Володимир Нагорняк. "Як народжувався идароп" (літературознавче дослідження авторського жанру)


 

 

 

Володимир Нагорняк

ЯК  НАРОДЖУВАВСЯ  ИДАРОП

(літературознавче дослідження авторського жанру)

   
Як народжувався идароп
 — авторський поетичний жанр; зразок неодноплощинного мислення; передмова до написання всеукраїнської об’єднувальної ідеї, до створення авторської філософії ціленаправленого  інакомислія.

Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Авторський монолог вірша перетворюється на діалог рівнозначимих «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування прочитаного, а на зацікавлене конструювання власної думки навколо заданої фактом самого идаропа проблеми. 

Структурна побудова вірша має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та Идаропна метаморфоза. Алогічність працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює задану проблематику. 

Идароп — це рівнозначиме співіснування двох чи більше полярних думок в одному поетичному просторі, котрі скріпляються Алогічним висновком. Цей висновок — не крапка, а кома, що спонукає читача до різнобічного заглиблення в проблематику вірша, а відтак і до перегляду подумки усього твору.

Та й цікавіше: авторський монолог настільки виростає до багатоголосового і позачасового діалогу з читачем, котрий робиться співавтором проблем твору, що наче подовжує навіть сам твір і виводить читача на замислення  та бачення идаропної проблематики навіть тоді, коли думка читача відрізняється від авторської. А це і є – Идаропна метаморфоза.


УРОК ВИХОВАННЯ (1)

(перший, 1983-ій рік написання, вірш-идароп)

(1) Якщо ти ввійдеш в автобус              
(2) І побачиш, що бабуся,                       
(3) Підшукавши собі місце,              
(4) Намагається присісти
(5) Штурхони її з розгону!,                      
(6) Щоб летіла по салону,                     
(7) Як ворона через поле.       
(8) А тим часом сам швиденько,
(9) Як нічого не бувало,
(10) Сядь, й дивися на погоду,
(11) Наче там щось є цікаве.
(12) — Скільки жити їй, бабусі?
(13) — Років п’ять... Дамо всі десять!
(14)
 А тобі? Тобі — багато...
(15) То ж потрібно, щоб на старість,
(16) Як захочеш ти присісти,
(17) Якщо ти ввійдеш в автобус,
(18) А якась нахабка з юних
(19) Штурхоне тебе з розгону!                        
(20) Устояв би, не упав би
(21) Не літав би по салону,
(22) Як ворона через поле
(23) Так, здоров’я — річ серйозна:
(24) Бережи його сьогодні


Тезу — (перша половина вірша, з 1 по 11 рядки) — та Антитезу — (другу половину вірша), з 12 по 22 рядки) — підсумовує Алогічний висновок (23—24 рядки). Корінна фраза («Штурхони її з розгону», 5 рядок) має своє дещо змінене віддзеркалення в Антитезі («Штурхоне тебе з розгону; 19 рядок), але різниться емоційним забарвленням. Широко використовуються повтори: як незмінно («якщо ти ввійдеш в автобус»; 1 та 17 рядки), так і з незначними стилістичними змінами (порівняймо: «Щоб летіла по салону, як ворона через поле», 6—7 рядки; та «Не літав би по салону, як ворона через поле»; 21—22 рядки). При сталому образі протилежне значення. 

Перехід від Тези до Антитези здійснюється за допомогою драматургічного тексту (12—14 рядки). Алогічний висновок відверто дисонує з попереднім змістом вірша (23—24 рядки), але саме цією нестандартністю діє на підсвідомість читача, спонукає на звільнену від самого вірша-идаропа роботу думки читача, чіпляє. 

Таке мислення має і своє історичне начало: український фольклор, Сковорода, Шевченко, Леся Українка, Іван Франко (особливо поезії «Наймит», «Беркут» та «Каменярі»), польська фрашка. Першим же, хто запропонував та використовував системно неодноплощинне мислення, був Володимир Висоцький (Слово-Образ-Сюжет-Узагальнення). Цей же спосіб мислення багатогранно використовував у своїх легендарних «Порадах навпаки» російський письменник Григорій Остер.

