За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.
"Сохне на сонці білизна, молоточок стукає,
Мир та спокій у дворі,
Бджілка над квітами літає,
Голуби воркують у дворі.
Який же «статус» треба мати,
Щоб мирний план цей зруйнувати?
Хто ти? «Бог» чи «цар»? Може, звірина?
Скоріше — нелюд зі звірячою личиною!.."(Вероніка Кремінна)
"...Ніхто не знав, ніхто б і не повірив,
Щоб нині ми, наповнені всі вірою,
Від ранку і до самого смеркання
Боролися б за наше панування...
Прокиньтесь! Досить нам катів терпіти,
Ідімо в наступ, і батьки, і діти!
Берімо разом найсвятішу зброю!
Наш меч сьогодні - наша рідна мова!"(Вероніка Токар)
Вероніка Токар - юна, вродлива поетеса з Дніпрянщини, патріотка, неймовірно талановита україночка з величезним майбутнім та щирим жовто-блакитний серцем! Знайомтеся!!!
Усіх вітаю. А я до вас знову з фольклором, який збирала після 1 курсу в межах практики на малій батьківщині моєї бабусі. Красно дякую «Тріо Федорових», які охоче поділилися духовними надбаннями рідного села.
2 лютого — Стрітення (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 15 лютого).
11 лютого — День святого Власа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 24 лютого)
19 лютого — День преподобного Льва (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 березня)
24 лютого — "Обретіння" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 9 березня)
1 березня — "Явдохи" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 березня)
5 березня — День святого Конона (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 березня)
9 березня — "Сорок Святих" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 березня)
М’ясопусна неділя — 10 березня 2024 року;
Масляна (Масниця, Колодій) триває тиждень: з 11 березня по 17 березня 2024 року
Сиропусна неділя. Прощена неділя — 17 березня 2024 року
Великий піст триває з 18 березня по 4 травня 2024 року
17 березня — "Теплий Олекса" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 30 березня)
25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 квітня)
26 березня — Благовісника (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 квітня)
8 квітня — День святого Руфа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 квітня)
Вербна неділя — 28 квітня 2024 року
Страсний ("Білий") тиждень — останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер Чистий Четвер — 2 травня 2024 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня нічВеликдень — 5 травня 2024 року
23 квітня — День святого Юрія, Змієборця та Переможця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
Різні варіанти дитячої веснянки: танець-гра Подоляночка.
Веснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень.
Напередодні новорічних свят хочеться встигнути зробити якомога більше: доробити важливі справи, влаштувати магічну атмосферу вдома, купити подарунки, почитати разом із дітками цікаві книжки. Бо читання – то справжня магія, а книжка – найкращий подарунок. Пропонуємо перелік книг видавництва "Ранок", який полегшить вам вибір подарунка.
Кінець літа завжди підкрадається непомітно. На календарі вже серпень, а це означає, що незабаром до школи. Звісно, за період канікул чимало знань зі шкільної програми трошки підзабулися. Але ще є час для того, аби пригадати все та навіть вивчити нове. Так, малеча навряд буде радіти такій перспективі, бо навчатися в останні дні літа це не круто. Але вихід є. І це – ігри...
У світі існує неймовірна кількість різноманітних свят. Є такі, яким вже не одне століття, а є ще зовсім «молоденькі». Одне із таких свят - День книгодарування. Що ж це за свято? Звідки воно з’явилося та коли? «Чому не існує такого особливого дня, коли всі можуть дарувати один одному книги?», - якось запитав маленький поціновувач свою матусю. Мама замислилася: «А й справді, чому? Треба виправляти ситуацію». Так і з’явився Міжнародний день книгодарування, який відзначають 14 лютого з 2012 року. Його авторкою виявилася матуся 3 дітей і засновниця популярного американського порталу дитячої книжки “Delightful Children’s Books” Еммі Бродмур. Багатьом людям така ідея сподобалася, і її підтримали. Тож за ці 8 років до його святкування приєдналося чимало країн світу. Україна також не залишилася осторонь...
Володимир Михайлович Кубійович (23 вересня 1900, Новий Сонч, Лемківщина, нині Польща; - 2 листопада 1985, Париж) — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько -політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Географія українських і сумежних земель».
(з Декалогу Володимира Кубійовича)
Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ...
У лютому 2019 року з благословіння преосвященнішого Боголєпа, єпископа Олександрійського і Світловодського, у харківському видавництві “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” вийшла друком книжка писанкарки Ірини Михалевич, що отримала назву “Українська народна писанка”. До видання увійшло 20 рецептів приготування натуральних відварів для фарбування писанки та кільканадцять покрокових майстер-класів.
У книзі “Мова - народ” зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Упорядник збірки, учитель і правозахисник Олекса Тихий (1927-1984), член-засновник Української Гельсінкської групи, закінчив роботу над рукописом у 1976 році, але невдовзі після того був засуджений за “антирадянську діяльність”.
Виставка витинанок "Райце" авторства Дар'ї Альошкіної, що дарувала радість і натхнення львів'янам та гостям міста, закінчує свою роботу. Але ще маєте 2 дні, щоб встигнути побачити шедеври мистецтва витинанки. Виставка працюватиме до 22 квітня 2017 року (9.00 - 20.00) на площі Ринок, 13, у Львові.
Чітких рекомендацій щодо витравлювання не існує. Я просто розповім, як відбувалося витравлювання трьох конкретних писанок. Для письма я обрала лемківські зразки. Мені ще важко їх писати, але маю бажання навчитися. З інструментів та матеріалів були використані: бджолиний віск, шпильковий професійний писачок та писачок лійковий, свічки, куришка, простий олівець; бляшанка, в якій розтоплювався віск; курячі коричневі видутки, паперові серветки, ганчірка, стара чашка, щіточка, миючий засіб для посуду, оцет, важки та стаканчики, м'який рушник, чайник.
Гладь — це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато технік її виконання. Це і вже відомі нам шви: вперед голку, строчка, стебловий, ланцюжок, і спеціальні — пряма й коса гладь, гладь з перехватами, верхошов та багато інших. Існує кілька видів гладі: одностороння, двостороння, без настилу і з настилом, прорізна тощо. Розрізняють також точну (або лічильну) гладь, яку виконують по рахунку ниток на тканині, та вільну, або рисовану, в якій стібки кладуть по контуру малюнка, нанесеного на тканину. Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною — рослинні й тваринні. Вишивати гладдю можна на будь-якій тканині, нитки краще брати м’які — муліне, заполоч, ірис, шовк. Розглянемо деякі гладдєві шви...
"Гладь двобічна", "Гладь з пересягами (полтавська)", "Гладь художня", "Гладь з настилом", "Одностороння гладь (верхошов або володимирські шви)", "Гладь біла (білизняна, випукла або рельєфна)", "Старокиївська гладь", "Муаровий шов", "Обкрутка" - такі шви представлені у цій статті (з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання").
