Публікації за тегом: Традиції, звичаї, прикмети

Сортувати:    За датою    За назвою

Великдень. Народні українські традиції. Писанкарство. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Бессарабські писанки -  краса, що нас об'єднує.Поговорімо про писанку. Тема приємна, цікава, але, разом із тим, нагадує мілководдя. З погляду науки мілководдя є найбільш вивченими районами Світового океану, чого не скажеш про писанкарство, адже досліджень та наукових праць про нього досі обмаль.

 

Рукоділля. Українські народні традиції. Писанкарство. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка Юрдана (символіка писанки, техніка виконання). Писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Колекція Володимира ЯстребоваПишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".

Українські народні традиції, звичаї та народні прикмети. 6 серпня - Великий Спас (Яблучний Спас). 6 серпня відзначаємо свято Преображення Господне, або Спаса. У цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розпалялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила». В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» (Василь Скуратівський)

 

 

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія — одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 1 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

 

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли — кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

 

 

 

 

Витравлюємо писанку на коричневому яйці (майстер-клас відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич)Чітких рекомендацій щодо витравлювання не існує. Я просто розповім, як відбувалося витравлювання трьох конкретних писанок. Для письма я обрала лемківські зразки. Мені ще важко їх писати, але маю бажання навчитися. З інструментів та матеріалів були використані: бджолиний віск, шпильковий професійний писачок та писачок лійковий, свічки, куришка, простий олівець; бляшанка, в якій розтоплювався віск; курячі коричневі видутки, паперові серветки, ганчірка, стара чашка, щіточка, миючий засіб для посуду, оцет, важки та стаканчики, м'який рушник, чайник.

Ірина Михалевич. Символіка писанки. Хто така велика богиня.Періодично я знайомлюся з науковими працями дослідників первісної орнаментики. Фахівці розповідають про поняття епіфанії «великої богині». Бачиш, наприклад, знак «дерево», а на ньому – гілки вгору, і розумієш (завдяки дослідженням),  що то не дерево, а «богиня», так її зображали. Бачиш сітку на писанці, а то не сітка, то теж «велика богиня». І так з усіма символами – космогонічними, геометричними, зооморфними і навіть антропоморфними. Класифікувати орнаменти на писанках потрібно й необхідно, але при цьому слід враховувати, що всі вони космогонічні.

Василь Голобородько. Мова рослин. Вірш-верлібр до свята Івана Купала""Купало, Купало, засвіти ніч!"

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." 
(Василь Голобородько)

29 червня — День святих Апостолів Петра і Павла. Народні традиції, обряди та звичаї (за Олексою Воропаєм та Василем Скуратівським)Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

29 червня — день святих первоверховних апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».

 

Ігор Калинець. Вертеп маленького хлопчика - з книги Казки зі Львова (читати та завантажити). Художнє оформлення - Ірина Балдина та Олена Шаховська."Маленький Хлопчик дуже хотів ходити з Вертепом. Особливо цього року, бо минулого він іще зі своїми приятелями колядував - колядка була звичайна, всім відома, "Бог ся рождає": мелодія простенька, ніби для дітей, але зі словами не все так просто. Напевно колядка була дуже давньою, бо й слова деякі смішні, старовинні - і діти ще й часто перекручували від нерозуміння. Замість "а віл стоїть трясеться" співали "а він..." Хто він? Бо ж далі йшло "осел смутно пасеться". Найдивнішими у колядці були слова, ніби вкорочені: замість "Його" було То" - "хто ж Го може знати". А в молитовничку оце "Го" було навіть з великої літери. Бабуся пояснила, що коли йдеться про Бога, то і слова, які заміняють цю назву (займенники, казала на них Бабуся), треба писати з великої літери. Те саме "Му" - "йому": "Ісус Му ім’я". Також неправильно співали "Пастирії клячуть, проти Бога бачать". А треба було: "Пастирії клячуть, в плоті Бога бачуть". В плоті - це не на плоті, що огорожа на селі, а в "тілі", тобто видимого Його бачать. Маленький Хлопчик співав правильно, бо йому пояснив старший сусідський хлопець, який уже ходив із Вертепом..." (Ігор Калинець)

 

Майстер-клас писанкарки Ірини Михалевич. Натуральні барвники. Чим фарбувати писанку в червні та липні. Фарбуємо писанки червоними квітами мальвиУ червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Чим фарбувати писанку в червні. Натуральні барвники. Фарбування ягодами шовковиці. На фото - писанки за ескізами Єлізавети Омельчук. Збираємо пригорщу шовковиць, готуємо відвар і фарбуємо в ньому крашанки. Минає кілька годин, і барвник з шовковиці фарбує писанку в темно-синій відтінок. Лягає він нерівно, трапляються світлі плями. Таке тло непридатне для традиційної воскової техніки. Тому раджу спробувати прийом відмивання. Дивіться далі, як це можна зробити.

24 червня — Івана Купала. Купальські обряди українців. Святкування Івана Купала за народними звичаями та традиціями Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця. 

 

У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читаймо:

Українські традиції. Історія та символіка писанки (Ірина Михалевич)

Писанка. Духовні символи

Українські традиції. Історія та символіка писанки

Про історію писанки - дослідження

Аспекти семантики кольору (тези)

Писанка: сакральні числа 

Хто така «велика богиня»?

"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт 

Червоно-чорна бессарабська писанка 

Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Історія колекції писанок Володимира Ястребова 

Пелагея Литвинова-Бартош і традиційні писанки Сумщини (історія та символіка писанки)

 

Дивіться оповідки майстрині Ірини Михалевич про наступне:

Орнаментика української писанки (дослідження-оповідки відомої писанкарки Ірина Михалевич)

Писанка із села Суржа, що на Поділлі 

Пишімо пшеницю на писанках

Писанка "Ластівчині хвостики" 

Пишемо писанку "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Бессарабські писанки: краса, що нас об'єднує

Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт

Оповідка про червоно-чорну бессарабську писанку (символіка, орнаментика, техніка виконання)

Писанки Центральної України. Писанка "Заступці": цікаві геометричні орнаменти

Дослідження про "рослинні" назви писанок середньої Наддніпрянщини

Відтворюємо болгарські писанки. Писанка «Крестовца» на жовтій основі

Пишемо писанку з ломаним хрестом з колекції Володимира Ястребова

Шукаємо вишуканих рішень: писанка з червоними лініями основи

Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" — від спілкування і творчих зустрічей до великої книги

Рідкісна красуня — подільська писанка

Яку б то написати. Обираємо орнамент

 

Ірина Михалевич. Фарбуємо писанку цвітом бузини. Про сильні барвникиЦвіт бузини фарбує писанку в насичений сонячний відтінок. Спішімо спробувати в роботі!!! В жовте писанку барвник зафарбує за 10 - 15 хвилин. Якщо раніше ви фарбували писанки виключно хімічними барвниками, будете здивовані силі цієї рослини.

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

9 травня — День святого Миколи Чудотворця. Народні традиції та звичаї. Іконостас Дмитрівського храму. Ікони Святого Миколая "9-го травня у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 — 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

 

Писанкарка Ірина Михалевич. Натуральні барвники. Чим фарбуємо писанки у травні - квіти і стебла жовтцю, молоде листя горіха, морожені ягоди чорниці, ягоди бузини, ягоди шовковиці Ми вже з'ясували, що для того, аби приготувати писанкарський барвник з квітів чи листя, потрібно ті квіти і листя проварити. Приємно вдихати ягідні пахощі, коли вариться чорниця, тоді на кухні пахне компотом. Гарний солодкий запах іде і від горіхового листя — чути запах горіхового варення. Та є рослини, котрі пахнуть неприємно. Коли вони варяться на вогні, доводиться поширше відкривати кватирку і терпіти. До таких рослин можна зарахувати грицики, а ще жовтець. Він зацвітає всередині травня на вологих ґрунтах, біля водойм. Як можна зрозуміти з назви, рослина фарбує писанку в жовтий колір. Дає рівний тон. А ще дарує соковиті відтінки зеленого при накладанні з чорницями. 

24 червня — Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Василь Скуратівський. Зійди, сонечко, на ІванаДень Купала, який припадає на 24 червня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

 


Всього:
222
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Ірина Михалевич    Василь Скуратівський    Олекса Воропай    Івана Купала (Різдво Івана Хрестителя)   
Топ-теми