Леонід Полтава
НАЙКРАЩА ПИСАНКА
Великодня казка-оповідання
У сінях стояла велика миска із яєчками.
- Нас усіх з'їдять люди. - басом сказало найбільше яєчко.
- І це добре. - обізвалися інші.- люди матимуть із нас користь.
- Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше! - не вгавало велике яєчко.
Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови.
- А тебе, найменше, - знову обізвалося басом найбільше яєчко, - тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!..
Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?
Раптом всі замовкли. У сінях почулися кроки. «Візьмемо їх на писанки, адже вже Великдень наближається». - промовив жіночий голос. Господиня взяла миску і перенесла її в кімнату, де було багато світла. Найбільше яєчко відразу ж виставило свій бочок напоказ, дивіться, мовляв, яке я гарне!
Мати і донька почали малювати писанки. Незабаром майже всі яєчка стали писанками. Залишилося тільки найменше яєчко. В цей час прийшов батько із праці. Він похвалив писанки.
- А чому ніхто з вас не розмалював цього яєчка? - запитав батько.
- Бо воно дуже маленьке, якесь непоказне. Як хочеш - повечеряй ним зараз.
- Ні-ні, - відповів батько. - Я зроблю із нього писанку, і ми всіх їх посвятимо в церкві.
Найменше яєчко дуже зраділо, коли відчуло, що і його розмальовують!
«Дивіться, дивіться! - заговорили між собою писанки. - От вам і маленьке яєчко! Яке ж воно чудове!»
Коли у церкві посвятили писанки, до господарів підійшов один пан із міста. Він попрохав продати йому кілька писанок до музею. І він вибрав лише одне... найменшеньке, бо воно було найкраще розмальоване!
Прийшовши додому, господарі розговілися писанками, а найменше яєчко - чудова писанка - живе й тепер у музеї великого міста.
Люди оглядають ту прегарну працю і говорять:
- Яка ж чудова українська писанка!»
За матеріалами: "Український вісник" №7-8 (квітень 2013). Часопис Союзу Українців Румунії. Бухарест, Румунія, 2013 р., стор. 15.
Читайте також на "Малій Сторінці":
Леонід Полтава — чудовий дитячий поет, на творах якого виростали покоління українців Західної Європи та Америки. Ось деякі з його дитячих книжок: «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавп’ячий король», «Лисячий базар».
Пропонуємо до Свята Великодня вірши Катерини Перелісної, Лесі Храпливої, Леоніда Полтави, Олекси Стефановича, Ігоря Січовика, Михайла Левицького, Леоніда Глібова, Романа Завадовича, Леоніда Глібова, Дмитра Чередниченка, Григорія Чупринки, Степана Жупаніна, Олександра Олеся та інших.
Ще цікаво:
Великодні оповідання для дітей
Великдень. Святкування та народні звичаї
Одне з головних, якщо не найголовніше, свято всього православ'я - це Великдень (або Пасха, чи, по-народному, паска) Ці назви є стилістичними синонімами в розумінні назви релігійного свята Воскресіння Христового. Слово "Пасха" церковнокнижне, а слово "паска" - просто розмовний синонім до церковного "Пасха", і, крім того, означає обов'язкову великодню здобу, що господині випікають і святять у церкві. Проте основна назва свята Воскресіння - Великдень.