Публікації за тегом: Колискові

Зміст: Ходить сон коло хати  Колискова  В шибку дивиться пітьма  Доня хоче спати   В небі — в морі  У широкому вікні  Їде вечір на коні  В лісі є зелена хата  Добрий вечір

 

"Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі його сини також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став якийсь новий Лю. "Китай, — повторила про себе Люда по складах, — мабуть, там має бути багато китів."..." (Галина Мирослава)

"В річці рибку ми спіймали – й не одну… 
А тепер збирайся, дівчинко, до сну. 
Заколишу я тебе та ще присплю, 
Бо неначе рідну донечку люблю. 
А на ранок знов смикну я за рукав. 
На добраніч! 
Спи, Оксанко, – Няв–няв–няв…"

(Ігор Січовик)

"Спи, мій хлопчику малий,
Оченя свої закрий.
Лист тріпоче,
Спати хоче.
Спи, мій хлопчику малий..."

(Іван Коваленко)

"Матінка у полі квітів назбирала
І маленькій доні в ліжечко поклала
Першу квітоньку дрімливу,
Другу квітоньку сонливу,
Третю квітоньку поклала,
Щоб здоровою зростала..."

(Ганна Максимович)

"Смичок торкнувся срібних струн -
Відкрив театр музичних рун,
Закат розкрив нічний мольберт,
І місяць розпочав концерт.

Над сонним світом – сонні ноти.
Це коні Феї сна - Дрімоти.
Несуть її у неба синь,
Чумацьким Шляхом вдалечінь."

 

(Юрій Сафроненко)

"Добра́нічки! Сонце заплющило вічка.
Добра́нічки! Зорі погойдує нічка.  
Добра́нічки! Місяць стоїть коло хати. 
Добра́нічки! Нічка запрошує спати."

(Наталя Карпенко)

"Твої стомлені повіки
Закривалися від втоми.
Намагалась не заснути -
Ти хотіла іще трохи
Подивитись в мої очі,
Потримати мою руку,
Говорити до півночі -
Так боялася розлуки."   (Оксана Аннич)

"Є у кожної дитини 
Матінка єдина
Та, що любить нас і дбає, 
Розуму навчає..."

(Леонід Полтава)

"Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати...
Хоче спати...
Спить..."

(Андрій М'ястківський)

Добірка колискових містить такі пісеньки: "Ой ти, коте, коточок!", "Ой ну, коте, коточок", "Ой ну, люлi, дитя, спать!", "Ходить сонко по вулиці", "Ой ходить сон по долині", "Питається сон дрімоти", "Ой ти, кицю, кицю", "Ходить кіт по горі", "Котику сіренький".

Мати й дитина – це найпрекрасніший образ. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», – писав Т.Г. Шевченко. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, досконалістю. В них - материнська любов, світ добра і краси...