Платон Воронько. "Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"


 

 

Платон Воронько. На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

Платон Воронько

НА РІДНОМУ ПОРОЗІ

(вірші, поеми, казки​)  

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Завантажити текст циклу віршів Платона Воронька "Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде" (txt.zip)

 

 

Зміст:

Ніколи не хвались 
Хвостик ніде діти 
Кошеня
Кіт не знав 
Кіт збирався до роботи 
Друзяки
Про бичка і їжачка 
Не такий апельсин 
Смачна корзина 
Кіт в чоботях
Хвіст
Набійки 
На кораблику 
Кучерявий баранець 
Їжачок-хитрячок 
Чому чапля стоїть на одній нозі
Чи гадюка, а чи вуж 
Дукач  
Гість  
Полотно 

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Кіт збирався до роботи

Кіт збирався до роботи,
Та завадили турботи.
Треба висушить хвоста, 
Накрутити вусик 
І зчесати з живота 
Позапічний трусок.
Цілий день такі турботи, 
Що не встигнеш до роботи.

 

* * *


Кошеня

Засмутилось кошеня — 
Треба в школу йти щодня. 
І прикинулося вмить,
Що у нього хвіст болить. 
Довго думав баранець 
І промовив, як мудрець: 
«Це хвороба не проста, 
Треба різати хвоста». 
Кошеня кричить:
«Ніколи!
Краще я піду до школи!» 

 

* * *

 

Ніколи не хвались

Хвалився кіт,
Що він убрід 
Дніпро перебреде.
Та як пішов —
І не прийшов,
Нема кота ніде.

І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись.

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Кіт не знав

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг. 
Поки смажив, поки пік, 
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг 
Треба тісто, а не сніг.

 

* * *


Хвостик ніде діти

Я пошила на святки 
Нашій киці чобітки.
Шапочку наділа,
Тільки не зуміла 
Трусики надіти —
Хвостик ніде діти.

 


Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

Хвіст

У кота великий хвіст, 
Їде кіт до сіл і міст,
За моря, за океани —
Кожен хай на хвіст погляне. 
Всі кричать:
«Оце дива!
Це так хвіст!
А голова?
Щось не видно за хвостом!» 
Отаке було з котом. 


* * *


Кіт в чоботях

 «Кіт в чоботях» —
Гарна казка, —
Прочитавши, мовив кіт.
До шевця прибіг:

 Будь ласка,
Чобітки поший як слід. — 
Швець пошив.
Узувся Вася,
Підківками стукотить.
Як до мишки він не крався, 
Та почує —
Зникне вмить.
Кіт в чоботях — це чудово, 
Ще як шпори —
Красень кіт!
Та котові йти на лови, 
Мабуть, краще без чобіт.

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Кіт у чоботях.

 

 

Не такий апельсин

У рябого кошеняти 
Завелися грошенята.
Скік мале у магазин 
І купило апельсин.
озкусило — там водиця...
— Апельсин цей не годиться! 
І побігло в магазин:
— Дайте з салом апельсин!

 

* * *

 

Друзяки

Кіт з Рябком були друзяки. 
Котик нишком у собаки 
Брав щоразу м’ясо, сало,
Бо котові завжди мало.

А Рябко зітхав у тузі:
«Хай бере, на те ми друзі». 
Діти, ви скажіть мені:
Кіт був друг Рябкові...

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Кіт з Рябком були друзяки.

 

 

Дукач

Є собака в нас Дукач.
В нього хвіст — мов довгий квач. 
Вуха звислі, золоті,
Білий пух на животі,
А по спині смуга йде.
Голос в нього аж гуде.
Він, ледащо, їсть і спить —
Двір не хоче сторожить.
Та у всіх отой Дукач 
У пошані.
Хто — калач,
Хто дає і ковбасу.
А за що?
Все — за красу. 

 

* * *

 

Смачна корзина  

Кролик сплів нову корзину 
З соковитої лозини,
З золотої шелюги,
З молодої сісняги.
— Ось куплю я капустину, 
Покладу в нову корзину, 
Понесу мерщій до хати, 
Буду діток годувати. —
Дітки з’їли капустину, 
Швидко схрумкали корзину, 
Кажуть:
— Тату, принеси 
Ще корзину із лози.
Хай в корзині буде пусто, 
Ми з’їмо і без капусти.
 
 

* * *

 

Про бичка і їжачка

По дорозі біг бичок,
Бачить — лізе їжачок.
Як лизне його бичок, 
Поколовся — та вбочок. 
Їжачок сміється: «То-то,
Не бери всього до рота!»

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Про бичка і їжачка. Їжачок-хитрячок.

 

Їжачок-хитрячок 

Їжачок-хитрячок 
Із голок та шпичок 
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку 
Він гуляє по садку. 
Натикає на голки 
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід 
Він скликає цілий рід.

 

* * *


На кораблику

Всеумійко майстер Павлик 
Змайстрував швидкий кораблик, 
Збіг до річки він, до броду,
Та й пустив його на воду.
У кораблику спочатку 
Любо плавало качатко,
Потім жабка в нього сіла,
Синя бабка прилетіла,
І метелик, склавши крила, 
Притулився до вітрила.
Так пливуть вони, малі,
До зеленої землі.
І за руки золоті 
Хвалять Павлика в путі.