Власне письмо апробовувало та шліфувало філософію. Провідні теми літературно-художньої моєї творчості: 1) формування моральних фундаментів цілісної менталітетно-соціальної свідомості сучасної дитини (від 2 до 17 років); 2) об’єднавча — на молекулярному рівні — робота, що була спричинена, насамперед, політикою радянського розселення української особистості. 

Идароп сподвигнув мене на оригінальний аналіз окремого поетичного твору, на осмислення авторського Асоціативно-інтелектуального педагогічного методу вивчення, викладання та класифікації світової поезії. Розуміючи, що саме поезія — концентрація духовного потенціалу нації, я завершую роботу по написанню Асоціативно-інтелектуального словника сучасної української поезії та СПАСа (Соціально-Поетичного Авторського Словника; за власною творчістю).

Поряд з вищеназваним, Тестово-Рекламно-Упереджувальний педагогічний метод вивчення, викладання та класифікації світових драматургії та прози, може стати ключем для написання принципово нового підручника з літератури. 

Одночасно трансформація идаропного мислення в прозу та драматургію, створює оригінальні идаропні прозу та драматургію. Синтезом та вершиною цих жанрів стала, котра принципово відрізняється від сьогоденної, идаропна журналістика. 

Идароп — це прочитане навпаки слово «поради»; отже идароп — це поради навпаки. 
   


УРОК ВИХОВАННЯ (2)

(идаропна, авторський жанр, міні-п’єса)


Дійові особи:

БАТЬКО
ХЛОПЧИК – він же ДІД
БАБУСЯ – вона ж  ДІВЧИНКА
1-ий ПАСАЖИР
2-ий ПАСАЖИР 

В салоні автобуса сидять поруч Перший та Другий Пасажири. Навпроти — вільне місце, куди направляється Бабуся (вона, потім, дівчинка). Біля автобуса Батько та Хлопчик (він, потім, дід).

БАТЬКО: Якщо та ввійдеш в автобус... Чого стоїш?! Іди!.. 

Хлопчик входить в салон автобуса.

ХЛОПЧИК: Увійшов...

БАТЬКО: І побачиш, що Бабуся...

ХЛОПЧИК: Що Бабуся?

БАТЬКО: Підшукавши собі місце,
                Намагається присісти... 

ХЛОПЧИК: Нічо собі! 

БАТЬКО: Штурхони її з розгону. 

ХЛОПЧИК: З розгону?.. 

БАТЬКО: З розгону! 

ХЛОПЧИК: Секундочку...

Хлопчик розганяється та штовхає Бабусю. Та летить по салону, падає. 

БАТЬКО: Щоб летіла по салону,
               Як ворона через поле... 

ХЛОПЧИК: Як ворона через поле... А сам?

БАТЬКО: А цим часом ти швиденько,
               Як нічого не бувало,
               Сядь... 

ХЛОПЧИК: Сів, сиджу...  

Сідає на вільне місце. 

БАТЬКО: І дивися на погоду,
                Наче там щось є цікаве. 

ХЛОПЧИК: Дивлюся.

БАТЬКО: Зрозумів?!

ХЛОПЧИК: Зрозумів. Але ж Бабуся...

БАТЬКО: А що Бабуся, що Бабуся?!
               Скільки жити їй, Бабусі? 

ХЛОПЧИК: Років п’ять... 

БАТЬКО: Дамо всі десять! А тобі? 

ХЛОПЧИК: Мені?! Багато...

Хлопчик, виходячи з автобуса, гримується на Діда. Бабуся, також вийшовши, перетворюється на Дівчинку. Штовхаються біля вхідних дверей, але, все ж таки, Дід заходить першим.

БАТЬКО: То ж потрібно, щоб на старість,
                Як захочеш ти присісти,
                Якщо ти ввійдеш в автобус... 

ДІД: Та увійшов уже! 

БАТЬКО: А якась нахабка з юних... 

ДІД: Що-що-що?!

БАТЬКО: Штурхоне тебе... 

ДІВЧИНКА: 3 розгону? 

БАТЬКО: 3 розгону!!

Дівчинка розганяється і штовхає Діда. Але той устояв на ногах. 

ДІД: Нічо собі! 

БАТЬКО: Устояв би, не упав би.
                Не літав би по салону,
                Як ворона через поле.

1-ий ПАСАЖИР: Крепкий дідок!..

2-ий ПАСАЖИР: Моцний!!!

Дід виходить з автобуса, знову перетворюючись на Хлопчика. Дівчинка також виходить з   автобуса, знову перетворюючись на Бабусю. Підходять до Батька. 

ХЛОПЧИК: О! Здоров’я — річ серйозна.

БАБУСЯ: Бережи його сьогодні… Здоров’я-то… Змалечку.

 

P.S. Окремим рядком хочу наголосити на власному створенні одночасно-двомовної идаропної міжнаціональної українсько-англійської міні-п’єси «Урок виховання». За цим зразком, легко переписуючи, можемо змінювати мови – отже, створювати міжнаціональні міждержавні міні-театри, поліпшувати мистецьку інтеграцію на молекулярному рівні. Це, фактично, буде театрально-репертуарне листування між країнами; працюватиме на мир в усьому світі. Дійсно!

 

 

УРОК ВИХОВАННЯ (3)

(идаропна українсько-англійська вистава міжнаціонального театру)

 

Дійові особи:

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО
УКРАЇНСЬКИЙ СИН – він же ХЛОПЧИК та ДІД
СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО
БАБУСЯ – вона ж ДІВЧИНКА
АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО
АНГЛІЙСЬКИЙ СИН
1-ий ПАСАЖИР
2-ий ПАСАЖИР

 

Завіса закрита. З протилежних сторін авансцени виходять Англійський та Український батьки з Синами.

 

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО: Where shall we go?

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН: I don’t know. I don’t want to go shopping.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Генеральна репетиція, кажеш? А вистава коли?

УКРАЇНСЬКИЙ СИН: Завтра.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Дебют. І як ти?

УКРАЇНСЬКИЙ СИН: Нормально.

Зустрічаються.

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО: Hello! Do you speak English?

УКРАЇНСЬКИЙ СИН: Hello! Yes, a little. We study English at school…

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО: What do you have interesting to see?

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Oh, I have an idea! Let’s go to the theatre with us. He is an actor and there will be a final rehearsal.

УКРАЇНСЬКИЙ СИН: Тату, я ж уперше… Який я тобі артист?!

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Побачимо, який ти артист. Мандраж, думаю, не завадить.

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН (здоровається з  українським сином): Джоні.

УКРАЇНСЬКИЙ СИН: Юра.

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО (здоровається з українським батьком): Уільям.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Володя.

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН: Ok, but we don’t speak Ukrainian..

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Me and Johnny will translate it to You.

Український син – Юра – проходить крізь завісу. Голос: «Юрко! Нарешті. Починайте!». 
Звучить мелодія. Англійці та український батько всідаються на крісла, що зліва від сцени театру. 

Відкривається завіса: в салоні автобуса Перший та Другий Пасажири; напроти – вільне місце, куди шкутильгає Бабуся. 
Перед дверима автобуса Сценічний Батько та Хлопчик (Юра).

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Якщо ти ввійдеш в автобус… Іди, ну, іди! 

Хлопчик заходить в салон автобуса.

ХЛОПЧИК:   Увійшов…

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: … і побачиш, що Бабуся…

БАБУСЯ (до зали): Добрий день, вас, діточки!  Будьте здорові!

ХЛОПЧИК: Що Бабуся?

БАБУСЯ: Га? Глуха стала – ніц не чую. Старість…

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: …підшукавши собі місце, намагається присісти…

Звучить мелодія. Увага переноситься (світло) на авансцену.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: - If you’ll come in to the bus - And you’ll see a granny  Looking for the comfy place, Looking for the seat…-

Сцена.

ХЛОПЧИК: Нічо собі!

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Штурхони її…

ХЛОПЧИК: З розгону?

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: З розгону!

ХЛОПЧИК: Секундочку…

Мелодія. Авансцена.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Push her running

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН: Нічо собі!

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО: To make her flying over passenger’s compartment  Like a craw over the field.

Мелодія. Сцена. Хлопчик розганяється і штовхає Бабусю; та летить по салону, падає.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Щоб летіла по салону, 
                                      як ворона через поле.
ХЛОПЧИК: Як ворона через поле… А я?!

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Сам тим часом, та швиденько, 
                                      як нічого не бувало,
                                      сядь…

ХЛОПЧИК (сідає): Уже. Сиджу.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Дивись вікном погоду. Наче там щось є цікаве.

Мелодія. Авансцена.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Meanwhile quickly take a seat  Take no note of anything Try to look into the window  Just as if it is exciting.

Мелодія. Сцена.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Ну, второпав?!

ХЛОПЧИК: Второпав… а Бабуся?!

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Що Бабуся? Що Бабуся? 
                                      Скільки жити їй, Бабусі?

Мелодія. Авансцена.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: How long will that granny live?

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН: Well, may be five years…

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Let’s give her all ten!.. And what about You?

АНГЛІЙСЬКИЙ СИН: I have nothing to do with it! Many-many years...

Мелодія. Сцена.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Скільки жити їй, Бабусі?

БАБУСЯ (підіймаючись): Га?! Що ви сказали?

ХЛОПЧИК: Років п’ять…

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: Дамо всі десять! А тобі?..

ХЛОПЧИК: Мені?! Багато…

Мелодія. Хлопчик, виходячи з автобуса, гримується на Діда. 

Бабуся, також вийшовши з автобуса, перетворяється на Дівчинку. 
Штовхаються біля дверей, але, все ж таки, Дід заходить першим.

Авансцена.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Saying that you have nothing to do with it? For all that you’ll have old bones  And you’ll wish to have a seat. 

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО: If You’ll come in to the bus.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Really!!

Мелодія. Сцена.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: То ж потрібно, щоб на старість, 
                                       як захочеш ти присісти, 
                                       якщо ти ввійдеш в автобус…

ДІД: Та увійшов уже!

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: А якась нахабка з юних…

ДІД: Що-що-що?

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: …штурхоне тебе…

ДІВЧИНКА: З розгону?

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО: З розгону!

ДІВЧИНКА: Секундочку…

Дівчинка розганяється та штовхає Діда, але Дід устояв на ногах.

ДІД: Нічо собі!

Мелодія. Авансцена.

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: I’ll hold out I won’t fall down I will not flying
Over passenger’s compartment  ike a craw over the field.

Мелодія. Сцена.

СЦЕНІЧНИЙ БАТЬКО:  Устояв би, не упав би, 
                                       не літав би по салону,
                                       як ворона через поле.

ПЕРШИЙ ПАСАЖИР: Крепкий дідок!

ДРУГИЙ ПАСАЖИР: Моцний!

АНГЛІЙСЬКИЙ БАТЬКО (з авансцени): What a strong old bones!

Мелодія. Звук зупинки автобуса.
Дід, вийшовши з автобуса, знову перегримовується на Хлопчика. 
Дівчинка, також вийшовши, перетворюється на Бабусю. 
Підходять до Сценічного Батька, котрий також вийшов на авансцену. 

ХЛОПЧИК: Так, здоров’я – річ серйозна!

УКРАЇНСЬКИЙ БАТЬКО: Well-being is a real thing  Try to guard it right away!

БАБУСЯ: А я що не то кажу? Бережи його сьогодні-то, здоров’ячко-то, змолоду…

Матеріали надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Володимир Нагорняк. Дитинства теплими стежками. Вірші для дітей.
 
У цьому розділі зібрані поезії Володимира Нагорняка для дітей - його графічна та звукова абетки, вірші про Україну, та про пори року, безконечники, забавлянки та багато інших цікавинок.

Останні коментарі до сторінки
«Володимир Нагорняк. "Як народжувався идароп" (літературознавче дослідження авторського жанру)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми