На відео: Юлія Хандожинська. "Хитренька лисичка" (казка для малят).
Розповідає — авторка.
Юлія Хандожинська
ХИТРЕНЬКА ЛИСИЧКА
(казка)
Маленька руденька лисичка одягнула свій улюблений капелюшок і побігла в ліс. Біжить по стежинці, пісеньку співає, радіє, а назустріч їй — Вовчик.
— О, привіт, лисичко.
— Привіт.
— Боже, який в тебе красивий капелюшок.
— Так, красивий, а ти що хочеш теж поносити?
— То бери, мені не шкода, а ввечері повернеш — ну, за якийсь там маленький гостинчик.
— Добре, — каже вовк. — Ти ж знаєш, де я живу.
Підвечір вовчик повернув капелюшок і приніс лисичці м'ятки на чай. Лисичка все забрала, зраділа, а на ранок — знову до лісу.
Біжить по тій самій стежинці, а назустріч їй — коза.
—О, привіт, лисичко.
— Привіт, ти така сьогодні незвичайна! І капелюшок новенький у тебе!
— То можеш приміряти, якщо хочеш.
— Тобі теж пасує, можеш поносити, але тільки сьогодні. А ввечері разом з гостинчиком повернеш.
І кізонька повернула, як і обіцяла, капелюшок і пучечок лісових полуниць.
На ранок, тільки сонечко прокинулося, а лисичка біжить по стежинці, співає, а назустріч — їжачок.
— Привіт, руденька, ти така весела, якась гарна новина в лісі?
— Привіт! Ні, я радію, бо в мене хороший настрій, а ще — новий капелюшок! Ось, бачиш?
— О, правда, який гарненький!
— Візьми, поноси трішки, але недовго! А ввечері повернеш разом із гостинчиком.
Їжачок погодився. Взяв ввечері декілька білих грибочків і повернув лисиці капелюшок. Лисичка думала, що так буде завжди, і усім, кого в лісі зустрічала, давала поносити капелюшок.
Та одного разу сталося ось так: взяла вона свій капелюшок, побігла в ліс, а назустріч їй — вовчик.
— Привіт, вовче.
— Привіт!
— Ну що, сподобався тобі мій капелюшок? Можливо, ще разок приміряєш?
— Ні, — відповів вовчик.
І всі, кого вона потім зустрічала, — відмовлялися. Це тому, що з друзями потрібно ділитися від щирого серця, просто так, а не заради гостинців.
Дивіться також на "Малій Сторінці":
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"
(Юлія Хандожинська)