Андрій М’ястківський, "Сію, посіваю" (оповідання для дітей)

Андрій М’ястківський

СІЮ, ПОСІВАЮ

Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати:
— Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечку, пшенице!..
Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами. Він ще й посіватиме з правої руки:
— Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
— Все це дуже давнє, — зауважила мама.
— Хто давнє забуває, той теперішнього не знає, — сказав дідусь.
— Жито, пшениця теж давні, а щороку нові родять, — додав тато.
І Андрійко тішився, що скоро піде щедрувати.

За матеріалами: Читанка для Калинки і Тарасика. Упорядник Нечай-Горбачук Л.Д. Художник Олександр Охапкін. Київ. Видавництво імені Олени Теліги, 2005 рік, 112 с.

Більше творів Андрія М'ястківського:

Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло... 

"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що виходить з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого." (Анатолій Костецький)