Володимир Даник
КОРОТКО КАЖУЧИ
І думки, і почуття можна висловити і досить розлого, і вельми стисло. Переді мною альманах «Скіфія – 2019 – Осінь». І у моїй публікації там, зокрема, і добірка ліричних мініатюр.
А мініатюра – це коли кілька рядків. Але щоб і в цих кількох рядках усе ж пульсував хвилюючий зміст.
Тому і хотілося б пробігтися поглядом по деяким з мініатюр, приведених там. Ну, звісно ж, додавши не надто довгі коментарі.
Отож перша лірична мініатюра з добірки – про що ж?! Природа... її збуджений стан... співзвучний і людському настрою, і динамізму цієї непростої епохи.
|
|
ГРІМ Ще ніби... жодного удару! |
|
І як природа, бува, схильна до змін, так і в людському житті багато що є і примхливим, і швидкоплинним.
|
|
* * * Квітують барви світанково-чисті, |
|
Та навіть вечірня картина, що постає перед нами, може зачаровувати. І налаштовувати, як на ліричний, так і філософічний лад. А потім думки... просто не дають заснути.
|
|
ВЕЧОРИ Коли хмари так важко і тихо, |
|
Ми намагаємось зрозуміти те життя, що оточує нас. А це непросто. Бо те, що вчора вважалося за істину – сьогодні вже може оцінюватись зовсім інакше!
|
|
МОЖУТЬ Можна між сумнівів блукати – |
|
Шевченків край?! Край пісенний... Хоча за тривожними обставинами нашого життя ми не завжди і помічаємо щось відчайдушно-пісенне у навколишній дійсності, а все ж...
|
|
КРІЗЬ ЛІТА А пісня – сонцем... і стрімкою тінню... |
|
Життя – це і досвід. І пережите. І незабуте. Те, що ще озоветься – і думкою, і словом, і почуттям!
|
|
ЗМІСТ Мов золотом – осіннє листя… |
|
Так, нестримний потік буднів... Але ж бувають і паузи, щоб зупинитися і замислитися! А замислитися є над чим.
|
|
* * * Буде не раз ятрити душу |
|
Живемо у нелегкі часи, які хоч і хвилюють, але ж не розчаровують. І хай наші проблеми лише додають нам завзяття. Бо як же інакше їх вирішувати!
|
|
ЗА ПЛЕЧИМА Чи це спека... чи це сніг... |
|
Є речі, які холодною... та навіть крижаною... логікою не осягнути. Отож і пізнаємо навколишній світ не тільки силою думки, а і нестримним емоційним вируванням.
|
|
ТІЛЬКИ СЕРЦЕ А у житті стільки отрути |
|
Живемо у суспільстві, яке і хвилює, і радує, і дивує. І подій у ньому, у цьому суспільстві – стільки! Щодня – на кільки випусків новин... Щоб ми знову вкотре – і хвилювалися, і раділи, і відчували здивування.
|
|
БУВА У тривожних днів стрімкій напрузі |
|
Але ж у ці нелегкі часи, що і притоптують, і роз’єднують багатьох, нам треба усе ж – єднатися! Бо це ознака нашої сили. Бо це аргумент на користь того, щоб іти уперед і не зупинятися.
.jpg)
Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
Прекрасні мініатюри! Щиро дякую шановному авторові!!!
СУПЕР!!!!!!!!!!
А у житті стільки отрути
І стільки щирості знайдеш,
Та тільки серце може все ж –
У очі слову... зазирнути!
то свята правда, шановний Володимире Олексійовичу... повилазила зараз уся отрута - прямо на бігборди... і в телевізори... і слова їхні брешуть... серцем відчуваєш...
Вдячна шановному авторові за глибокий смисл кожної мініатюри!
Аби УСІ прислухалися...
Круто
Дякую!