Одне з головних, якщо не найголовніше, свято всього православ'я – це Великдень (або Пасха). Ці назви є стилістичними синонімами в розумінні назви релігійного свята Воскресіння Христового. Слово "Пасха" церковнокнижне, а слово "паска" – просто розмовний синонім до церковного "Пасха", і, крім того, означає обов'язкову великодню здобу, що господині випікають і святять у церкві. Проте основна назва свята Воскресіння – Великдень.
У 2024 році Великдень православні в Україні святкуватимуть 5 травня.
Великодню передує Великий піст. Наші предки дуже сумлінно дотримувалися приписів посту: протягом цього часу не їли (особливо по п'ятницях) ні м'ясних, ні молочних страв.
За тиждень до Великодня святкують Вербну неділю.
Тиждень перед Великоднем називають Великим або Страсним, оскільки на цей час припадали страсті (муки) Христові. Найважливіші дні цього тижня починаються з четверга. До цього дня все господарство і хата мають бути прибрані, чисті, тому цей четвер називають Чистим або Страсним. Велика п'ятниця — день смерті Ісуса Христа,— передсвятковий день. Ніхто вже не виконує тяжкої роботи, хіба що господині готують страви для освячення. А в Світлу неділю після Воскресної утрені освячують страви: великодню здобу — паски, яйця, сир, м'ясо, а також писанки. У цей та подальші дні свята люди вітають одне одного словами: «ХРИСТОС ВОСКРЕС!» — «ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!»
Великдень, як і Різдво,— родинне свято. Тому на цей день намагалися зібрати всю родину, де б хто не був.
У розповіді про Великдень дуже важливо згадати про писанки. Прийшли вони до нас із сивої давнини, ще з дохристиянських часів. Яйце вважалося символом сонця, весни. Нелегке це заняття розмальовувати писанку, адже треба мати хист і знати чимало знаків, кожен з яких щось означає. Це ціла наука, що передається із покоління в покоління. І дуже приємно, що писанкарство живе й сьогодні.
Свято Великодня — "Свято свят і торжество торжеств", — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. Новозавітний, християнський Великдень був установлений апостолами після Хресної смерті й воскресіння Ісуса Христа як свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.
Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...
"Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» — голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки — а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страсного, Великого, деінде Нявського Великодня). З цим днем пов'язано чи не найбільше обрядів і дійств..." (Василь Скуратівський)
Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняною рівнодення. В неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляюють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так: "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!"
"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)
"Свято свят і торжество торжеств", — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.
Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)
Дивіться також на "Малій Сторінці":
"Великдень... Паски... Крашанки... Чим пофарбувати яйця, щоб і до магазину не йти, і барви були соковиті, насичені, і щоб вони не стиралися, коли до них торкнешся?.." (Ірина Михалевич)
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
Як приготувати Великодню Паску? Рецепти Пасок.
Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Діткам дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер...
Готове печиво з розписом відмінно виглядатиме на святковому великодньому столі! При бажанні можна поєднати 2 половинки печива кремом або будь-яким джемом і вийде тривимірне яйце.
Готуємось до свята: схеми великодніх вишивок
.jpg "Рукоділля. Робимо своїми руками. Вишивання. Готуємось до Великодня. Схеми великодніх вишивок. Схеми пасхальних вишивок. Схеми вишитих писанок.")
Світлими променями осявають наше життя великі свята. Без сумніву, Великдень - одне з найбільш значущих, найважливіших свят для кожного християнина. З приходом тепла, з пробудженням від зимових оков, весна радує нас найбільшим святом - Воскресінням. Одним з найважливіших атрибутів, без якого християни не мислять обряд освячення паски, є великодні вишивки, виконані за різноманітними схемами. Пропонуємо нашим майстриням велику добірку схем для вишивання виробів до цього великого свята.
Готуючись до світлого свята Пасхи, ми прагнемо прикрасити свою оселю, приготувати цікаві подаруночки нашим рідним людям. Як варіант для цього всього можуть стати витинанки. Ми зібрали велику добірку весняно-великодніх витинанок з різних джерел. Маємо надію, що вона стане вам в нагоді. Будемо раді, якщо майстрині паперового мистецтва знайдуть в ній для себе щось цікаве та новеньке.
На малюнку - витинанка Лариси Лисицької.
Маємо чудову ідею, як перетворити вашу колекцію великодніх крашанок на квітучий сад, і тим самим прикрасити святковий стіл. Прикрашений таким чином, він викличе захоплення у ваших гостей і у вас самих. Обов'язково залучіть до виконання цієї задумки своїх дітей, адже їм теж буде цікаво створювати таку красу.
"Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» — голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки — а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страсного, Великого, деінде Нявського Великодня). З цим днем пов'язано чи не найбільше обрядів і дійств..." (Василь Скуратівський)
"Буковина була і ще є багатоетнічним краєм, і кожний етнос має свої обряди, пов’язані із різними церковними святами та іншими подіями. Великодні обряди розпочинаються тижнем, який передує Великодню і зветься Великим: кожен із його днів ніс у давнину певне культове навантаження. Знаю багато повір'їв, пов'язаних з цими днями у горах, де проживає переважна частина гуцулів. Так, у Чорну середу заказувалося обрізати дерева, бо могли висохнути. Вірили, що на Живний четвер після того, як люди виходили з церкви після вечірньої, «приходять мерці на відправу». У Велику п’ятницю ніхто не пускав кров із ніякої маржини, так само ніхто в цей день не йшов по рибу або полювати. Це табу підкріплялося страхом, що поранений звір «клєстиме цілий рік», і це прокляття діятиме до дев'ятого покоління. Цієї застороги дотримувалися в пам'ять про страту того дня Ісуса Христа..." (Юрій Чига)
Відомий кропивницький колекціонер Юрій Тютюшкін зібрав понад 200 великодніх вітальних послань початку ХХ століття. У кропивничанина є чимало листівок, які датовано початком ХХ століття. Вони розкладені за святами. З них понад двохсот — великодніх. У дореволюційні часи на наших теренах їх виготовляли утричі більше, ніж різдвяних. Великдень усе-таки мав більшу вагу, ніж Різдво. Більшість мальовничих мініатюр датовано першим десятиліттям — на цей час припадає розквіт листівки. Їх виконували на високому поліграфічному рівні, якість багатьох краща, ніж у сучасних альбомах. Автори експериментували із різними матеріалами, застосовували різноманітні аплікації. Із написів і малюнків на листівках можна зробити висновок, що віддруковані вони за межами Російської імперії, напевне, в Німеччині.
Дивіться добірку українських великодніх листівок від Олени Кульчицької, Львівського видавництва "Русалка" та невідомих авторів і видавництва.
Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)
Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняною рівнодення. У 2021 році Великдень відзначається 2 травня. В неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляюють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так: "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!"
"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)
Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...
У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок. Пізнаваймо нове разом з нами!
Народні методи фарбування крашанок є безпечними. В інтернеті можна знайти багато рецептів фарбування яєць натуральними барвниками. Проте, далеко не всі вони дають бажаний колір. Редактор ТСН і популярний блогер Ольга Пахар перевірила різні барвники і обрала найкращі з них. Вона з'ясувала, що найліпше фарбувати крашанки чорницею, буряком, куркумою, червонокачанною капустою та - традиційно - лушпинням цибулі.
"Свято свят і торжество торжеств", - так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.
Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII століття писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця.
"Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня..." (з легенди)
Цей матеріал - про народні традиції святкування Великодня гуцулами - з квартальника "Гуцульщина", що видається спільнотою українських емігрантів у Канаді (м.Торонто)
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» — чуємо ми звідусіль у ці прекрасні весняні дні вже більше 2000 років. Гарно прибраний дім, паска на столі та звичайно ж крашанки і писанки — саме так виглядає українська оселя у це чудове свято. За кордоном можна побачити різні традиції і звичаї. Ми поцікавились трохи, які саме...
Чудова добірка матеріалів про Великдень! Дякую!
Українські сакральні традиції які ми втратили…
Великдень у минулому – яким він був у наших православних предків?
Стаття: “ЯК ХАРАКТЕРНИКИ СВЯТКУВАЛИ ВЕЛИКДЕНЬ?” – https://uamodna.com/articles/yak-harakternyky-svyatkuvaly-velykdenj/ Чому рахмансько-характерницькі свята завжди були в числі?
Як Коло Року сприяло духовним воїнам минулого тримати міцний в’язок з Творцем та Правою?
Чому перша чверть Кола Року – це свята во славу Творця?
Чи маємо право змінювати дати святкування свят встановлених Небом?
Варто прочитати і знати…