Публікації за тегом: Олекса Воропай

Сортувати:    За датою    За назвою

Українські народні традиції, звичаї та прикмети. 5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір). Олекса Воропай. Василь СкуратівськийНапередодні Свята Водохреща, 5 січня, відзначається Голодна кутя (Голодний Святвечір). Цього дня готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною» від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли. Власне, це  останній день колядок. Здебільшого на голодний святвечір «водять Меланку» дівчата, хоч у деяких регіонах роблять це і парубки. На переважній території України основні дійства завершуються після Василя. З голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії «закликання морозу». Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими.

 

29 червня — День святих Апостолів Петра і Павла. Народні традиції, обряди та звичаї (за Олексою Воропаєм та Василем Скуратівським)Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

29 червня — день святих первоверховних апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».

 

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

9 травня — День святого Миколи Чудотворця. Народні традиції та звичаї. Іконостас Дмитрівського храму. Ікони Святого Миколая "9-го травня у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 — 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

 

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 23 квітня - День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 23 квітня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Великодній понеділок, Волочильний понеділок, Обливальний понеділок, Поливальний понеділок, Водяний понеділокСеред великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)

 

 

Білий тиждень. Страсна п'ятниця. Паска

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...
 
 

Вербна неділя. Звичаї, прикмети і традиції українського народу. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Василь Скуратівський. Прийде вербиця - назад зима вернетьсяЗа тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.

 

25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці (народні традиції та звичаї)Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

 

Українські народні традиції, 17 березня, Теплий Олекса, церковний календар, пребодобний Олексій, чоловік Божий

17 березня — «Теплий Олекса». Так по-народному називається день святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Два Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. За народним календарем в цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є.
 
 

Масляна. Народні традиції та звичаїМасляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

 

 

 

 

Зимовий цикл українських свят, народні традиції та звичаї в УкраїніПрийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

 

 

Зимовий цикл українських свят:

 

21 листопада — Свято Введення (Третя Пречиста) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 грудня)

24 листопада — Свято Катерини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 грудня)

30 листопада — День Андрія Первозваного (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 грудня)

1 грудня — Наума (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 грудня)

4 грудня — Варвари (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 17 грудня)

5 грудня — Сави (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 грудня)

6 грудня — День Святого Миколая (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 грудня)

9 грудня — День святої Анни  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 грудня)

12 грудня — Спиридона Сонцеворота  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 грудня)

20 грудня День святого Гната (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 січня)

24 грудня — Святвечір  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 січня)

25 грудня — Різдво Христове  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня)

31 грудня — Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 січня)

1 січня — свято Василя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 січня)

1 січня — Новий рік. Новорічна коляда 

5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 січня)

6 січня — Свято Водохреща (Йордан)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 січня)

7 січня — Івана Хрестителя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 20 січня)

16 січня — Петра Вериги  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 29 січня).

 

 

 

 

Літній цикл народних українських свят. Традиції та звичаїВ основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

 

 

 

 

Літній цикл свят:

 

22 квітня — Ляля, або Красна гірка  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)

23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)

10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)

12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)

13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня

24 червня — Івана Купала  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)

29 червня — Петра і Павла  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)

19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)

 

 

 

 

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Свято Водохреща  — 6 січня, народні звичаї та традиціїКоли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.

 

 

 

Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. 1 січня — свято ВасиляНа Новий рік (за старим стилем) припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату. Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували»...

 

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове, Коляди на Різдво ХристовеКолядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят ранком. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

 

 

 

 Великдень. Свято воскресіння Ісуса Христа. Василь Скуратівський. Дідух

Великдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові.

У 2024 році Великдень православні в Україні святкуватимуть 5 травня.

Олекса Воропай. Святкування Івана Купала. Купальскі обряди та звичаї українців Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

 

 

 


Споріднені мітки:     Традиції, звичаї, прикмети   
Топ-теми