Публікації за тегом: Традиції, звичаї, прикмети

"Ой сивая та і зозуленька, 
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я 
І Усі сади та і облітала 
Щедрий вечір..."

"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий" - вірші до свята Різдва Христового від українського поета Богдана Лепкого. 

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

 

 

Зимовий цикл українських свят:

 

21 листопада — Свято Введення (Третя Пречиста) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 грудня)

24 листопада — Свято Катерини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 грудня)

30 листопада — День Андрія Первозваного (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 грудня)

1 грудня — Наума (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 грудня)

4 грудня — Варвари (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 17 грудня)

5 грудня — Сави (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 грудня)

6 грудня — День Святого Миколая (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 грудня)

9 грудня — День святої Анни  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 грудня)

12 грудня — Спиридона Сонцеворота  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 грудня)

20 грудня — День святого Гната (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 січня)

24 грудня — Святвечір  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 січня)

25 грудня — Різдво Христове  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня)

31 грудня — Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 січня)

1 січня — свято Василя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 січня)

1 січня — Новий рік. Новорічна коляда 

5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 січня)

6 січня — Свято Водохреща (Йордан)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 січня)

7 січня — Івана Хрестителя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 20 січня)

16 січня — Петра Вериги  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 29 січня).

 

 

 

 

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.

 

 

Весняний цикл свят:

 

2 лютого — Стрітення (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 15 лютого).

11 лютого — День святого Власа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 24 лютого)

19 лютого — День преподобного Льва (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  4 березня)

24 лютого — "Обретіння" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  9 березня)

1 березня — "Явдохи"  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  14 березня)

5 березня — День святого Конона (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 березня)

9 березня — "Сорок Святих"  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  22 березня)

М’ясопусна неділя — 10 березня 2024 року;

Масляна (Масниця, Колодій) триває тиждень: з 11 березня по 17 березня 2024 року 

Сиропусна неділя. Прощена неділя​ — 17 березня 2024 року

Великий піст триває з 18 березня по 4 травня 2024 року

17 березня — "Теплий Олекса" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  30 березня)

25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  7 квітня)

26 березня — Благовісника (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 квітня)

8 квітня — День святого Руфа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 квітня)

Вербна неділя — 28 квітня 2024 року

Страсний ("Білий") тиждень — останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер                  Чистий Четвер — 2 травня 2024 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч

Великдень — 5 травня 2024 року

Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок) — 6 травння 2024 року

23 квітня — День святого Юрія, Змієборця та Переможця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

 

 

 

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

 

 

 

 

Літній цикл свят:

 

22 квітня — Ляля, або Красна гірка  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)

23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)

10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)

13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня

12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)

24 червня — Івана Купала  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)

29 червня — Петра і Павла  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)

19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)

 

 

 

 

Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота — забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

 

 

Осінній цикл свят:

 

20 липня — День Пророка Іллі  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 серпня)

27 липня — День святого Палія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 9 серпня)

1 серпня — Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 серпня)

6 серпня — Великий Спас (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 серпня)

15 серпня — "Перша Пречиста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 28 серпня)

29 серпня — "Головосіка" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 11 вересня)

1 вересня — "Семена" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 вересня)

8 вересня — "Друга Пречиста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 вересня)

14 вересня — "Здвиження Чесного Хреста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 27 вересня)

01 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 жовтня).

26 жовтня — Святого Дмитра (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 листопада)

28 жовтня — День святої П'ятниці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 10 листопада)

1 листопада — Кузьми-Дем'яна (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 листопада)

8 листопада — День святого Михайла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 листопада)

 

 

 

 

Василь Тимофійович Скуратівський (1939 - 2005) - один з найвідоміших українських народознавців ХХ століття. Своє багатолітнє творче життя він присвятив дослідженню історії свого народу й роду, вивченню його звичаїв, традицій, обрядів, життєвих правил, пізнанню багатющої духовної культури наших предків. Родом митець із Полісся, тому найбільше досліджував саме свій рідний край, обряди, звичаї, культуру поліщуків, яких раніше називали древлянами.​

Вірші до свята Покрови Пресвятої Богородиці від українських авторів: Катерини Пасічної, Володимира Коломійця, Надії Гуменюк, Дмитра Білоуса, Олеся Лупія, Лесі Храпливої-Щур, Надії Галоковської, Богдана Чепурка, Тетяни Винник, Юлії Хандожинської.

 

 

Поезії Галини Кирпи: "Літо вийшло надвір", "Мороз усі квіти перецілував", "Казка", "Руде лисеня", "Ніч не заблукає", "Зима з Літом стрічаються", "Питання", "Стала Осінь", "Велика Зірка і Манюня", "Всім видно яблучко", "Дощ ноги простягнув", "Небомова", "Зима пошкодувала", "Човен навесні", "Пора року Дощ", "Вечір", "Лелека боїться", "Два роки поспіль".

"Вербна неділя", "Два кошички", "Великдень", "Гаїлка", "Великодня гра" -  дитячі поезії української поетеси Марії Хоросницької до Великодніх свят.

"Виводить мама дивним писачком
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi -
i писанка оранжево горить
у фiлiграннiм сплетi лiнiй..."  (Ігор Калинець)

Коли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.

 

 

 

В Україні слово коляда має три значення: 1) Коляда — це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!» 2) Коляда — це пісня, яка співається під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!» 3) Коляда — це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»  (Олекса Воропай)

 

 

"Сійся, родися, всяка пашниця: жито, пшениця, Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця, Та на цей новий рік най вам дасть Господь Бог, Щобисьте біди-смутку не знали, В щастю, здоров’ю многі літа проживали, А по смерті царство небесне оглядали. Гаразд вам, мир Божий зо всіма вами! (Новорічне вітання на Гуцульщині)

На Новий рік (за старим стилем) припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату. Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували»...

 

31 грудня — свято Меланки. Це — новорічний обряд, що залишився нам від наших предків. Зараз він став просто веселою забавою, новорічним маскарадом. Головну роль у ньому грав хлопець, переодягнений у жіночий костюм - Меланка. Він зображував безпорадну господиню, що все робить абияк: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати... Так Меланка ходить від хати до хати зі своїм "почотом", до якого входять орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель, циган з цигаркою і чорт з ріжками. Але заходять вони тільки до тих хат, де збираються дівчата, тож їм доводиться питатись у них дозволу зайти пощедрувати. Після веселощів хлопці і дівчата разом сідають до столу.

 

Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вірші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлопці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були свящєнні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження. Деякі з цих віршів  були  очевидно,  частинами  вертепних  драм,  повні  тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувачі віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих  місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Як приклад, надаються кілька різдвяних віршів зі Слобідської України.

У нарисі Олекси Воропая розповідається про історію вертепу на території України, про будову українського вертепу, про «святу» і «народну» частини вертепу.

Колядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят ранком. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

 

 

 

Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво — найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений — у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи — той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.