"А у бабці сови
Внученяток дома дві.
Окуляри бабця має,
Казочки для них читає.
Сич купив веселу книжку
Про комарика і мишку."(Леонід Куліш-Зіньків)
"Для сімейного читання. Дошколярикам старшого віку.
Абетка (ігрова) "Викрутасик" з присвятою жартолюбчикам у двох книжках:
I. Від А до Л (16 літер);
II. Від М до Я (16 літер, без м’якого знака).
(Дітям сумуватим не варто читати)
Словолюбі словожарти словолюбикам для старту.
Смішні віршики з поясненнями-повідкриванками під ними."(Галина Мирослава)
"Стала ранком
Я на ґанок
І сказала:
— Добрий ранок!
Сонцю, полю
І травичці,
Добрим людям,
Тихій річці...
Добрий ранок,
Світе мій,
Мирний, чистий,
Голубий!"(Леонід Куліш-Зіньків)
Надія Кир’ян. "Цвіте абетка в квітнику"
"Цю абетку мені допомогли скласти великі та розумні книги — енциклопедії, словники, і наші українські поети, і мій сусіда-фантазер семирічний Олесик, який кілька разів просто-таки виручив мене, коли я не знаходила квітів на літери Ґ, И, Й, і хлопчик Вітя та дівчинка Галя, а найголовніше — самі квіти, цікаві розмови яких довелось ненароком підслухати... З того всього створився своєрідний букет — оця абетка. А ви, спілкуючись із квітами, можете сплести свій віночок, інший. А згодом зрозумієте, що світ складається з різноманітних візерунків, орнаментів, букетів, віночків. І це прекрасно." (Надія Кир'ян)
"А ведмедик Косолапко
Тягне до полиці лапку.
Бо стоїть там банка меду –
Приховали до потреби,
Щоб не просто ласувати,
А корисні ліки мати.
Хоча горло не болить,
Солоденького кортить!"(Марія Дем'янюк)
"Старанно в небо дивилась ялина,
Ковдру зірок виплітала хмарина.
В сяєво місяць сповив полонини,
А на смереках блискучі хустини.
Вітри у горах тихенько блукали,
Мрії на вітах дерев колисали.
Лагідний ранок підкрався навшпиньки
Й замилувався: як хороше ниньки..."(Марія Дем’янюк)
"В'яжу, в'яжу рукавички,
Для маленької сестрички.
Шию, шию для Мартусі
Гарну ляльку в капелюсі.
А для братика малого
Коня ліплю, мов живого,
Будуть раді малюки,
Будуть гратись залюбки."
(Вікторія Стасів)
"Наша Україна -
Вільна, незалежна,
Наче океани,
Глибока, безмежна.
Синьо-жовтий прапор
Досягає неба,
Щоб був мир і спокій -
Нам молитись треба."(Вікторія Стасів)
"Виходь надвір! Там сонце світить!
Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі – літо!
Пора відпусток і гулянь!"(Наталя Карпенко)
"Запалала у вікні свіча
І питає матінку дівча:
— Ти свічу навіщо запалила?
— Зараз поясню все, доню мила:
То не свічка у вікні горить,
А народу пам'ять пломенить
Про жахливі голоду роки…
Ось тому й запалюєм свічки."(Юлія Забіяка)
"Миші?! Славили Кота!
Ну, методика проста...
Гомінка і гонориста –
Головне... відсутність змісту!
Кіт, бува, усе ж бо спить,
Але у потрібну мить,
У нічну тривожну пору
Він – підступний і бадьорий!"(Володимир Даник)
"Вітер тихо гойдає гілочку,
Вітер в щічку цілує квіточку.
А вона його не цурається,
А вона йому усміхається.
Їй би, вітре, дощем умитися,
Їй би вдосталь води напитися.
Їй би, вітре, таку хмариночку,
Щоби прала свою хустиночку."(Наталя Карпенко)
"Фіалочки на підвіконні
Милують очі сонні.
Послав красу Господь Всевишній
Із пелюстків віночок пишний.
Та різні кольори бувають
На них увагу всі звертають.
Ці квіти гарні, шовковисті,
Чудові, милі і барвісті."(Вікторія Стасів)
"Барвно травень одягає
Сади, парки, ліси;
Ніжно розчісує
Вербам довгі коси;
Яблуням дарує
Білі хустки;
Щоранку розсипає
Блискітки роси."(Людмила Кибалка)
"На кульбабиному полі
Сонце ліпить пампухи.
Місяць ліпить парасолі,
Парашути і цвяхи."(Наталя Карпенко)
Поетична збірка «Світань» включає ліричні вірші філософського, духовного, патріотичного, пейзажного, інтимного спрямування, а також вірші для дітей, наповнені щирими почуттями любові і захоплення оточуючим світом. Поезія авторки світла й ніжна, і цим світлом вона прагне поділитися з читачами.
"Сніг легенько сідає на хату,
На ялинку зелену, струнку,
Загортає її в білу вату,
І ялиночка — наче в вінку.
Снігу, Боже, і гори й долини,
Неосяжна кругом білина.
Хоч малюй на мольберті картини,
Хоч щомиті любуйся з вікна..."(Юлія Хандожинська)
"Бабусина пісенька лине,
Сміється, радіє вона,
Як сонце у небі єдине,
Бринить її слово-струна.
А часом з дідусем співають
І линуть пісні поміж хмар.
Від щастя їх очі сіяють
Бо в серці палає ще жар..."(Вікторія Стасів)
"Якось в річці Черемоші плили миші у калоші.
Ліва каже тій, що справа: – От забава, так забава.
Права каже тій, що зліва: – Я тобі ще не повіла
Одну дивную новину. То займе тобі хвилину.
Де це було, я не знаю: чи на тихому Дунаї,
Чи на Ворсклі, чи Дніпрі; але знаю: чималі
Вийшли з вод там дві рибини..."(Галина Мирослава)
Галина Римар. Дитячий вірш "Про Білочку"
"Білоньці на іменини
дві панчішки
зайці зшили!
З пів дороги
повернули -
бо ж іще
про дві забули!.."(Галина Римар)
