Дитячі вірші Андрія М'ястківського

Усі діти від народження — поети. Так само, як і всі справжні поети на все життя лишаються дітьми. Тільки дитина та поет можуть довго-довго, сидячи навпочіпки, роздивлятися, як у духмяній траві вовтузяться мурахи, милуватися різьбленими пелюстками волошки, а в шумі черепашки, прикладеної до вуха, не лише чути шерех морських хвиль, а й відчувати на обличчі солоні бризки прибою. Єдина різниця між поетом і дитиною в тому, що поет не тільки чує, бачить, а й уміє образно розказати про бачене людям...
Саме до таких поетів, які вийшли з дитинства й не полишили його, належить Андрій Пилипович М'ястківський. Народився він 14 січня 1924 року в сім'ї селянина-чоботаря, при світлі каганця навчався грамоті, але дитинство його — це можна стверджувати!— попри всі нестачі та негоди було щасливе. Зеленокоса рідна Вінниччина щедро напувала майбутнього поета зі своїх джерел, і дитинно-довірливі очі його жадібно вбирали в себе земну красу, щоби згодом оддати її людям у щемкому й задушевному слові. Не випалила, не потолочила щире й лагідне серце поета й війна, котру він почав солдатом і солдатом переможно скінчив. По війні, після закінчення Тульчинської медичної школи, Андрій М'ястківський кілька років працював сільським фельдшером. А закінчивши Вінницький педінститут, вчителював у рідній Соколівці. Та художня література вабила до себе, і Андрій М'ястківський іде на редакторську роботу. Перша книжка письменника побачила світ у 1955 році. Їх у А. П. М'ястківського - кілька десятків. Романи й повісті, оповідання, новели, переклади з молдавської, білоруської та румунської мов  і, звичайно ж, поетичні збірки.
Не забував письменник і про маленьких читачів. Чудовим подарунком дітям стали його поетичні та прозові книжки: «Киця прокидається», «Яблука для мами», «Кличемо горличку», «Ходімо по райдузі», «Острів зеленого селезня», «Куди пішов дощик», «Через вогонь», «Фет Фрумос і Котигорошка» та багато інших.
Любов до пісні, до людини, до землі, що дала йому життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що виходить з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого.  (Анатолій Костецький)

За матеріалами: М'ястківський Андрій. "Живе дзеркальце". Збірка віршів. Художник - Ольга Сосновська. Київ, Видавництво «Веселка», 1984.

 

 

----------------------

 

 

Андрій М'ястківський, вірші про зиму

Віршики Андрія М'ястківського про зиму: "На льоду", "Іде дід через лід, "Метелиця", "Морозику, морозику", "Січнева ніч", "Випав сніг".

 

 

 

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського про весну

Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок",  "Ховай у шафу ковзани".

 

 

 

 

 

 

Андрій М'ястківський: вірші про літо

Вірші Андрія М'ястківського для діточок про літо: "Що травиці сниться", "Гречка", "Місяцю-красеню", "За селом", "Свято", "На острові зеленого селезня", "Стежка", "Дощова вода", "Хлипа липень", "Зелений червень".

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського про осінь

Віршики Андрія М'ястківського про осінь: "Осінь", "Яблука для мами", "Вересень".

 

 

 

Вірші про ліс від Андрія М'ястківського

Віршики Андрія М'ястківського для дітей про ліс: "В бору", "А по лісі ходить страх", "Берізка", "Луна".

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського про дітей

Віршики Андрія М'ястківського про діточок: "Сама в хаті", "Казочка", "Братик", "Печу, печу папку".

 

 

 

 

 

 

Андрій М'ястківський - про тварин, птахів, риб та комах

Віршики про тваринний світ від Андрія М'ястківського: "Цуцик", "У зайчика лапки", "Борсук", "Розмова з одудом", "Джміль", "Хочу коника", "Буслові імена", "Сом із соменятами", "Горобчик", "Чайка в чайки чаювала", "Жук", "ой сердитий", "Веселі музики", "Котусь", "Зайченятко в яму впало", "Хтось", "Білочка раденька", "Теля", "Як вродило просо", "Киця прокидається", "Бджілки", "Бджілчина казочка".

 

 

 

Колискова від Андрія М'ястківського "Хоче спати"

"Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати...
Хоче спати...
Спить..."

(Андрій М'ястківський)