Публікації за тегом: Історія

У селі, у хаті під солом’яним дахом, що знаходилось біля річок Оріль і Орільки, жив 87 річний дід Тарас Щедрій. На хаті в нього було гніздо лелек, у якому жили четверо лелек: батько, мати і двоє лелеченят. Люди казали, що мале лелеченя вміло розмовляти людською мовою, та дід розповів оповідачу, що ж було насправді.

 

"Виглушують виглупують везуть
Відсутнюють
Коліс стоїть дринчання
Впізнавана за способом стояння
Й ходою форма
Вимовкає
Путь.."

(Галина Мирослава)

"Горличка сиділа на димарі довго. Помітили ми її не відразу — садова турочка* мовчала. З таким горлечком та й не туркотіти?! Тутайка* не рухалась. Виглядало, ніби хтось прикріпив скульптуру самотньої птахи на вершечку складеного в одну цеглу вузького, геть невисокого, комина. Її неможливо було випустити з уваги — як дивовижний музейний експонат під голим небом, де єдиним вартісним об'єктом була брунатно-рожево-сіра горличка з чорним півмісяцем на шиї, оточеним білим ореолом. Промальований серпик виразно тримався ямки перед вигином спини. Він разом з чорним жуком дзьоба і пружними ніжками з червонястим відливом змушував зупинитись і завмерти..."  (Галина Мирослава)

 

""Він не боягуз, мій Тато не боягуз!"— на високий пагорб щодуху біжить хлопчина. Все вище і вище. Вже видно край поселення, оборонне укріплення, рів… Блакитну хвилю ранкової Ріки… Та Аджай, здається, нічого не помічає. Він раптом зупиняється, б’є палицею по високій траві й вигукує: "Він не тікав! Він не бачив!" "Ти… ти звідки?" — зненацька чує тонкий голос. Аджай озирається і бачить дівчинку. Дая, так її звати, одразу здогадалась за одягом, що хлопець — син воїна. Проте розгубилась — й запитала, що перше спало на думку..." (Олена Більчук)

"Товариство, думаю ви уже напевне заскучали за нашим історико-просвітницьким проєктом «Бункер». Тай ми самі вже заскучили за нашим блогом. Отож я не думаю, що це буде грандіозно-феєричне повернення, але… Сьогодні ми розповімо вам про наш восьмий проєкт, що повертає нас… куди б ви думали? До «Чортківської офензиви». Так саме до тієї ж офензиви, про котру ми розповідали у нашому другому випуску..." (Володимир Ухач)

"Вельмишановне товариство, після певної паузи ми продовжуємо висвітлювати для вас таємниці створення та прогресу у зйомках історико-просвітницького проєкту «Бункер». Тихими кроками ми зуміли добратися до сьомого випуску рубрики, котрий відкриває перед нами політичні баталії УНР, під час підписання Брест-Литовського мирного договору у 1918 році..." (Володимир Ухач)

"Товариство, сьогодні наша мова піде про шостий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер», котрий дарував нам початок 2019 року. Цей випуск на даний час є одним із найуспішніших по переглядах, але для нас, творців, – бажає кращого. Він повідає про подію, котра відбулася рівно сто років тому назад. Перший зимовий похід армії УНР.  Цей похід відбувся тилами Червоної та Добровольчої армії під проводом Михайла Омеляновича-Павленка. Тривав він з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 року. Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, боротьба відбувалася у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій. У цьому випуску ви дізнаєтеся про організацію походу, його головні задачі та цілі. Прослідуєте за бравими воїнами УНР та будете учасниками їхніх боїв. Варто зауважити, що Перший зимовий похід мав велике стратегічне значення, про що також ви зможете почути, переглядаючи відео..." (Володимир Ухач)

"Товариство, минуло трохи днів у плідній роботі над новими проектами. Швидкоплинність часу поки що ніхто не відміняв. Та сьогодні ми хочемо розповісти вам про роботу над п’ятим випуском «Бункеру». Отож відмотаємо календар на цілий рік назад. Саме тоді ми зняли цей епізод. У ньому розповідається про подію, що слугувала утворенню Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Отож, Листопадовий чин – повстання організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною радою силами січових стрільців з метою встановлення Української Держави..." (Володимир Ухач)

"В прадавні часи жили на світі дивні істоти, які на відміну від звичайних людей володіли безліччю чарівних вмінь. Звали їх чаклунами та відьмами. Зовні вони мали обличчя, ноги та руки, як у звичайних людей, а от величезні, чорні, воронячі крила за їхніми спинами давали їм можливість літати, як птахам! Вони з легкістю підіймалися до самісіньких небес та парили між хмарами. В ті часи людей геть замучили безкінечні війни між собою, хвороби та бідність. Не витримавши постійних випробувань від долі, люди вирішили піти до чаклунів, щоб попросити тих про допомогу. Чаклуни пожаліли людей, вилікували їхні хвороби, подарували багато золота та дозволили жити поряд з собою. Але натомість попросили лише про одне — ніколи не воювати! Раз та назавжди чаклуни заборонили людям війни. Багато років так і було, доки... на один з престолів у світі не сіла нова княгиня. Дуже позаздрила ця нова княгиня силам чаклунів та відьом. Розуміла вона, що поки людство буде слухатися чарівників, не зможе вона ні на кого піти війною. А їй, княгині, дуже хотілося якомога більше земель собі загарбати..." (Інга Квітка)

Радо читаймо оповідання української письменниці Галини Мирослави зі збірки «Маю Вам сказати».

ЗМІСТ КНИГИ: 1. Дивись 2. Плямки 3. Забути 4. Кульки 5. Шоколадні палітурки 6. Дерева 7. Отак 8. Нас було двійко 9. Фасетка 10. Зірка  (читати та слухати, відео 11. Будь ласка 12. Тричі 13. Петро Павлович 14. Вперше 15. Батько 16. Колобок 17. Петлі (читати та слухати, відео) 18. Ножички 19. Від себе 20. Інтуїція 21. Не за держанце 22. Не в ногу 23. Звідки? 24. Мить 25. Потяг 26. Брамурна сукня (читати та слухати, відео) 27. Кохаю 28. Ґрунтознавство 29. Знаки 30. Обіди 31. Розширюючись (читати та слухати, відео)) 32. Чоловік, що світиться 33. Мирон 34. Сонцелика 35. Килими 36. Метр  на метр 37. Супутник 38. Інтрига 39. Швельбавий 40. Два (читати та слухати, відео) 41. Тео-досі-я 42. Репутація 43.Передвеликоднє (читати та слухати, відео) 44. Дірочки 45. Вперед! 46. Хіба можна забути? 47. Перше купання 48. Знак 49. Червоний мак 50. Він 51. Доля (читати та слухати, відео) 52. Маг. І я 53. Неперервність 54. Люди в норах 55. Доросла

"Випуск чотири. Чим він цікавий? Все дуже просто, це проект, в якому повністю змінена концепція подання матеріалу в проекті «Бункер». Для заохочення глядача, котрий сприймає очима більше, аніж вухами, ми використали елементи ігрового кіно, поєднавши їх із історичними фактами, та таким чином намалювавши примарний образ події, що відбулася. Зразу зауважимо, що всі елементи ігрового кіно, що використані у ролику – це не точна реконструкція, а лише приємна картинка для того, щоб зробити випуск більш цікавим для сприймання глядачам. Отож «Постріл в обороні мільйонів». Назва, котра не одразу відкриває суть випуску, залишаючи  після її прочитання більше таємниць, аніж відповідей. А мова піде про атентат, вчинений Миколою Лемиком, щодо  начальника канцелярії консуляту СРСР у Львові Алєксєя Майлова." (Володимир Ухач)

"Товариство, кипить робота над новими історичними проектами. А поки ми будемо знайомити вас із вже готовими роботами. Тож, вашій пильній увазі третій випуск історико-просвітницького проекту «Бункер». Чим він цікавий? Все дуже просто. Окрім подій, що відбулися  425 років тому, в далекому туманному, козацькому минулому. У випуску ми поговоримо також і про історичну персону, життя якої окутано мрякою загадковості. Пильній увазі всім фанатам історії – козацьке повстання під проводом Северина Наливайка, котре тривало з 1594-го по 1596 рік та було зумовлене спробою закріплення утримання у складі коронного війська козацьких підрозділів, а також визнання козацьких порядків..." (Володимир Ухач)

 

"Панове, вашій увазі другий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер». Відзнятий та змонтований він був у червні 2018 року. Він розповідає вам про події, що відомі в історії України, як Чортківська Офензива. "А що це таке і з чим його їдять?" - запитаєте ви. І це не дивно, адже навіть не всі мешканці міста Чортків, що на Тернопільщині, зможуть вам розказати про цю подію. А ми постараємося, бо територіально наш проект знаходиться близько до епіцентру подій даної наступальної операції. Тож ми не могли оминути її своєю увагою..." (Володимир Ухач)

 

"Панове, сьогодні ми продовжуємо знайомити вас із діяльністю історико-просвітницького проекту «Бункер». Отож вашій увазі перший випуск цієї історичної рубрики. Що у початковій своїй частині повертає нас на 370 років у минуле та розповідає про битву під Корсунем, а у другій – переносить у зовсім недавні події ведучи мову про перший бій за Донецький аеропорт. Такі різні події, такі різні епохи. Що ж їх об’єднує? Все дуже просто. Спільним знаменником для них обох є бажання жити на своїй Богом даній землі, вільній, без примарних кайданів збоку так званих сусідів, що тільки й чекають, коли ми спіткнемося..." (Володимир Ухач)

"Історико-просвітницький проект «Бункер» створений Мистецьким збіговиськом «Delirium» у 2018 році. Метою проекту є популяризація української історії, як одного з головних елементів національної ідентифікації. Бо «хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього» – слова, які є ключовими у розповсюдженні проекту. Все почалося дуже просто, як завжди – з ідеї. Ідеї, чи не створити нам історичні ролики, які б розповідали про звитягу боротьби за незалежність України, крізь призму часу і у сьогодення. Перші випуски, були так би мовити більш аматорськими намаганнями вибрати формат проекту, і ось уже починаючи з четвертого-п’ятого – сформувавши бачення, які повинні бути відеоролики, ми почали плідну працю для досягнення своєї мети. На даний час нами створено дев’ять робіт, що у своєму часовому проміжку зачіпають різні епохи, від козацької до теперішніх часів. Кожен з випусків розповідає про один із елементів історії України, більш чи менш ключовий, але важливий..." (Володимир Ухач)

 

"Ми приходимо знову і знову
Після довгих життєвих доріг,
Щоб згадати про тих добрим словом,
Хто за наші Черкаси поліг!

А нам пам’ять гірка серце крає –
Скільки юних забрала війна!
Все під небом високим минає,
Тільки слава – повік не мина!.."

(Володимир Даник)

 

"Рядові, рядові, рядові –
Хоч далеко вам до генералів,
Та до бою ви мужньо ставали!
І не всі з вас зостались живі.
І пригадається – скільки атак
Десь за висотку було невідому!
А коли бій затихав, думав – як
Мама, дружина і діти удома?!.."

(Володимир Даник)

 

"А пам’ять – ніби полум’я суцвіть,
Де стільки щастя і журби без ліку.
А пам’ять – мов струна, яка звучить!
Звучить, звучить і... не змовка довіку."

(Володимир Даник)

 

"А нам пам’ять гірка серце крає –
Скільки юних забрала війна!
Все під небом високим минає,
Тільки слава – повік не мина!.."

(Володимир Даник)

 

 

 

 

 

"Не забулося… Ні, збереглось!
І угору – до сонця! – ростиме
Золотистим безмежжям колось
Оце слово святе – побратими.
І почується раптом – гримить…
Бо минуле – як блискавка з хмари!
Кажуть, серце Вкраїни лежить
Десь побіля Холодного Яру..." (Володимир Даник)