Володимир Нагорняк — літератор та філософ. Він народився 1954 року у селі Вільховець Новоушицький р-ну Хмельницької обл. Володимир Нагорняк - випускник московського Літературного інституту. Автор 12 багатожанрових та різновікових книг. Двічі лауреат премій Всеукраїнських конкурсів сценаристів. Автор та розробник філософії ціленаправленого інакомислія. Автор идаропних (термін Володимира Нагорняка, прим. ред.) поезії, прози, драматургії та журналістики, автор «херсонських витрішок» – літературного жанру, розробник концепції новітнього асоціативно-інтелектуального підручника з літератури, автор сценізованого, за власною багатожанровою творчістю, народознавства для початкової школи та теорії (з відповідним навчально-театральним авторським репертуаром) створення «Театрального дня» – різновікові уроки-вистави. Укладач асоціативного словника сучасної української поезії, автор та укладач Соціально-Поетичного Авторського Словника, автор та укладач словника філософії ціленаправленого інакомислія.
"- У Херсон приїхав слон…
- Й залишився у Херсоні?
- На пероні.
- Й досі тут?..
- Не знає як
Добираться в Гідропарк."(Володимир Нагорняк)
"Урок виховання 1" - п'єса українського письменника Володимира Нагорняка, що має направду стати першим уроком по вихованню наших діточок. Шануймося!
"Ми – веселі Мишенята,
Годі нам байдикувати,
До роботи – залюбки;
Їжте, діти, пиріжки;
Розкошуйте, малюки,
Їжте наші пиріжки!"(Володимир Нагорняк)
"Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!"(Володимир Нагорняк)
"На городі цвіте Мак,
А у річці плава Рак…
...
Це було. Сам бачив як
Розквітав у річці Мак…"(Володимир Нагорняк)
"За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту пюре з котлетою, виходить на кухню. Баба плете носок. Дід читає газету..."
Володимир Нагорняк. Добірка віршів для дітей з книги "Український рік"
"Україно моя", "Земля, освячена Тарасом", "Я з цих країв", "Барвінок", "Осколки серця", "Симфонія весни", "Куди пішли?", "Йдемо з батьком по гриби", "Вовк, коза й капуста", "Херсонський сніг" - вірші з книги Володимира Нагорняка "Український рік".
"Є подільський славний звичай:
Гість прийшов – дарунки дітям.
Хай живе зелена пам’ять
У майбутнього про нас."(Володимир Нагорняк)
"- Хто така? – спитав художник –
Малювати тебе можна?
- «А»; будь ласка; мій портрет…"(Володимир Нагорняк)
"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
- Куди ідем?!
- Додому!
Там – абрикоси…
- А альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."(Володимир Нагорняк)
"Зоря-зоряниця,
Плаче дівиця.
Місяць проспав –
Сліз не підняв;
Сонце устало,
Сльози підняло,
Аж задивилось – краса!
Що ж то за сльози?"(Володимир Нагорняк)
Оповідки Володимира Нагорняка про усі пори року - з книги "Український рік"."Королівством – а воно саме так і називалося – РІК, - правив знаний по всіх усюдах МОРОЗ. Дід МОРОЗ. Величали його між собою не інакше, як дідом. Настільки був старий-старий, аж вічний. Правив… розуміли, звичайно ж, розуміли, що правив-то королівством аж ніяк не МОРОЗ, - роки, роки!, - а його чотири доньки – ЗИМА, ВЕСНА, ЛІТО та ОСІНЬ..."(Володимир Нагорняк)
"
"…А світ починався
Тремтливо, казково…
А світ починала
Її, колискова…
А серце – ой, мамо! –
Не серце – тривоги:
– Ждуть сина дороги;
Ось виросте, й піде
У світ, у широкий…-
Тобі якби, світе,
Святий цей неспокій,
Цей, мамин…" (Володимир Нагорняк)
"Ікс-цукерку,
Ігрек-печиво
Та солодкого ще дечого
Інна в «школі» додавала…
Ігор – з’їв!..
Усе. Пропало.
– І навіщо ти? Один?!
