На відео: Юлія Хандожинська. "Гордовита курочка" (казка для малят) — читає авторка.
Юлія Хандожинська
ГОРДОВИТА КУРОЧКА
(казка)
Жила собі на світі маленька ряба курочка. Ходила вона по двору і клювала пшеничку, а при будь-якій нагоді любила похизуватися перед всіма. Усе вона знала краще всіх, і все вона вміла, і дуже вже їй хотілося, щоб усі в дворі її поважали. І от вона собі придумала таку річ.
Прийшла до півника і каже:
— Ти знаєш, я тут подумала і вирішила, що тепер я буду усіх будити зранку! Я — найрозумніша, і знаю краще за тебе, як це зробити!!
Ну дуже вже їй хотілося, щоб зранку усі прокинулись, а тут поперед сонечка курочка на паркані сидить.
— А ти знаєш, яка це відповідальна робота? — запитав її півник.
— Пхе, та що там знати? Вилізь собі на паркан та й кричи.
— Що ж, — промовив півник, — завтра ти будеш усіх будити, домовились? А я відпочину.
Наступного дня пихата курочка з самого ранку наточила кігтики, розпушила пір'ячко, клювик підмалювала, вискочила на паркан і чекає. От вже прийшов час будити сонечко. Вчепилася курочка в огорожу своїми кігтиками, розпушила хвоста, відкрила дзьоба і:
— Ко-ко-ко!
А сонечко не встає, і навіть кіт під парканом не встає.
Знову курочка кричить:
— Ко-ко-ко!
А ніхто не чує.
Збісилася курочка, розпушила пір'я, надулась та як крикне, раз — і яйце вискочило, а ніхто не встав. Тужилась вона бідна, кокала, але так і не закукурікала.
Пішла в сарай:
— Вставай, півнику, біжи, буди своє сонечко і всіх там...
Встав півник, розбудив сонечко і весь двір. З того часу пихата курочка більше не патякала і не бралася за те, чого не вміє.
Дивіться також на "Малій Сторінці":
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"
(Юлія Хандожинська)