КРЕДО ФРАШКІСТА
– Шукав я сміх один для всіх...
– А фрашка?
– Сміх одного проти всіх.
– А це вже гріх!
– То ж, скільки жити,
буду грішити
* * *
ФРАШКА ПРО НЕРОЗУМІННЯ
Колишні друзі
не дотягуються
до моїх ілюзій.
* * *
ФРАШКА ПРО НАТХНЕННЯ
Вимучено йде:
світає слово
із безсоння в день.
* * *
ФРАШКА ДВОХ ЗДРАВИЦЬ
1.
За Україну й час, який вже він не є,
Підніму келих, розштовхаю Музу….
2.
Поляк шляхетний цей за Польщу п’є
Й за неприєднання своє
В тюрму Радянського Союзу.
* * *
ПРО ФРАШКУ
– Чому так важко писати фрашки?
– В ній сіль душі, а не замашки
* * *
РІДНІСТЬ
– Чим же ви рідні, скажи нам на милість?
– Я біля польського… цвинтаря виріс.
* * *
ПІДЛАБУЗНИК
Не встигнеш стати ще на лижі,
Як вже лижню перед тобою лиже.
* * *
МАСКАРАД
І крізь регалії дворянина
Проглядається – скотина!
* * *
ПОДАТКІВЕЦЬ
Пес неприручений – прогрес;
а ти цього прогресу – пес
* * *
СТАРІСТЬ
Про минуле мрію –
старію!
* * *
НАВРОЧЕНИЙ
Цей брати гріш
тобі не гріх,
тобою не зароблений?
Авжеж, пороблено!
* * *
ЖУРНАЛІСТ
В гонитві за смаженим фактом
сягнув інфаркту.
* * *
ЖАБИ ТА ЯКБИ
Жаба мати й жабеня
Раз угледіли коня.
До ставка придибав кінь,
А з коня упала тінь.
Жабеню сказала жаба,
Жабеню сказала: – "Слабо!
Якби я була б, як кінь,
Не такою була б тінь!"
* * *
ДОЩОВИЙ ПОЕТ
Коли з душі
зійдуть дощі,
пиши вірші
красиво, гордо –
не про погоду;
прозою скаже
нам про це
гідрометеоцентр
* * *
КОМУНІСТИЧНА ФРАШКА
Перевелися на осот
ті, хто манили до висот.
тебе ж обставини
обставили –
І от…
* * *
САДІВНИК
Писав: "Потрібен садівник";
прийшов –
ось так мій сад і зник.
* * *
ФРАШКА ПРО ВЛАСНУ СТЕЖКУ
Не розвіюся
пилюкою по полю:
з такої муки йду,
з такого болю...
* * *
ФРАШКА ПРО ВЛАСНИЙ ГНІВ
Некамуфляжне завтра
бачу:
тому гнівлюся я,
аж плачу!
* * *
ФРАШКА ПРО ВЛАСНУ ВИНУ
Що не виходиш
з мілини,
не час, не світ –
себе вини.
* * *
СЬОГОДНІШНІМ ШКОЛЯРАМ
Намагайтесь, діти,
не потемніти
до вторинності
міністра освіти.
* * *
САДИЗМ
Він уявив,
що влада – це людина:
та це ж садизм - така дружина!
* * *
ФРАШКА ВІЧНОГО ЗАПИТАННЯ
Вернімося в затерту нами ж тему:
містами пухнемо
чи все-таки ростемо?
* * *
ФРАШКА ГАЛАНТЕРЕЙНІЙ ВВІЧЛИВОСТІ
Товар купи –
і ти для нього лох:
галантерейна ввічливість надмірна
* * *
ФРАШКА ВЛАСНОГО НЕПОПАДАННЯ
За вами підлий чистоган стояв:
щасливий тим,
що в нього не попав.
* * *
ФРАШКА ПРО ЛЖЕ-ВИСОТУ
Повірте, влада –
це не висота,
якщо при владі – пустота
* * *
ФРАШКА ПРО УКРАЇНСЬКУ ДУШУ
Душа вкраїнська
довічно вагітна
чорнобильським
двадцять шостим квітня.
* * *
ФРАШКА ШИФРУВАЛЬНИКА
Про себе думав так, щоб про народ –
розшифрували –
думав лиш про себе
* * *
ФРАШКА ВТРАЧЕНИМ ПЕРСПЕКТИВАМ
Перепливти
спроможні океан
грошіли
у херсонському болоті
* * *
ФРАШКА ЗАПОВІТНА
Щоб, у століттях грізних випране,
Не полиняло моє "Вибране":
Щоб не звучала фальш, як пісня,
Ні при житті, ні смерті після.
* * *
ФРАШКА ПРО ГОРЕ З РОЗУМУ
Невже і внукам хочеш залишити:
занадто хитрі,
щоб щасливо жити!
* * *
ФРАШКА СПРАВЖНЬОЇ
ЛЮБОВІ ДО НАРОДУ
Долаючи
мільйони перешкод,
люби
в антинароді
свій народ.
* * *
ФРАШКА НЕВІДПОВІДНОСТІ
А попади Шевченко
у наш час...
згорів би він
з ненависті до нас!
* * *
ФРАШКА ОЧІКУВАЛЬНА
Ось, хами – торгаші,
усілися у храмі;
а ось і ми –
чекаємо Ісуса...
* * *
ФРАШКА , ПРИЖИТТЄВА,
ХЕРСОНСЬКОГО БАНКІРА
...А ти - це ти:
не друг мій і не ворог –
сліпий лихвар
в мої поводирі!
* * *
ФРАШКА ІСТОРИЧНА
...А Сталін
жодного закону не порушив,
що сам писав –
народ ішов на плаху...
* * *
ФРАШКА ОСВІТНЯНСЬКА
Не вийшли
з-під копійки чар;
росте синок –
маленький яничар.
* * *
ФРАШКА ПИСЬМЕННИЦЬКА
Наш час – роки,
коли Орфеї
переродились
в корифеї
* * *
ФРАШКА ВПЕРТОСТІ
– Чия це дитина?
– Це, Ваню, вітрина.
– А що у вітрині
робити дитині;
загубилася дитина,
а ви кажете – вітрина!
* * *
ФРАШКА ПЕРЕВТІЛЕННЯ
Поет –
коли їсть вінігрет;
коли ж підмітає –
легкоатлет –
утікає.
* * *
ФРАШКА ХАМСЬКА
– Кажеш, вічною книгою зветься?
– Бачив. Пробував. Легко рветься
* * *
ФРАШКА ВІДНОСНОСТІ
Ось і автобус!
Повезу глобус:
величезний автобус,
крихітний глобус;
ой-ля!;
глобус – це Земля:
величезний глобус,
крихітний автобус;
а я?
Ой-ля!
* * *
ФРАШКА НЕВИННОСТІ
– Вітер! Як?
Через кватирки
залетів до нас.
З Охтирки.
В хаті все
перевернув.
Що? Не я.
Я тут не був.
* * *
ФРАШКА-ЗУБРИЛКА
– Бубониш, неначе бубон...
Вже не хочеш?
Треба. Будеш!
* * *
ФРАШКИ ДО КОЛИШНІХ
1.
Чому так скорчилась душа,
Що їй уже не до вірша?
2.
– Обгавкать може, гавкати не вміє;
Вже не любов – одні поклони сіє!
3.
В час новий талант колишній
Теліпавсь,
Як шпак на вишні.
* * *
ФРАШКА БАГАТОВАРІАНТНА
– Як в’язати треба банти,
Знаю я три варіанти.
Ось вам перший варіант:
Дайте бант...
Прийшли без бантів?
Тоді без варіантів!
* * *
ФРАШКА НАТУРАЛЬНА
– Ех ти! Ах ти! –
підзаконні акти
сильніші за закон –
погляньте на Херсон!
* * *
ФРАШКА ОРИГІНАЛЬНА
– Неодмінно завтра
розцвіте в нас айстра...
– Якого кольору, хлопче?
– Якого захоче!
* * *
ФРАШКА ПОЧАТКІВЦЯ-ПЛАГІАТА
– Яке імення
в цього варення?..
* * *
ФРАШКА ПРО ДЕЯКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Акуратисти наші Саші:
лиця – чисті,
душі – в сажі!
* * *
ФРАШКА-ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Зав'язнете в часу асфальті:
на власну, не владну,
дорогу станьте!
* * *
ФРАШКА ТЕАТРАЛЬНА
– Перерва називається не так...
– А як?
– Антракт.
– А як вистава?
– Давно вже так не спала!
* * *
ФРАШКА МИСТЕЦЬКА
– Чому насупилаеь берізка?
– Об'їдає листя кізка!
* * *
ФРАШКА СОЦІАЛЬНА
– А у нього є перед?
– Книгу читаю,
як одягаю
берет.
* * *
ФРАШКА ПОРІВНЮВАЛЬНА
– Хіба тут
в тебе бруд?
На Гриця
подивися –
ось брудно де в кого...
Далеко тобі
до нього!
* * *
ФРАШКА ПРАВДИВА
– Блешня – брехня,
та не кажіть це рибі...
А за уху – спасибі!
* * *
ФРАШКА ПЕРШОГО
ЖИТТЕВОГО ОСМИСЛЕННЯ
Можливо, й ременем биття
жде за розірване взуття –
життя...
* * *
ФРАШКА НАУКОВОГО ОПРАВДАННЯ
– Я не просто
вештаю –
розробляю
версію!
* * *
ФРАШКА ПИСЬМЕННИЦЬКОГО
МАРНОТРАТСТВА
– А якщо цей випадок
не типовий –
виняток?!
* * *
ФРАШКА ПОМИЛКОВА
Ти взяв копійку?
Мовчиш, Андрійку!
Тому й так мілко
співа сопілка.
* * *
ФРАШКА ПОМИЛКОВОГО
ПІДХОДУ ДО МИСТЕЦТВА
– Ви не ту
купили вазу:
кинув лиш –
розбилась зразу!
* * *
ФРАШКА ПРО СУЧАСНУ
АВТОРСЬКУ ІДЕЮ
– Зрозуміло: вчений вуж
намотав би це на вус,
і, за вас негірш
написав би вірш...
* * *
ФРАШКА УНАОЧНЕННЯ
– Ой, а як ти вимок!
– Васю, ой – це вигук!
* * *
ФРАШКА ВИНУВАТЦЯ
– Дістанеться вересню
від пташиного вереску!
А як ви хотіли?
У дурні пошився:
пташки відлетіли,
а він залишився.
|