєм замалим не цілого півроку: вони не знатимуть тих страшних завірюх, що засвистять по гаях, що закрутяться по степах широких... А ми?.." (Яків Жарко)

 

 

"Сумнолистого жовтневого полудня брів Віка додому. Ніщо не радувало його - ні погожий суботній день, ані завтрашній вихідний. На душі в хлопця шкребли коти. І не ті коти, яких часто ще можна бачити в рамочках на стінах квартир або ж базарного дня у тьоть чи дядь з червоними обличчями - пухнастеньких котиків з голубими очима й рожевими бантиками на шиях, - а брудні й жилаві коти, королі задвірків і горищ, котрі пружнисто никають містом, зневажливо скалячись на перехожих. Ті коти, що не вагаючись і миті, заводять одчайдушні бійки за парканами чи просто на вулицях і виповнюють моторошним нявчанням тишу поснулих вулиць уночі. І от сьогодні, тільки-но Віка вийшов із школи, п’ятеро чи шестеро харцизяк і допалися до його душі..." (Ярослав Стельмах)