Вероніка Токар - юна, вродлива, неймовірно талановита україночка, патріотка, поетеса з Дніпрянщини - з величезним майбутнім та щирим жовто-блакитний серцем! Знайомтеся!!!
|
|
Вероніка Токар Ніхто не знав... Ніхто не знав, тоді б не зміг повірить, Ніхто не знав, ніхто б і не повірив, Прокиньтесь! Досить нам катів терпіти,
* * *
Україна - навіки! Неначе тіло в полум'ї горить. Лежу в кутку. Дивлюсь на образи. В віконні рами, в душу кожну мить Лежу в кутку. Ідуть повільно дні. Вже радше б тіло мліло у вогні,
* * *
Нашим соколам... Здригаються поля і видноколи, Воюйте, браття, гордо і рішуче, Воюйте, браття, вірю: все минеться. Воюйте, браття, діставайте зброю, На них дивіться строго і колюче, Воюйте, рідні, ще засвітить сонце Здригаються поля і видноколи,
* * *
Я не хочу про це мовчати Я не хочу про це мовчати, Ми стаємо рабами московії, Не великий він, ні! Не могутній, Цей язик-зброя нашого ворога, І дійшло, уявіте, до того, Я соромилась рідного слова, Я не хочу про це більш мовчати, |
|
Вероніка Токар: "Дратує коли кажуть: "Ти что? Рускій язик - язик Пушкіна, Лєрмонтова!!!". На це я завжди відповідаю: "У нас своїх класиків забагато. Їх читати можна вічно". І справді... Хочеш романтики? На тобі Симоненка чи Вінграновського! Хочеш поплакати? Ольга Кобилянська! Будь ласочка! Якщо посміятися, то почитай Івана Нечуй-Левицького ("Груша всохла...") чи, наприклад, Остапа Вишню. Підняти дух, змужніти? Тримай Франка. Замість Пушкіна візьми "Кобзар" і почитай вірші пророка. І ще безкінечний перелік наших українських письменників. Не ідеалізую, але вони по-своєму унікальні, неповторні... Вік житиму, не встигну все перечитати. Така наша неосяжна українська література."
|
|
Впав "Кобзар"... Хоч немає вітру й блискавиць, Підійшла, взяла до рук "Кобзар", Неспокійно. Знаки. Таємниці. |
|
|
|
Тут моє щастя... Промчало три автомобілі . Сидять на лавочці сусідки, Напевно, всі... Лякає лісу глибина. В реальності чи уві сні Промчало три автомобілі.
* * *
Поезія біля моря З висоти я дивлюся на море, Розляглися за степом пустелі Чорне море хвилюється радо. З висоти я на степи дивлюся,
* * *
Прийди до мене восени... Прийди до мене восени, Прийди до мене восени, Прийди до мене восени, Прийди до мене восени.
* * *
Над озерцем... Над озерцем тихим
|
|
За матеріалами: поезії, дописи та світлини взято з ФБ-сторінки Вероніки Токар.
Читайте також на "Малій Сторінці":
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу - все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич , Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.
Молодчинка! Не зупиняйся. Така молодь надихає мене завзятіше боротись за українське майбутнє. Мені подобається така поезія. Шкода, що це ще не всі вірші)
Неймовірно, що така юна поетеса ТАК пише! Публікуйте ще!!!
Гарні вірші, від душі, а душа українська. Дякую
Веронічко, дякую! Пиши! Такі глибокі, проникливі слова! Нехай любов до Неньки надихає тебе і надалі! Божого благословення, дитино!
Вероніко, дуже дякую вам за ваші чудові вірші!
Пишіть й надалі, творчості та наснаги вам!