Публікації за тегом: Вірші

Сортувати:    За датою    За назвою

Велика і Мала Ведмедиці"На небі є Ведмедиця,
Якої не боюсь.
Колись давно сузір’я це
Відкрив мій пра-дідусь.
Ведмедиця, Ведмедиця,
Ведмедиця крилата —
Навколо неї бавляться
Маленькі ведмежата.
Як ніч сховає сонечко,
То з-під її крила
Нам світять дві Ведмедиці —
Велика і Мала..."  
(Надія Кир'ян)

Володимир Свідзінський. У рідній моїй стороні. Вірш. Художник Б. П. Бублик. "Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Три радості у мене неодіймані: 
Самотність, труд, мовчання. Туги злобної 
Немає більше. Місяцю надламаний,
Я виноград відновлення у ніч несу..."

"Прозорий січень небо розтворив 
І знову світло світові явив.
Срібліє обрій в ніжному тумані; 
Широко день роздав блискучі грані,
І я дивлюсь — і всі щасливі дні,
Що спопеліли в сонячнім вогні,
Мов віяло, таємною рукою 
Розгорнене, встають передо мною.
І первісна затаєна любов 
На мляве серце напливає знов..."
(Володимир Свідзінський)

 

Володимир Свідзінський - український поет та перекладач доби Розстріляного відродження. Життя та творчість Володимира Свідзінського.Володимир Євтимович Свідзінський — видатний український поет-лірик, незрівнянний майстер поетичної медитації, твори якого зачаровують яскравою самобутністю, безпосередністю, мудрим спокоєм споглядання й любові. Творчість Володимира Свідзінського мало відома читацькій аудиторії, позаяк довгі роки поспіль його ім’я і трагічна доля замовчувалися, а за життя поета побачили світ лише три його невеличкі поетичні збірки: «Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927) та «Поезії» (1940). Микола Бажан свого часу писав про Володимира Свідзінського: «Це — поет неповторний, своєрідний, тонкий. Я маю насолоду від його поезії і думаю, що невдовзі прийде час і на достойне поцінення його творчості критикою і громадськістю».

Володимир Свідзінський. Нанана Боселе. Зулуська казка з книги Чудесна тростка. Художник Наталя Клочкова."У тім краю, відкіль весна нам перші вісті шле, 
Була собі вдова одна — Нанана Боселе.
Дві дівчинки росло при ній і ще дитя мале.
І кажуть люди, що вдова поставила свій двір 
Коло дороги, де блукав і кочовик, і звір,
І що двора не прихищав ні тин, ні частокіл,
Нанана смілива була і певна власних сил.
От сталося, пішла вона у гай по вітролом,
Аж до оселі слон бреде, виляючи хвостом, 
Неначе скирта лугова, оперта на стовпи.
Від човгання незграбних ніг здвигаються степи..."

(Володимир Свідзінський)

Володимир Свідзінський. Сонцева помста. Східна легенда з книги Чудесна тростка. Художник Наталя Клочкова. "Колись у давній давнині - є в людях поговір -
Численні карлики жили серед Кавказьких гір,
Такі дрібні, що папороть здавалась їх очам 
Високоверхим деревом з розложистим гіллям.
На неї лазили вони, стинали гілочки 
І мудро будували з них хороші теремки.
І добре жити їм було. Розумні та сильні, 
Вони уміли ставити огради кам'яні, 
Стріляли з лука дичину, багато мали стад, 
Удозвіль зерна й волокна..."

 (Володимир Свідзінський)

Володимир Свідзінський. Сопілка. Віршована казка. Художник Наталя Клочкова."Був дід, і баба, і синок їх милий, 
Івасик був, чорнявий хорошень.
Він пас гусей, робив до лука стріли 
Або кував зозулею з вишень.
Була й сестра в Івасика, Олена.
Та що ж? Сестра не бавилася з ним: 
Завжди понура, заздра, потаєнна, 
Вона не знала приязні ні з ким..."

(Володимир Свідзінський)

Юлія Хандожинська. Твори для дітей (вірші, казки, інсценівки)

"Яка красива у нас мова:
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"

(Юлія Хандожинська)

Володимир Свідзінський. Кий. Віршована казка з книги Чудесна тростка. Художник Наталя Клочкова."Був дід і баба, і синів троє —
Два розумних, а третій дурень.
Як були при малім достатку,
То старший син каже до мами:
«Піду я, нене, та десь наймуся».
Спорядили його, пішов він.
Іде та й іде, коли дід назустріч —
Сам коротун, сміхотливі очі.
«Куди ти, парубче, чимчикуєш?»
- Та ось іду, чи не стану в службу..."

(Володимир Свідзінський)

Володимир Свідзінський. Чудесна  тростка. Збірка казок. Художник Наталя Клочкова.

 

Зміст книги:

Нанана Боселе
Сонцева помста
Сопілка

Чудесна тростка​
Кий

 

Казки класика вітчизняної літератури, одного з найбільших поетів XX століття Володимира Свідзінського друкувалися в часописах ще в 1930-ті роки, а відтак на довгі десятиліття були несправедливо забуті разом зі своїм автором. Лише в останні роки український читач наново відкриває для себе дивовижний казковий світ поезії цього «тихого генія». Сюжети одних його казок - «Сопілка», «Чудесна тростка» - знайомі всім нам, і навіть годі сказати, коли ми їх уперше почули. Інша - «Кий» - нагадує одразу кілька здавна знайомих казок, та водночас не повторює жодної з них. Натомість ще інші - «Нанана Боселе», «Сонцева помста» - вражають своєю екзотичністю, хоча водночас також мають карб тисячолітньої традиції казкотворчості. Втім, у переказі незрівнянного майстра слова всі вони набувають первозданної свіжості, ніби їх торкнулася «чудесна тростка» чарівника.

Галина Мирослава. Востаннє. "і він видихався
ця швидкість була не його
і плутались кроки
і серце стискало без жалю
ховалося сонце лягаючи в очі на дно
і він відчував
що все далі від світу
все далі..."

(Галина Мирослава)

 

Скіфія – 2019 – Осінь"...Піснею квітни завзято,
Сяйвом схвильованих нот!
Бо нам усім оживати
В слові тривожнім – народ...
Те, що в душі заясніло,
Стрімко, мов хвиля, зліта. 
Мовонько, ти ж наша сила,
Ти наших дум висота!"

(Володимир Даник)

Картини Олега Шупляка."...тільки всесвіт і вічність
тільки вічність і всесвіт
завжди все бачать
завжди все чують
завжди з тобою
і немає болю
він у смугах
які зависають туманом
а твоє серце його не витримує..."

(Галина Мирослава)

"В річці рибку ми спіймали – й не одну… 
А тепер збирайся, дівчинко, до сну. 
Заколишу я тебе та ще присплю, 
Бо неначе рідну донечку люблю. 
А на ранок знов смикну я за рукав. 
На добраніч! 
Спи, Оксанко, – Няв–няв–няв…"

(Ігор Січовик)

ПІАНІСТ ВІДПОЧИВАЄ: вокал: Наталія Чабан-Спицька, вокал+гітара: Євген Яворський. "Там, де ти – море сліз,
  а я сміюся і танцюю скрізь,
  а я радію, що від мене знов
  пішла любов..,
                             така любов."

(Сергій Губерначук)

Ілюстрація - Natalia Skripko."Умиє дощик личко
Весняної землі.
Прокинеться травичка,
Прилинуть журавлі.
Дощик срібний, дощик срібний,
Сонце золотисте
Уквітчали землю рідну,
Мов живе намисто..." 

(Надія Кир’ян)

Надія Кир’ян. Розмова хмарок. Добірка віршів про хмарки"Відпалало сонце жарко.
В надвечір’ї — ніжні хмарки.
Хмарка-лев
І хмарка-кіт
Розмовляють край воріт.
Тільки що це? —
Кіт не слуха.
У кота
Пропали вуха..."
(
Надія Кир’ян )

 

 

 

ЗМІСТ ДОБІРКИ ЛІРИЧНИХ ПОЕЗІЙ:

«Вже хутко день. Сховався місяць...»
«Мені ти милий з давніх літ...»    
Зелені свята    
Каплиця    
«Ой красно ти, яблунько...»    
«Не вій, вітре буйнесенький...»    
«Як тебе утомить місто...»
На заліску    
На руїні    
«Буває, в час самотніх дум...»
«Так сумно тут здавалось самотою...»    
Щастя
«Як важко дихає ся ніч!..»
«Нежданий сніг упав на брость зелену...»    
«Цілий день палючий вітер...»    
Приплив     
«Вже з дерева життя мойого...»    
«Висхли, висхли ранні роси...»    
Темна    
«Весна. Розкрились небеса...»    
«Сіяє сад, від наморозі білий...»    
«Ходім туди, у ліс, на гору!..»    
«Усе в далечінь я дивлюся...»    
«У тьмі, як море, сад шумів...»    
«Моя дорога в край незнаний...»    
«Вона прийшла. Іде лісами...»    
«Люблю. Покинуто, самітно...»    
Дощ    
«Тут день — неначе сон прозорий...»
«По лісі шум, розливний шум...»    
Ранок    
На Дністрі    
«Потопало сонце за житами...»    
Гори    
«В часи давноминулі...»
«...Прощай...»     
Воріття    
«О Боже, не дай загубити ключі...»    
На заході    
Вітер    
Зима    
I.    «За гаєм, гаєм...»    
II.    «Розцвіли сніги...»    
III.    «В синій пустині...»    
«Дубовий ліс в сумній покорі...»    
«Я вгорі, над лісом...»    

 

Радо читаймо прекрасні твори авторів, представлених на "Малій Сторінці"! 

 

 

 

 

 

 

 

Вірші про Чорнобиль від українських авторів. Художник Володимир Радько."Ти життя моє перечорнобилив, 
Заорав ти мою рідню.
Своїм чорним горбатим шнобелем — 
Я виорююсь день по дню."

(Іван Драч)

 

 

 

 


Всього:
2074
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 37
32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Ігор Римарук    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Верлібри (вірші)    Василь Шаройко    Петро Гулак-Артемовський     Наталка Поклад    Софія Майданська    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Грицько Бойко    Володимир Підпалий    Роман Завадович    Василь Герасим'юк    Анатолій Мойсієнко    Уляна Кравченко    Леонід Глібов    Абетка, літери, азбука, букварик    Олена Журлива    Богдан Лепкий    Ігор Павлюк    Наталя Забіла    Катерина Перелісна    Безконечники (вірші)    Книжковий огляд   
Топ-теми