 

* * *


Набійки

Вовк з’явився до шевця,
Дав копійку з гаманця 
І сопе:
— За цю копійку
Ти набий людські набійки.
На снігу мої сліди 
Завдають мені біди. —
Швець узяв найтовщу швайку 
Та у лапу...
Вовк аж айкнув:
— Геть набійки, хай їм біс! — 
І мерщій гайнув у ліс.
З болю світу він не бачить, 
Каже: — Чув, як люди плачуть, 
Все ото через набійки,
Що не варті і копійки. 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Кучерявий баранець.

 

 

 

Кучерявий баранець

Кучерявий баранець 
Мекав: «Дайте гребінець.
Я гладеньким хочу стати».
І сказала добра мати:
«Не пригладжуй чуба, нащо — 
Кучерявим бути краще. 
Баранцеві до лиця 
Не вживати гребінця».
Але ти не баранець —
Треба мати гребінець.

 

* * *


Чому чапля стоїть
на одній нозі

Чапля зшила черевички 
І мерщій пішла до річки. 
— Чапу-лапу, чапу-лапу,
В мене гарні черевички! — 
Поки хвастала ходила, 
Черевичок загубила.
І стоїть вона в лозі 
На одній своїй нозі, 
Другу вгору підіймає — 
Черевичка немає.

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Чи гадюка, а чи вуж.

 

 

Чи гадюка, а чи вуж

Біг Івасик на ставок 
І згубив новий пасок.
Він звисає з крутизни,
І здається здалини:
Чи гадюка, а чи вуж, 
Перекручений, як гуж, 
Підповзає до води.
Навіть страшно йти туди.

Підтюпцем біжать качата 
На ставочку покачатись. 
Враз переднє зупинилось, 
На стежину подивилось: 
«Чи гадюка, а чи вуж, 
Перекручений, як гуж,
Там лежить коло води?
Я боюсь іти туди».

За качатами гусята 
Йшли на хвилі погасати.
Й зупинилися малі.
Щось чорніє на землі:
«Чи гадюка, а чи вуж, 
Перекручений, як гуж,
Там лежить коло води?
Ми не підемо туди».

Йшли напитися цесарки 
До ставка, бо дуже парко. 
Зупинились, поглядають:
«Що воно таке? — питають. — 
Чи гадюка, а чи вуж, 
Перекручений, як гуж, 
Там лежить коло води?
Нам не хочеться туди».

Тут піднявся вітерець,
Здув Іванків ремінець.
Та ніхто на став не йде, 
Суперечка аж гуде:

«То гадюка, а чи вуж, 
Перекручений, мов гуж,
Там лежав коло води?»
Й ні сюди ані туди.


* * *


Гість 

Сніг-сніжок 
На долині,
Стіг-стіжок 
В луговині.
У стіжку сховався заєць,
В нього хліба є окраєць, 
Капустина,
Картоплина
Ще й червона горобина.
Тут прийшов до нього кріль:
— Я до тебе з дальніх піль. 
Прошу друга не сваритись, 
Дай хоч трохи обігрітись.
— Прошу, прошу гостя сісти, 
Обігрітись,
Попоїсти, —
Відповів привітний заєць. —
В мене хліба є окраєць, 
Капустина,
Картоплина
Ще й червона горобина. —
Кріль нічого не сказав, 
Тільки вуса облизав.
Мовчки схрумав капустину, 
Картоплину,
Горобину,
Навалився на окраєць.
І зітхнув гостинний заєць: 
— От мені попався гість —
Не говорить, тільки їсть. — 
Кріль поїв усе до кришки, 
Обігрів у зайця ніжки, 
Тихо муркнув щось під ніс 
І гайнув собі у ліс. 
Сніг-сніжок На долині,
Стіг-стіжок В луговині.
У стіжку куняє заєць —
Не вечеряв сіроманець. 

 

* * *


Полотно
 
Сніг наткав полотна 
Аж від лісу до вікна.
І сміється,
Задається:
— Ось так ширина!

А із того полотна,
Що від лісу до вікна,
Не пошиєш і спіднички. 
Сніг того не зна. 

 

 

                   Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

За матеріалами: Платон Воронько. "На рідному порозі". Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво "Веселка", 1983 рік, стор. 31 - 36.

 

 

 

Усі поезії з книги Платона Воронька "На рідному порозі"  читайте на "Малій Сторінці":

Платон Воронько. На рідному порозі. Книга - вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних."...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

 

Більше творів Платона Воронька на нашому сайті:

Платон Микитович Воронько — визначний український поет.Платон Микитович Воронько — визначний український поет, учасник Другої світової війни. З воєнних випробувань Платон Воронько виніс незабутні враження, пам’ять про фронтових побратимів, що наснажувала всю його творчість. Платон Микитович Воронько створив чимало героїко-патріотичних поезій, поем, зворушливих ліричних віршів, а також творів для дітей. Його поезії властива широта жанрового діапазону, роздумливість, життєва правдивість, глибина переживання, ритмомелодійна своєрідність, збагачена народнопісенними традиціями. Деякі вірші Платона Воронька покладено на музику. За книгу поезій «Повінь» П. М. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.


Останні коментарі до сторінки
«Платон Воронько. "Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми