Платон Воронько
НА РІДНОМУ ПОРОЗІ
(вірші, поеми, казки)
У МОЄЇ ДОНІ ОЧЕНЯТА СОННІ
Завантажити текст циклу віршів Платона Воронька "У моєї доні оченята сонні" (txt.zip)
|
Зміст: Ходить сон коло хати |
|
|
Ходить сон коло хати Ходить сон коло хати, |
|
|
Колискова Спи, мій маленький, Сплять при дорозі Тільки не спить Спи, мій маленький, Тільки твій тато Ворог метнувся Сад молоденький |
|
|
В шибку дивиться пітьма В шибку дивиться пітьма, |
|
|
В небі — в морі В небі — в морі
* * *
Доня хоче спати У моєї доні |
|
|
У широкому вікні У широкому вікні
* * *
Їде вечір на коні Їде вечір на коні, |
|
|
В лісі є зелена хата В лісі є зелена хата, Там поснули ведмежата, А найменший — вереда, Сивій мамі набрида, Каже: — Я не хочу спати, Утечу вночі із хати, Коли меду не даси, Риби, сала, ковбаси! — Люлі-люлі, треба спати, — Над синком шепоче мати, — Як заснеш — тобі усе Сон в кошівці принесе. |
|
|
Добрий вечір Вечір дуже добрий, |
|
За матеріалами: Платон Воронько. "На рідному порозі". Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво "Веселка", 1983 рік, стор. 51 - 56.
Усі поезії з книги Платона Воронька "На рідному порозі" читайте на "Малій Сторінці":
"...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький)
Більше творів Платона Воронька на нашому сайті: