Публікації за тегом: Історія

Сортувати:    За датою    За назвою

29 січня - бій під Крутами. Сергій Осока. Бій під Крутами: перемога – не завжди звитяга, поразка – не конче ганьбаІсторія людства – багато в чому історія кривавих баталій. Переділ державних кордонів, бучні королівські шлюби та найбільші зради часто прописані в ній не людською мовою, а бряжчанням зброї: від найдавніших стріл та гаківниць до найсучасніших «Градів» та «Буків». Військова історія найчастіше ділить учасників битв на переможців і переможених – така, здавалося б, проста й безхитрісна діалектика: комусь – лавровий вінок, а комусь – вороння. Проте вінок далеко не завжди означає звитягу, а чорний ворон – неславу й забуття. Хід битви вирішується безпосередньо на полі, а от історична оцінка – справа набагато складніша. Тут уже право голосу мають і совість, і честь, і пам’ять – фактори вже не так військові, не так історичні, як суто цивілізаційні, суто людські. Ось чому 300 спартанців царя Леоніда овіяні світовою славою. Ось чому подвиг кількасот «крутян» досі надихає українців.

Міфи та легенди. Літературні легенди. Роман Завадович. Маруся Богуславка. Авторська легенда.

"То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку, в тяжку неволю. Спіймали й дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Вродлива, справжня красуня була Маруся. Тож, коли її в Стамбулі на базарі продавали, вподобав її багатий паша турецький. "Не годиться таку пишну квітку важкою каторгою в’ялити, візьму її до свого дому, скажу її виховати в мусульманській вірі та в звичаях турецьких, туркенею стане, за дитину мені буде." Купив паша Марусю, у свою палату привів, у турецьку одежу зодягнув і найняв учителів, щоб дівчинку по-своєму вчили, щоб її потурчили-побусурменили. І пильнували вчителі, щоб вона українського слова не чула, хреста не бачила, щоб не до Христа, а до Аллаха молилася. Але дівчинка глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край — про чудовий краєвид із сріблистою рікою, крутими скелястими берегами й білими хатками у вишневих садках..." (Роман Завадович)

Міфи та легенди. Літературні легенди. Михайло Слабошпицький. Переможець половців (авторська легенда)

"Зникли печеніги, але не поселився в руських степах мир. Новий, небезпечний ворог з’явився там - половці. На легких, прудконогих конях вихором налітали вони на села й міста. Грабували, палили, гнали людей у рабство. І ніяк не могли руські князі зібрати сили для відсічі їм. Бо все сварилися поміж собою за владу у Києві. А половці дедалі більше нахабніли. Вже й до стольного Києва докочувалися хвилі кінноти кочівників.Переяславський князь Володимир Мономах умовив Святополка Київського виступити проти ворога спільними силами. І рушили їхні війська вздовж Дніпра у пошуках половців. Розвідники кочівників давно помітили руські дружини й передали звістку про них своїм ханам. Зібрали хани раду, щоб вирішити, як діяти проти князів. Оскільки вони були твердо переконані в своїх силах, то постановили: вирушити назустріч руським і дати бій..." (Михайло Слабошпицький)

Міфи та легенди. Євген Шморгун. Сварог (літературна легенда)

"Сварог був дуже працелюбний, завжди зайнятий ділом бог-коваль. Бачив Сварог із небесної висі, як тяжко люди працюють, щоб роздобути собі хліб щоденний. Бачив, що їхній труд, їхні старання далеко не завжди винагороджуються так, як це годилося б. І захотілося йому полегшити їхню працю. Отож і послав він людям на землю кліщі та навчив їх своєму ковальському ремеслу. Насамперед показав, як викувати плуг і як ним орати землю. Хлібороби, які доти дряпали свої нивки дерев’яними мотиками, почали збирати у кілька разів більші врожаї пшениці та ячменю. А коли на хліборобів напали із диких степів кочові племена, Сварог навчив, як захиститися від зайд. Він відкрив ковалям тайну кування мечів і броні..." (Євген Шморгун)

 Фольклор - народна мудрість. Українські міфи, легенди та перекази. Легенда про тополю (українська легенда)"Жила колись в одному селі дівчина-красуня. Та налетіли на село вороги — турки. Старих порубали, молодих у полон забрали. Іде в невільничому гурті дівчина, і кожен крок їй дедалі важче дається, бо веде він далі від рідного дому. Вночі стомлені бранці поснули, заснула і варта. Тільки дівчина не спала. Тихо звільнившись від пут, втекла..." (з української легенди)

Фольклор - народна мудрість. Українські міфи, легенди та перекази. Калина (українська легенда)"Це було тоді, коли на Київську Русь нападали орди татарські. Одного разу в українському селі було весілля. Зібралося дуже багато вродливих дівчат. І саме в розпал гуляння на село налетіли татари. Завойовники побачили красунь і почали ловити їх, щоб продати в Царгороді..." (з легенди)

З 12 жовтня по 14 жовтня 2017 року у Музеї книги і друкарства України у Києві відбудеться VІІІ Фестиваль української дитячої книги Азбукове Королівство Магів і Янголів

З 12-го до 14-го жовтня 2017 року VІІІ Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" запрошує вас до затишних посиденьок на горищі колишньої друкарні Києво-Печерської лаври. Організатори пропонують наповнити 3 дні цього фестивалю історіями: хай вони будуть власними і неповторними, позиченими, які чимось запам’яталися і не відпускають, хай вони будуть створеними разом на цьому заході. Особлива пропозиція для невгамовних фантазерів: в межах фестивалю триватиме «Аукціон музейних ідей»! У цьому просторі свободи ви і ваша дитина зможете обрати те, що вам до смаку.

 

Поезії Володимира Підпалого: Либідь, Сонет про Батиєву гору, Сніг, Дума про українську пісню, Зимовий етюд, Елегія, Мить, На спомин, Над затокою, На Дніпрі, Елегія на березі Дніпра, Запросини до мандрів"Либідь", "Сонет про Батиєву гору", "Сніг", "Дума про українську пісню", "Зимовий етюд", "Рідна мова", "Елегія", "Мить", "На спомин", "Над затокою", "На Дніпрі", "Елегія на березі Дніпра", "Запросини до мандрів" - поезії Володимира Підпалого, що увійшли до запропонованої добірки.

Українська народна пісня. Історична пісня. За Сибіром сонце сходить. Пісня про Устима Кармалюка (текст, ноти, відео)"За Сибіром сонце сходить. 
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене. Кармалюка,
Всю надію майте!.."

(українська народна пісня)

Українська народна пісня-балада. Пісня про Бондарівну (текст, ноти, відео)"У  містечку  Богуславку
 Каньовського  пана,
 Там  гуляла  Бондарівна,
 Як  пишная  пава.
 Ой  в  містечку  Богуславку
 Сидить  дівок  купка,
 Межи  ними  Бондарівна,
 Як  сива  голубка...."

(українська народна пісня-балада)

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія - одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 14 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь СкуратівськийІвана Купала - це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало - Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена - символ води, то палаюче колесо - символ сонця. 

Володимир Рутківський. Джури козака Швайки. Роман. Історична трилогія для дітей. Книга перша. Читати та завантажити. Малюнки Максима ПаленкаУсі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ти знайдеш відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського - одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників. Його дивовижні герої - Грицик та малий волхв Санько, юний богатир Демко Дурна Сила, його мама-велетка, невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та їхні численні друзі - з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною - майже нікого…

У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читайте:

Українські традиції. Історія та символіка писанки (Ірина Михалевич)

Писанка. Духовні символи

Українські традиції. Історія та символіка писанки

Про історію писанки - дослідження

Аспекти семантики кольору (тези)

Писанка: сакральні числа 

Хто така «велика богиня»?

"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт 

Червоно-чорна бессарабська писанка 

Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Історія колекції писанок Володимира Ястребова 

 

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум Космовізія – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум "Космовізія" – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.  Цьогоріч Дитячий форум перетвориться на Космічну Галактику, де малеча шукатиме відповідь на запитання: "Яка роль Людини у Всесвіті?". 600 розважальних і навчальних заходів у 9 тематичних просторах – наука, література, спорт, мистецтво, театр, технології, екологія, винахідництво, музика, кіно і багато іншого.

 

У Києві триває VII міжнародний Книжковий арсенал. Відвідати можна до 21 травня. Куратор арсеналу - Оксана Забужко

Центральною темою цьогорічного книжкового ярмарку є – "Сміх, страх, сила", адже цьогоріч виповнюється 175 років з виходу повного видання "Енеїди" Івана Котляревського. Саме цей твір вважають початком української літератури та яскравим прикладом сміхової культури. Понад 70 відомих письменників, літературних діячів та митців із 23 країн стануть гостями Міжнародної програми VII Книжкового арсеналу. Куратором-письменником цьогорічного Книжкового арсеналу є Оксана Забужко, яка упродовж чотирьох вечорів спілкуватиметься з письменниками з різних країн світу і буде шукати відповідь на питання "Розкажи мені про мене". 

 

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Традиційна писанка Центральної України. Писанка Ластівчині хвостики. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, чорничний відвар, стружка цезальпініїПишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне. 

18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей Володимир Рутківський, класик української літератури«18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей шляхетний і мудрий лицар української дитячої літератури Володимир Рутківський. Лише шляхетний лицар, який мислить мудро та зважено, здатен творити Літературу, якою захоплюватимуться і діти, і дорослі не одне десятиліття. Книжки Володимира Рутківського не належать до модних, які виринають нізвідки, швидко читаються і незабаром зникають із пам’яті. Це література, про яку знають і шанують батьки, а сьогодні з задоволенням читають сучасні діти.» (Тетяна Стус, Ольга Купріян, Анастасія Музиченко, Анна Третяк, Галина Ткачук)

У Кропивницькому відкрито виставку робіт Ірини Михалевич Живі барви писанки. Виставка писанок у Кропивницькому. Писанкарка Ірина Михалевич. Фарбування натуральними барвниками

11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.

 

Олександр Гаврош. Характерник літературного степу. Нарис про літературну долю Володимира РутківськогоЛітературна доля Володимира Рутківського — незвична. Він не належить ні до тих, кого вона пестила у часи розквіту життєвих сил, ні до тих, про кого заговорили вже по смерті. Як там у Ліни Костенко: „Бо слава – це найкраща жінка, що на могилу квіти принесе”. Ні, слава прийшла раніше. Доля таки всміхнулася 73-річному письменникові з Одеси. Про нього заговорили, його книжки враз стали відомими, критики внесли його до літературного канону дитячої літератури.


Всього:
140
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 3
1   2   3   4   5   6   7  
Наступна
В кінець
Топ-теми