Леонід Полтава. Твори для дітей

Леонід Полтава (справжнє прізвище: Пархомович, прізвище-оберег: Єнсен), 24.08.1921, Вовківці на Сумщині, — 1990, Нью-Йорк США) — український поет, прозаїк, драматург, радіожурналіст, редактор, публіцист, громадський діяч, автор збірок віршів для дітей.
Народився в лікарсько-вчительській родині з давніми культурними традиціями. Закінчив Ніжинський учительський інститут у1940 році. У часи Другої світової війни — активний діяч українського підпілля, в'язень фашистського концтабору; у повоєнні роки перебував у таборах для біженців у Німеччині. Жив кілька років у Парижі, потім очолював український відділ Іспанського радіо у Мадриді, згодом працював на радіо «Свобода» в Мюнхені. 1958 року переїхав до США, де працював в українській редакції радіо «Голос Америки» та редагував щоденник «Свобода». Монументальна його праця — історичний роман «1709». Певна річ, що його твори були заборонені в підрадянській Україні. Усього рік не дожив поет до проголошення незалежності України, але майже за півстоліття передбачив події в незалежній Україні у творі «Чи зійде завтра сонце?». 
Леонід Полтава — чудовий дитячий поет, на творах якого виростали покоління українців Західної Європи та Америки. Ось деякі з його дитячих книжок: «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавп’ячий король», «Лисячий базар».

За матеріалами: http://ababahalamaha.com.ua/

-------------------------

-------------------------

"Весь ліс у білій ризі,
Але не рівний сніг:
По нім, як знаки в книзі, 
Сліди звіриних ніг."

(Леонід Полтава)

"Є у кожної дитини 
Матінка єдина
Та, що любить нас і дбає, 
Розуму навчає..."

(Леонід Полтава)

"У сінях стояла велика миска із яєчками. "Нас усіх з'їдять люди," - басом сказало найбільше яєчко. "І це добре. - обізвалися інші.- люди матимуть із нас користь." "Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше!" - не вгавало велике яєчко. Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови. "А тебе, найменше, - знову обізвалося басом найбільше яєчко, - тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!.." Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?.."(Леонід Полтава)