Вірші для дітей від Володимира Нагорняка

Володимир Нагорняк

Я З ЦИХ КРАЇВ...

– Я з цих країв, де сонце сходить в полі,
А вітер пестить яблунь пелюстки.
Постій-дивись: засоняшнилась доля,
І хлопчиком побігла до ріки.

– Я з цих країв, де в небо щохвилинно
Надривно лине жайворонка спів,
Де соловей не спить…                                                 – Це ж – Україна!
– Я з цих країв…

* * *

ЗЕМЛЯ, ОСВЯЧЕНА ТАРАСОМ

Живеш тут, ачи подивиться
прийшов і: «Вибачте, піду…»
Земля, освячена Тарасом –
це ти, це я, це він, це ми;
Сьогодні ж, попри всі гаразди,
це і чорнобильські дими;
це і спаплюжений Славутич;
це занітрачені поля;
це і життя; таке падлюче,
де ти – не ти, і я – не я,
де рідний він стає чужинцем…
«Як  жити тут, не за бугром?!»
– Будь, сину, славним, – українцем!, – 
а не знеславленим  хохлом;
прокинься; долею не грайся;
тоді й твоє почує Я,
благословить земля Тараса –
твоя земля, 
моя земля. 

* * *

ПРИВІТ, ТЕЗКО!

– Звати як тебе?
– Володя

– Що? Вигадувати годі!
Лиш мені не при народі:
Звати як тебе?
– Володя.

– Чи мене не поважаєш,
Чи других імен не знаєш?
Вася, Петя, Вітя, Толя
Гриша, Федя, Льоня, Коля –
Бачиш скільки, а городиш:
Звати як тебе?
– Володя.

– Ну, Аркадій, ну, Андрій,
 Стас, Віталька, …Боже мій
Він мене уже виводить:
Звати як тебе?
– Володя.

– Яша, Клим, Іван чи Йосип,
Ігор, Слава, Рома…Досить!
Та не рюмсай, досить, годі:
Я – Володя, ти – Володя,
Й не таке бува в природі;

Підростай, козаче! станеш, як я –
Дядько Володька!

* * *

КРИЛАТА  ПОШТА

– Листоноша-ластів’я,
Ти куди летиш – ось я!
Облетіло цілий світ – 
Ну, неси мені привіт
З тих країв, де тепло-тепло,
Джунглі  де, немає  степу.
Де від сонця люди чорні…
Ти куди, таке моторне?
Ти куди, таке крилате?
Ти шукаєш адресата –
Я ж гукаю неспроста,
Бо чекаю я листа
З тих країв, де тепло-тепло,
Джунглі  де, немає степу,
Де від сонця люди чорні…
Приземляйся, невгамовне
Листоноша-ластів’я:
Я  –  Володька; ось він я!  

* * *

НА БАШТАНІ

– На баштані в дядьки Вані…
– В дядьки Вані?
– На баштані!
Там вони – кавуни,
Отакі горбки зелені!
Там і я, зайдіть до мене...
– А всередині – червоні!
– Сік стікає по долоні,
Я – Цілющий сік...
– Кавуни ці знає світ.
– Всюди славляться вони,
– Із Херсона?! 
– Кавуни?!
– Кавуни–кабани...
– А багато?
– Табуни!
– Виростаємо на сонці
Кавуни і я, херсонці.

* * *

НОВИЙ РІК

Хай буде все по-новому
У році наступаючім;
Хай будуть всі здоровими;
Серця в усіх співаючі;

Щоб посміхалось сонечко
Над рідною планетою;
Щоб розквітали донечки,
Сини вершились злетами;

Щоб вище неба мріяли
Й не звіялись набік;
Ми дуже в тебе віримо,
Дай руку, Новий рік!

* * *

РІЗДВ’ЯНА БАЛАДА  

(уривок)

…а на Різдво у нашому селі –
Макітра на врожайному столі;
А в ній – парує-виграє кутя –
Прадавній символ мирного життя;
На покутті – від кого родовід,
найстарший хто – старий, як попіл, дід
припрошує до таїнства куті;
Як смачно гладить вічні вуса дід!

* * *

СЬОМЕ БЕРЕЗНЯ

Мамо, я, правда, великий:
Вмію читати вже я;
Знаю, по карті, де ріки,
Де острови, де моря…

Мамо, помив сам підлогу;
Ма, і книжки поскладав;
Мамо, я, правда, підмога – 
Татко так вчора сказав…

Я – не береза при березі:
Не розтранжирюю гроші…
Напередодні Восьмого Березня,
Мамо, я, правда, хороший?!