– Оголошуй карантин…"(Володимир Нагорняк)
"Як народжувався идароп — авторський поетичний жанр; зразок неодноплощинного мислення; передмова до написання всеукраїнської об’єднувальної ідеї, до створення авторської філософії ціленаправленого інакомислія. Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Авторський монолог вірша перетворюється на діалог рівнозначимих «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування прочитаного, а на зацікавлене конструювання власної думки навколо заданої фактом самого идаропа проблеми. Структурна побудова вірша має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та Идаропна метаморфоза. Алогічність працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює задану проблематику..." (Володимир Нагорняк)
"Це идаропне, авторський прозовий жанр, оповідання викликане, як при сеансі спіритизму, херсонськими подіями, що пов’язані з Указом Президента щодо вихідного 10 березня 2008 року. Адміністрації деяких шкіл Херсона — не без відчайдушного благословіння відповідного тодішнього, що перейшло нам у спадок, обласного управління — вивели свої педагогічні колективи на роботу. Цинічний саботаж відомого Указу Президента мотивували, — (мовляв, нам з погреба видніше!) — навчально-виховним процесом, турботою про підростаюче покоління. А ти що подумав? Мені ж це здалося біблейськими булижниками благих намірів, з котрих мостилася дорога до пекла..." (Володимир Нагорняк)
"...Ясинувата...
Пітьма патлата
На місто впала;
Біля вокзала
Неон палає;
Хто зустрічає?..
Синочка — мати..."(Володимир Нагорняк)
"Фрашка – національний польський жанр, коротенькі сатирично-гумористичні вірші на злободенні теми як суспільного, так і духовного розвитку людини. Жанр бере свій початок з 16-го століття ("Сад фрашок" В. Потоцького) і перекладався на десятки мов світу. В Україні збірник "Польські фрашки" друкувався в перекладах М. Петренка, Д. Білоуса, Л. Череватенка, Д. Павличка та інших видавництвом "Дніпро" у 1990 році. Перенесення фрашки ж на національний грунт, а саме написання українських фрашок, мені невідоме. Вважаю фрашку поетичним жанром, котрий знаходиться найближче до найголовнішого завдання літератури – людинознавства." (Володимир Нагорняк)
Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр — идароп. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Таким чином авторський монолог вірша перетворюється на діалог різнозначимих авторських «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування, а на зацікавлене власне конструювання думки навколо висловленої автором проблеми. Структурна побудова идаропа має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та позавіршова Идаропна метаморфоза. Алогічність у вірші працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює його. Це рівнозначиме співіснування двох чи більше полярних думок в одному поетичному просторі. Висновок — не крапка, а кома, що спонукає читача до різностороннього та неодноплощинного заглиблення в проблематику вірша, до перегляду подумки усього твору. Авторський монолог виростає до багатоголосового діалогу з читачем, котрий робиться позачасовим співавтором цього твору; до створення, уже незалежної навіть від самого автора, позачасової Идаропної метаморфози; та бачення проблематики твору навіть тоді, коли думка читача інша від авторської." (Володимир Нагорняк)
"Аборигени островів надій,
обманутих надій:
історія напише – українці
Аборти ненароджені,
мої невидані книжки,
розкажуть вам про мене
після мене
Абсурди проростають у закони
Аванс життя
тобі дарує
Вічність.."(Володимир Нагорняк)
«Чумацький шлях» – це історично-побутова повість, побудована на міфілогічному матеріалі Херсонщини. Це підхід до теорії всеукраїнської соціалізації сучасної торгівлі на зразках идаропного мислення авторської філософії ціленаправленого інакомислія.
Зміст:
Чумацький шлях
Віща птиця
Блуд
Як чумаки зі смертю зустрічалися
Як чумаки чортихалися
"- Я?.. Прийду!
Каховку також узяти міг би -
Каховка гралась в Таврійські ігри.
- А сказати пару слів хто хотів?
- Хто-хто - Львів!
- Чому Львів?
- Бо хотів!
- Друже Львове, тобі слово.
- Говорити буде Львів!
- Хто все з'їв? Хто ж все з'їв?!"(Володимир Нагорняк)
"Міні-витрішки" - малюнки Олександра Журби з поетичними написами Володимира Нагорняка - правдиві та саркастичні епізоди з життя в нашій країні.