Галина Кирпа, збірка віршів "Жар-птиці на яблунях"


Галина Кирпа

 

 

КАЗКА

Колись цвіркуни
були птахами й жили
на яблунях.
Їх звали тоді
Жар-Птицями.
А коли Жар-Птиці
щоліта
летіли у вирій,
то лишали на яблунях
метеликів.
І — уявляєте?! —
тоді метелики
завжди доживали
до своєї
старості!

 

* * *

 

СИДЯТЬ ЯБЛУКА

Отам, у траві травучій,
сидять яблука.
Їхні серденька-зернятка
перестукуються,
перегукуються:
— Еге, холодно?
— Еге, мокро?
— Хто нас знайде?
— Хто нас підніме?
— Хто нас умиє?
— Хто нас погладить?
— А хто нас з’їсть?

 

* * *

 

ВЕЛИКА ЗІРКА І МАНЮНЯ

Велика Зірка до світанку
дивиться
у глибоке озеро,
ніби в люстро.
А її доня —
Манюня Зіронька —
минає галявки хмар,
заглядає
до мене у віконце
й питає:
— Чи гарна я?

 

* * *

 

ГНІЗДО ВЕЧОРА

У Вечора — гніздечко на тополі.
Там цілий день сплять
жовтоокі вечорята.
А виспляться —
то пурхають на небо
і зіронькам світити помагають,
бо очі в них —
ліхтарики безсонні.
Гніздо порожнє і холодне
на тополі —
то ще не повернулись
вечорята.

 

* * *

 

ЛІТО ВИЙШЛО НАДВІР

— Алло? Це Літо?
— Ні, — кажуть мені у слухавку.
— Літо вийшло надвір.
— А коли буде вдома? —
допитуюсь я.
— Не скоро,
хіба що ввечері.
А що йому передати?
— Нічого, дякую.
А де його можна знайти?
— Біжи на сонячні луки, —
кажуть мені у слухавку, —
воно там цілий день
дає метеликам уроки танців,
пташкам — уроки співу,
а квітів
навчає чепуритися.

 

* * *

 

РУДЕ ЛИСЕНЯ

Літо у серпні схоже
на руде лисеня —
бігає лісом
і нюхає спілу ожину.

Або —
приміряє капелюшка
найбільшого мухомора
й крадеться до лісового люстерка
подивитися, чи личить.
А як побачить, що личить,
то посадить на капелюшок
ще й метелика
і тішиться тим доти,
доки пробіжить мимо
справжнє руде лисеня,
зачепить хвостом капелюшка,
змете з нього метелика
і гайне стежкою
просто в Осінь.

 

* * *

 

ПОРА РОКУ ДОЩ

Ця пора року
називається Дощ.
А та хмара зветься
Бабега.
Ти про це ніде
не вичитаєш,
бо нового підручника
з природознавства
ніхто ще не написав.

 

* * *

 

ДЕРЕВО ПЛАЧЕ

Дерево плаче тоді,
коли падають холодні дощі
і воно мерзне на протязі.

Дерево плаче-плаче:
немає на нім сухого рубчика,
йому ні в що й перевдягнутися,
бо Осінь йому —
як мачуха,
чисту сорочку дає раз на рік,
та й то навесні.
Пожалійте, холодні дощі, те дерево,
що плаче.
Не дайте йому в сльозах
зустріти зиму.

 

* * *

 

МОРОЗ УСІ КВІТИ ПЕРЕЦІЛУВАВ

Айстра личко своє ніжне
підставила красеню Морозу —
а мо’, поцілує?

Поцілував Мороз Айстру,
аж похилила вона голівку
до самого долу.

Поки Мороз усі квіти перецілував,
то лишився сам як палець —
хто його пожаліє?

Накинувся Мороз на дерева й будинки,
а тоді — на високі хмари,
та й ну їх трусити, мов груші.

І навалило стільки снігу,
що поховало геть усі квіти,
які Мороз перецілував, —
ніби ніколи нічого й не було.

 

Вірші Галини Кирпи. Жар-птиці на яблунях. Збірка поезій. Літо вийшло надвір, Мороз усі квіти перецілував, Казка, Руде лисеня, Ніч не заблукає, Зима з Літом стрічаються, Питання, Стала Осінь, Велика Зірка і Манюня, Всім видно яблучко, Дощ ноги простягнув, Небомова, Зима пошкодувала, Човен навесні, Пора року Дощ, Вечір, Лелека боїться, Два роки поспіль.

 

 

ЗИМА З ЛІТОМ СТРІЧАЮТЬСЯ

Зима вбирала Землю
лише у білу сукню.
Знімай тепер білу сукню,
Земле,
вбирайся в зелену —
бачиш:
Зима з Літом стрічаються.
Нехай твоя біла сукня
провітрюється на хмарах білих
до нових снігів.
Нехай стара баба Зима
сидить собі на печі
та наминає свої льодяники,
так як я маківники,
а панна Літо тим часом
сплете собі віночок
із підсніжків,
пролісків
і рясту.
Той віночок дуже личитиме
до твоєї зеленої сукні,
Земле!

 

* * *

 

КНЯЗІВНА НА ВЕСНУ

Кульбабка з самого ранечку
старається
пригарнити наш двір.
Оберімо її князівною
на цілу весну!

 

* * *

 

ВЕЛИКІ ЛЮСТРА

Сидить собі мурашка,
не зводить погляду з роси
й радіє,
що ще є на світі
такі великі люстра.

 

* * *

 

СТАЛА ОСІНЬ

Стала Осінь,
прислухається:
то хто
гіллячкою сухою
тишу проколов?

 

* * *

 

ВЕЧІР

Вечір —
це чорнобривець,
що й при місяці
ще пахне сонцем.

 

* * *

 

НІЧ НЕ ЗАБЛУКАЄ

Ніч сьогодні не заблукає —
вона ходить із місяцем-
ліхтарем.
А зірки присвічують вербам
дорогу до річки.

 

* * *

 

ПИТАННЯ

— Що в тебе болить,
яблунько?
— А... нічого...
Тільки оцей листочок,
що не хоче падати.

 

* * *

 

ЛЕЛЕКА БОЇТЬСЯ

— Що тобі снилося,
брате лелеко?
— Снилося, що вирію немає,
що вже вдома —
як у вирію.

 

* * *

 

ЗИМА ПОШКОДУВАЛА

Зима вернулася
і враз пошкодувала:
прийти прийшла,
але ж ніхто
не жде!

 

* * *

 

ДОЩ НОГИ ПРОСТЯГНУВ

Стомився Дощ
і сів у нас на ґанку,
а свої довгі ноги
аж до Єгипту, мабуть,
простягнув.

 

* * *

 

НЕБОМОВА

Небо вміє говорити.
Його мова —
жайворонки,
соловейки,
лелеки,
журавлі,
ворони,
граки,
голуби...
Хіба можна перелічити всі мови,
які знає небо?!

 

* * *

 

ЧОВЕН НАВЕСНІ

Човен вигріває спину
проти сонця і марить,
ніби хвилі й хвиленята
лоскочуть йому боки
і сміються.

 

* * *

 

ДВА РОКИ ПОСПІЛЬ

Два роки поспіль
наш приблуда-кіт
жив на дві хати.
Йому позаздрив би
і сам Пан Коцький.

 

* * *

 

ВСІМ ВИДНО ЯБЛУЧКО

Вітер зірвав із яблуні
найспіліше яблучко,
сів собі на моріжку
та й бавиться.

Всім видно яблучко,
а я бачу Вітра.

 
     

Вірші Галини Кирпи. Жар-птиці на яблунях. Збірка поезій. Літо вийшло надвір, Мороз усі квіти перецілував, Казка, Руде лисеня, Ніч не заблукає, Зима з Літом стрічаються, Питання, Стала Осінь, Велика Зірка і Манюня, Всім видно яблучко, Дощ ноги простягнув, Небомова, Зима пошкодувала, Човен навесні, Пора року Дощ, Вечір, Лелека боїться, Два роки поспіль.

 

За матеріалами: Галина Кирпа. "Місяць у колисці". Вірші, проза, переклади. Художник Олена Распопова. Тернопіль. Видавництво "Навчальна книга - Богдан", 2011, стор. 66 - 80.

Вірші взято з інтернет-ресурсу "Весела абетка". Дякуємо автору, пані Галині, та Миколі Владзімірському за публікацію збірки. 

 

 

 

Більше дитячих поезій Галини Кирпи на "Малій Сторінці":

Галина Кирпа, вірші для дітей
Галина Кирпа вміло поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та  понад 30 книжок  перекладів із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Успіх Галини Кирпи-перекладача криється у її поетичному світовідчутті й світобаченні. Читайте найкращі поетичні збірочки Галини Кирпи для дітей: "Диво-день", "Лечу у вирій", "Жар-птиці на яблунях", "Таке не повторяється ніколи", "Плело віночок літо", "Ну й гарно все придумав Бог".

Останні коментарі до сторінки
«Галина Кирпа, збірка віршів "Жар-птиці на яблунях"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми