Збірка дитячих віршів Андрія М'ястківського "Живе дзеркальце"


Збірка дитячих віршів Андрія М ястківського Живе дзеркальцеАндрій М'ястківський

Я НАПАМ'ЯТЬ ЗНАЮ

Я напам'ять знаю всі дороги
Поміж кленів та поміж дубів.
Адже в лісі бігав босоногий
Кликати веселих голубів.

У гаю берізку знаю кожну,
Знаю поле, що не має меж..
А інакше полюбить не можна
Землю ту, на котрій ти ростеш!

 

* * *

 

ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ

Під вербою джерельце,
Наче дзеркальце.
Я до нього нахилюся,
В чисту воду подивлюся

І себе побачу в кім —
У люстерку водянім.
А торкнусь води рукою —
Стану дивною такою:

Заморгають швидко очі,
В кісках промінь затріпоче,
Ніс у хвильці попливе...
Справді, дзеркальце живе.

 

* * *

 

ЗЕЛЕНОМУ КОЛОСКОВІ

Зеленому колоскові
Співа жайвір колискову:
— Тебе вітер колихає,
Дрібен дощик поливає,
Рости в землю корінцями,
Виповняйся зеренцями!..

То не жайворон співає,
То Наталя вимовляє,
Жайвір з ранку і до вечора
Щось по-своєму щебече нам.

 

* * *

 

РОГАЧІ

У бабусі є рогач,
І на яблуні — рогач.
Той, бабусин,— у піч,
Мов погрітись захотів,
Другий сонечку навстріч
Полетів, полетів.
Той рогач і той рогач,
Не побачиш, то, хоч плач,
Не збагнеш, чому рогач.

 

* * *


ЧУК-ЧУК-ЧУКЕЧКИ

Чук-чук-чукечки, —
Ніженьки чукали,
Чукали на припічку,
На печі.

Лясь-лясь-лясоньки —
Рученьки ляскали,
Виліпили з тістечка
Калачі.

Зай-зай-зайчики,
Зайки-побігайчики,
Йдіть до нас обідати,
Ми ждемо!

 

* * *


ПИРІЖКИ

Пиріжечки, пиріжки,
Має кожен два ріжки.
Надкушу один ріжок...
Ой смачненький пиріжок!

 

* * *

 

КАЗОЧЧИН ПОДАРУНОК

До нашої теплої хати
Приходила казочка спати,
Та чи спала, чи не спала —
Колисанку колихала.
А як рано діти встали,
То гостинці гарні мали:
Тому — зайчик-стрибайчик,
Тому — котик-воркотик,
А найменшому — Іванку —
Дала казка вишиванку.

 

* * *

 

ЛІТАК

Понад моркву, понад мак
Пролітає мій літак.
Він — літак, а я — пілот,
Пробіжу через город,
Перескочу через рів,
Де літак, спочити сів...
Вдвох ми граємось отак:
Я — пілот, а він — літак.

 

* * *

 

БОСОНІЖ

Біло вишня зацвітає
Онде на осонні.
Я роззуюсь і до гаю
Побіжу босоніж.

А від гаю аж до річки,
Так там любо, мило.
Хай спочинуть черевички,
Ніжки не стомились.

 

* * *

 

КУЛЬБАБКИ

Долину оту квітчату
Попробуй за день сходи.
Кульбабки, немов курчата,
Розбіглися хто куди.

Я проса дам, щоб поїли,
Ще й крихіток принесу...
Не хочуть — берізка біла
Їм сипле смачну росу.

 

* * *

 

ДВІ ПІСЕНЬКИ ДЛЯ ДОЩИКУ

Од   зайчат:
Іди, іди, дощику, густо,
Щоб росла в городі капуста!

Іди, іди, дощику чистий,
Щоб росло на дереві листя!

Прилинь, прилинь, хмарко крапчата,
Щоб стрибали  в травах зайчата!

Од грибків:
Ми дощику хочемо —
Парасольки змочимо.
Дощик хай хлюпочеться —
Нам водиці хочеться.
Хай приходять діти в ліс —
Буде нас багато скрізь!

 

* * *

 

ПЕЧУ, ПЕЧУ ПАПКУ

Печу, печу папку,
Саджу на лопатку.
Печу, печу калачі —
Рум'яніють у печі.
Скоро, скоро на обід
Прийде татко, прийде дід.
Я їм папку покажу,
Я їм весело скажу:
«Печу, печу папку,
Саджу на лопатку,
Печу, печу калачі —
Рум'яніють у печі!»

 

* * *

 

ВІНИК

Із кімнати до кімнати
Ходить віник бородатий.
Він свою роботу знає —
Бородою пил змітає.

 

* * *


ВІТРЯЧОК

Між дерев, між гілок —
Сонечко веселе.
Взяв я в руки вітрячок,
Як біжу — він меле.

А спинився під кущем
Чи побіля жита —
Вітрячок мій над плечем
Теж стає спочити.

Як поволеньки ходжу,
Теж молоть не хоче,
А як знову побіжу —
Меле, аж туркоче.

 

* * *

 

ТУМАН

Ліг туман
На весь лан,
На курінь,
На ячмінь,
На баштан
Ліг туман.
А сонечко підкотилось,
Біля соняха спинилось
Та промінням туди-сюди:
— Ти,   тумане,   в   норі   сиди!
І утік туман у ліс,
Там у нірку заліз.

 

* * *

 

ЯК ДОЗРІЄ ЛЬОН У ПОЛІ

Як дозріє льон у полі,
Його смичуть, сушать, мнуть,
Полотно із нього тчуть,
З нього дітям шиють льолі.

Весь у квітах голубих,
Підростай, льоночку!
Льолі шиють для малих,
А мені — сорочку.

 

* * *

 

ІЗ БАБУСИНОЇ КАЗКИ

На високе дерево місяць вилазить,
Під високим деревом — гуси мої...
Зайчики вистрибують прямо з казки,
З тихої казки бабусиної.

Казка в клубочку, з якого панчішки
В'яже бабуся мені і Грицеві...
Журавлики-веселики ходять пішки
Між деревами, між копицями.

З бабусиної казки виросли дві берізки,
Покотилося стежкою золоте яєчко...
От і панчішки Грицеві — од кізки,
От і рукавички мені — од овечки.

— Носіть    здорові...— бабуся    ласкаво.
І Гриць у панчішках, як ведмедик, тупоче.
Ластівка вилітає з бабусиної казки.
Сонце крилечком черкнути хоче.

 

* * *

 

КАЗОЧКА З ПОЛЯ

Стільки у полі овечок білих!..
Хтось   наполохав — до    лісу   бігли...
А ліс неблизько,
В лісі — вовчисько.
Ой леле, люди,
Що тепер буде?
Засумували сині волошки,
Та вийшов з яру Котигорошко.
У нього щоки — червоні ружі,
ї він сміливий, проворний дуже.
Дістав сопілку, узявся грати —
Вернулись з лісу всі овечата.

 

* * *

 

КОЛО

Де не глянеш — всюди кола,
Коло — сонечко над полем,
Коло — бублик і гарбуз,
Мостить коло чорногуз,
Коло школи колом — діти,
Вихор колом крутить вітер,
Коло — колесо, грибок...
Коло, коло — колобок!

 

* * *

 

МИ ЛІПИЛИ ГОРЩИК

Щоб зварити борщик,
Треба мати горщик.
А щоб горщика зліпити,
Треба глини намісити.

Ми ліпили — не зліпили,
Тільки руки забруднили.

Там некругло, там нерівно,
Знову все спочатку ми...
Вже   не   горщик — зліпим   півня,
Квочечку з курчатками.

Глина ліпиться, як тісто,
М'яко, аж тювікає.
Мама кличе борщик їсти,
Півень кукурікає.

 

* * *


ВИСОКА ГОРОБИНА

Висока горобина
Ряба, ряба...
Намиста нароби нам,
Ти не скупа.

Підстрибують дівчатка:
— Зірвеш, авжеж...
— Оленка, Люся, Натка,
Марійка теж.

До школи йшла Ірина:
— Ану, ану,
Вам треба горобини,
То я зігну.

А ягоди іскристі,
При них листки...
В дівчаток вже намиста
По два разки.

Висока горобина
Ряба, ряба,
Намиста наробила,
Бо не скупа.

 

* * *

 

ЗБУДУВАЛА ХАТКУ

Збудувала хатку,
Піч і поличку.
Запрошу, я в хатку
Хитру лисичку.
Пиріжечків напечу
І лисичку пригощу:
— По одному хапай,
А курчаток не чіпай!
Та лисичка глянула
Й зникла —
По курчаток бігати
Звикла.

 

* * *

 

ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Біг клубок, по полю біг,
Через виярок, моріг.
Біг, допоки бігти міг,
Попід клени, попід стіг.

Я ступив до нього крок,
Взяв рукою — коле...
І то зовсім не клубок —
Пе-ре-ко-ти-по-ле!

 

* * *

 

СЛИВА

— Я щаслива,— каже слива,—
Ворухнусь — на стежку злива...
— Ти,— кажу,— постій, як досі,
Ще зелена, ще не осінь.
Полетять у вирій гуси —
Ми самі всі сливи струсим,—
Зашуміла листям скраю:
— Коли так, то почекаю.

 

* * *

 

ЯБЛУКО

Гойдалося гойденя
На гойдалочці щодня,
Гойдалося проти сонця
Біля нашого віконця.
Гойдалося, гойдалося,
Поки з гілки зірвалося.
На стежині не розбилося
До кошика покотилося!

 

* * *


ОГІРОК

Біг струмок
У ярок,
А од нього за крок
Ріс маленький огірок,
І водиця у струмку
До смаку огірку,
Він корінчиками пив
І прекрасно в полі жив.
Жовтим цвітом у струмок
Задивлявся огірок.
Грівсь на сонці, слухав грім —
Тридцять пуп'янків на нім.
Листя того огірка
Розрослось аж до струмка.
Вже не пуп'янки, гляди,
Розрослися край зоди,
А вилежують боки
Величезні огірки.

 

* * *

 

ДЕ ХОДИЛА КІЗКА

Де ходила кізка,
Там зросла берізка.
Де ходив цапок,
Там росте дубок,
А де хлопчик походив,
Там високий льон вродив,
А де дівчинка ходила,
Там пшениченька вродила.

 

* * *

 

А МИ ПОЛЕ ПОПОЛОЛИ

А ми поле попололи,
Буде чисте наше поле.

А маленька Поля,
Що в біленькій льолі,
Вийшла на доріжку,
Стала на 'дну ніжку,
Каже:
— Жарко, ой жарко...
Припливи до нас, хмарко,
Дощику, дощику, припусти,
Дай пшениці, житечку дорости!

Злива поле поливала,
Зливі того поля мало...

Поливала липи й клени,
Поливала луг зелений,
Явора, тополю
І маленьку Полю.

 

* * *

 

ПЕРЕЛЯК

Розтривожилися кури:
«Куд-кудак! Куд-кудак!»
Почалася щура-буря —
На подвір'ї переляк.

Листя сиплеться із липи,
Стало жовто у дворі,
Дуб жолудики розсипав,
Тяжко стогне угорі.

«Що це буде? Що це буде?—
Каже курка: — Ко-ко-ко!»
Заховався в халабуду
Навіть сміливий Рябко.

«Шу-шу-шу..!»— шепочуть   віти,
Ронять листя в тихий рів,
А це ж вітер, просто вітер,
Вітер з поля налетів.

 

* * *

 

ЗАЙЧИК МІСЯЦЯ НАДГРИЗ

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя...
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.

 

* * *

 

ВЕСЕЛОЧКА

Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.

Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.

А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього
Залишу для води.

Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого я
Не лишаю собі.

 

* * *

 

МІСЯЦЮ-КРАСЕНЮ

Місяць здіймається вгору та вгору...
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору
Повну зірок,

Місяцю-красеню,
Повну зірок.

Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ   задзвенів,   заскрипіли   завіси,—
І відчинив.

Місяцю-красеню,
Відчинив.

Сон чи не сон — заіскрилися зорі,
Грають веселками скрізь.
То не комора, а ліс неозорий,
Ліс...

Місяцю-красеню,
Ліс.

 

* * *

 

У САДУ

У саду дитячий сміх,
Мов струмки-потоки.
Осипається горіх
На чотири боки.

Дітлахи біжать малі
Стільки їм потіхи!
Зародили у селі
Золоті горіхи!

За матеріалами: М'ястківський Андрій. "Живе дзеркальце". Збірка віршів. Художник - Ольга Сосновська. Київ, Видавництво «Веселка», 1984.

 

Більше творів Андрія М'ястківського на нашому сайті:

Дитячі вірші Андрія М ястківського
"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що виходить з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

Андрій М’ястківський, оповідання

Великодні оповідання. Чарівне яєчко
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло... 

Останні коментарі до сторінки
«Збірка дитячих віршів Андрія М’ястківського "Живе дзеркальце" »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka