Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняною рівнодення. У неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляюють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так: "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!"
"Буковина була і ще є багатоетнічним краєм, і кожний етнос має свої обряди, пов’язані із різними церковними святами та іншими подіями. Великодні обряди розпочинаються тижнем, який передує Великодню і зветься Великим: кожен із його днів ніс у давнину певне культове навантаження. Знаю багато повір'їв, пов'язаних з цими днями у горах, де проживає переважна частина гуцулів. Так, у Чорну середу заказувалося обрізати дерева, бо могли висохнути. Вірили, що на Живний четвер після того, як люди виходили з церкви після вечірньої, «приходять мерці на відправу». У Велику п’ятницю ніхто не пускав кров із ніякої маржини, так само ніхто в цей день не йшов по рибу або полювати. Це табу підкріплялося страхом, що поранений звір «клєстиме цілий рік», і це прокляття діятиме до дев'ятого покоління. Цієї застороги дотримувалися в пам'ять про страту того дня Ісуса Христа..." (Юрій Чига)
Великдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові.
У 2025 році Великдень православні в Україні святкуватимуть 20 квітня.
Сонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!
Вірші "Одарочка малює", "Писанка", "Великдень", "Великодні дзвони", "O вітай, Воскреслий Христе", "Що за гамір, що за гук", "На Великдень найясніше сходить сонце", "Що роблять звірята?", "Дзвіночки і метелик", "Воскресний дзвін", "Паска".
"Вербна неділя", "Два кошички", "Великдень", "Гаїлка", "Великодня гра" - дитячі поезії української поетеси Марії Хоросницької до Великодніх свят.
Поезії Романа Завадовича до свята Великодня: "Великдень", "Над зорями весна ще буде спати", "Великодній привіт", "Великдень - мій гість", "Подарунок".
До цієї добірочки увійшли такі легенди: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки", "Країна-писанка", "Стара пальма", "Як Мати Божа оживила джерело", "Оповідання про писанки" (давнє повір'я), "Благорозсудливий розбійник", "Білий ромен" та інші.
«Писанка», «Великдень», «День Великий», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про Великдень.
Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)
"Прутики вербові
На столі стояли
І на них сестрички
Радо поглядали."(Вікторія Стасів)
За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.
"Сохне на сонці білизна, молоточок стукає,
Мир та спокій у дворі,
Бджілка над квітами літає,
Голуби воркують у дворі.
Який же «статус» треба мати,
Щоб мирний план цей зруйнувати?
Хто ти? «Бог» чи «цар»? Може, звірина?
Скоріше — нелюд зі звірячою личиною!.."(Вероніка Кремінна)
"...Ніхто не знав, ніхто б і не повірив,
Щоб нині ми, наповнені всі вірою,
Від ранку і до самого смеркання
Боролися б за наше панування...
Прокиньтесь! Досить нам катів терпіти,
Ідімо в наступ, і батьки, і діти!
Берімо разом найсвятішу зброю!
Наш меч сьогодні - наша рідна мова!"(Вероніка Токар)
Вероніка Токар - юна, вродлива поетеса з Дніпрянщини, патріотка, неймовірно талановита україночка з величезним майбутнім та щирим жовто-блакитний серцем! Знайомтеся!!!
Усіх вітаю. А я до вас знову з фольклором, який збирала після 1 курсу в межах практики на малій батьківщині моєї бабусі. Красно дякую «Тріо Федорових», які охоче поділилися духовними надбаннями рідного села.
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.
2 лютого — Стрітення (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 15 лютого).
11 лютого — День святого Власа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 24 лютого)
19 лютого — День преподобного Льва (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 березня)
24 лютого — "Обретіння" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 9 березня)
1 березня — "Явдохи" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 березня)
5 березня — День святого Конона (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 березня)
9 березня — "Сорок Святих" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 березня)
М’ясопусна неділя — 23 лютого 2025 року;
Масляна (Масниця, Колодій) триває тиждень: з 24 лютого по 2 березня 2025 року
Сиропусна неділя. Прощена неділя — 2 березня 2025 року
Великий піст триває з 3 березня по 19 квітня 2025 року
17 березня — "Теплий Олекса" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 30 березня)
25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 квітня)
26 березня — Благовісника (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 квітня)
8 квітня — День святого Руфа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 квітня)
Вербна неділя — 13 квітня 2025 року
Страсний ("Білий") тиждень — останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер Чистий Четвер — 17 квітня 2025 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня нічВеликдень — 20 квітня 2025 року
23 квітня — День святого Юрія, Змієборця та Переможця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
Різні варіанти дитячої веснянки: танець-гра Подоляночка.
Веснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень.