Публікації за тегом: Вірші

"А бути все ж літам – стрімкими…
І гомінкими… І тоді –
Авжеж, гартуймо юні рими!
Гартуймо долі молоді.
І це відчується відразу –
О ні, не сум… який там сум!
Бо в серці вишито – Черкаси… –
На фоні невгамовних дум!"

(Володимир Даник)

"У неділю із батьками 
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."

(Ольга Науменко)

 

"Аборигени островів надій,
обманутих надій:
історія напише – українці
Аборти ненароджені,
мої невидані книжки,
розкажуть вам про мене
після мене
Абсурди проростають у закони
Аванс життя 
тобі дарує 
Вічність.."

(Володимир Нагорняк)

 

"Лазурова ланина життя
Юніє від тиші в серці.
Багатство людської душі – 
Оаза на обрії
Віри та Надії."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

"Почуй мене, Боже,
Дитину маленьку.
Тебе дуже любить
Душа і серденько!
Я хочу з Тобою
Життя все прожити,
Тобі й Україні
На благо служити!"

(Юлія Забіяка)

 

"Як події гостріш
Та і настрій – ні в дугу!
Не хвилюйся і їж –
Із синесеньких рагу.
І розквітне душа
Після всіх тривожних ран –
Баклажа... баклажа...
Бакла-бакла-баклажан!"

(Володимир Даник)

 

"У нашого Пилипуня сімеєчка манюня:
Тільки мамо і тато, та два старші брати –
Артемко й Сидірко, та сестер шестірко –
Орися, Настуся і Кася, Марися, Мелася й Парася.
А ще бабуня Горпина, а з нею дідуньо Мина,
А при них прабабця Явдоха, що за давністю літ
Шекерявить трохи.
Жили вони, поживали,
Біди-горя не знали..."
(Анатолій Григорук)

 

"Яка красива у нас мова:
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"

(Юлія Хандожинська)

 

"Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і ти́шею тиш заговорить космічна краса!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Голос серця —
Ангела слова.
Голос серця —
Рідна мова.
Голос серця —
Пісня колискова.
Голос серця —
Досвітня зірниця.
Промінь сонця —
Душі безсмертя."

(Людмила Кибалка)

 

Дивімося, читаймо, слухаймо авторські пісні української поетеси Олени Лози.

 

 

 

 

 

 

"Коли до вікна підпливає
Кораблик місячний,
На білих вітрилах долаючи
Море зоряне,
Крихітний гном
В теплих шкарпетках вовняних
Спускається вниз
По сяючому промінчику.
Фарби вийма з торбинки,
Що яскравіших
У цілому світі
Ніхто і ніде не бачив!.."

(Олена Лоза)

«Киць-киць-киць, ‒ гукала я
Рано-вранці кошеня. ‒
Киць-киць-киць, та де ж ти є?
Може, граєшся уже?»
Бачу, котик не іде,
Навіть звук не подає.
«Добре-добре, якщо так:
Я іду тебе шукать!»
(Ольга Науменко)

 

"Аж до останку 
Тримаймося пліч-о-пліч 
Перед світанком,
У найтемнішу ніч, 
В пам'ять про тих,
Хто тілом від куль прикрив, 
В пам'ять про сотні
Вбитих твоїх синів!"

(Олена Лоза)

 

У цьому відео дітлахи навчаться рахувати до 10 разом із веселою допитливою "Хмаринкою". Можна також почитати та завантажити текст. Дивімося разом із нашими малючками!

 

 

 

 

 

"А гіркого досвіду 
нібито більше і не треба, 
а він усе ж... 
ну, ти тільки глянь... 
з’являється і з’являється! 
Хоча його... 
такого гіркого... 
нібито і так більш, 
ніж достатньо. 
Як спеки, коли вирує... 
таке п’янке і невгамовне літо!..."

(Володимир Даник)

"Ще під листям прілим
Їх не видко,
Та відгорнеш ковдру —
Мацюпонькі
Пролісків жовто-зелені дітки
Пнуть угору
Крихітні долоньки.
Визирнуть,
Тоді вже годі втримати!.."

(Олена Лоза)

Олена Лоза — поетеса, авторка пісень. Народилася 7 березня 1970 року в селищі Сахновщина Харківської області. За освітою — педагог, працювала вчителем молодших класів у Дубовогрядській ЗОШ.

 

 

 

 

 

У цьому пізнавальному відео дітлахи познайомляться із літерами української абетки, які позначають голосні звуки. Рушаймо до пригод разом із веселою "Хмаринкою"!  

 

 

 

 

 

"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."

(Сергій Губерначук)