Всесвітньо відома ілюстрована та віршована "Абетка з історії України" (художник - Ярослав Паладій, поет - Леонід Полтава), читати та завантажити


Ярослав Паладій, Леонід Полтава

АБЕТКА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

Завантажити ілюстровану книгу "Абетка з історії України" (djvu.zip)

 

Абетка з історії України, художник Ярослав Паладій, поет Леонід ПолтаваЯрослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

***************************************

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки, читати та завантажити

 

Архангел

Архангел і архистратиги... 
Такі незвичні ці слова.
Вони прийшли з тієї книги,
З якою думка ожива.

В Апостолів святому слові 
На землю сила їх прийшла: 
Це вічні воїни Христові,
Це вічна правда — проти зла

Ми їх не бачим, бо людині 
Не все побачити дано,
Та над Тризубом України 
Їх крила — наче знамено! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Бандурист

Взяв козак бандуру в руки, 
Кобзи давньої сестру: 
Попливли, заграли звуки, 
Наче хвилі по Дніпру.

То весела, то похмура,
То колюча на язик,
Розповість про все бандура — 
Гетьманівна всіх музик.

У боях вона бувала,
Знає радість, сум і злість, —
І усе запам’ятала,
І про все нам розповість. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Верховина

Є гори і долини,
Що й зором не обняти,
На нашій Україні 
Ми маємо Карпати:

Верхи пішли у хмари 
(Орли там насторожі!), 
Внизу — ліси, отари,
Потоки ... — царство Боже!

Потоки срібно грають, 
Біжать, біжать в долини... 
О, кращої немає,
Як царство верховини! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Гетьман

Землі великої в Европі 
Великий сину! Ми тобі 
Вклоняємось за Конотопи!... 
Не знав ти ляку в боротьбі,

На білому коні полинув 
Туди, де бій поволі гас:
За волю и долю України 
Ти вів у бій полки — для нас!

В руці із шаблею дзвінкою, 
Піднявши руку, мов крило,
Ти мчав у вир важкого бою, 
Щоб легше жити нам було! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Ґонта

Повернувшись із походу, 
Стали табором полки;
Рідну п’ють, здорову воду 
Чорновусі козаки.

Задзвеніли раптом струни: 
"Потанцюймо ж, хто козак!".. 
У степу гуляють луни, 
Жупани цвітуть, як мак!...

Взявся й Ґонта витинати 
(Але шаблі не забув!):
Вміє той потанцювати,
Хто у битві першим був! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Довбуш

Давно він жив ... Але в імлі, 
Де виє хижий звір,
Он знову Довбуш на скалі — 
Орел Карпатських гір!

Відважний, спритний у бою,
З рушницею в руках,
Веде ватагу він свою 
По вивчених стежках;

І буде Довбуш з краю в край 
В бої вести загін,
Аж доки вільним стане 
Край, В якому виріс він. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Емблема

Емблема — слово з чужини,
Що стало нашим словом...
Там, де міста, степи, лани —
Вона засяє знову.

Так, ця емблема — золота,
Це ж гетьмана ознака:
На ній всесильний знак хреста 
І влади горді знаки!

Зростай, учись, щоб день прийшов, 
Щоб швидше понад степом 
Засяла волі хоругов — 
Гетьманський знак Мазепи! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Єдність

Нероздільні земля і небо, 
Нероздільна моя сім’я, 
Нероздільна любов до тебе, 
Дорога матусю моя;

Нероздільна людська родина, 
Наша мова і наша кров,
І єдиній моїй Україні — 
Нероздільна моя любов:

Ген від Сяну до річки Дону 
Устає вона в сяйві дня, 
Україна — моя ікона,
До якої молюсь щодня. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Жнива

Ще до князів, давно-давно,
Не знали ми серпів:
У землю кидали зерно —
І колос буйно цвів.

Руками рвали колоски,
І кров текла із рук,
Аж хтось промовив: "Для руки 
Уже доволі мук!"

Скував серпа селянський син, 
Незнаний нам дуліб...
І так ми йшли аж до машин, 
Які збирають хліб. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Запорожці

Мов живі тут гори і долини — 
Срібні хвилі брязкотом підків: 
Розгулялось море України —
Море запорозьких козаків!

Отаман на "чайці" шаблю вгору, 
Став незрушно, ніби вріс у час,
Ще й гукає: "Грай же, Чорне море, 
Аби ворог не помітив нас!"

Пропливла давно козацька фльота 
Через моря вічний водограй,
Щоб відбити ворогам охоту 
Нападати на Козацький Край! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Ігор

Жив Ігор-князь у нашім Краї,
Не на землі, а на коні:
Десь на кордоні запалає,
А вже нога у стремені!

В шоломі й панцері, із луком,
З мечем відгостреним завжди,
Бив половецьких хижих круків 
За наші села й городи.

Пливе й пливе Днілро-Славута... 
Пливе рікою вічний час... —
Та я таким хотів би бути,
Яким був Ігор — воїн-князь! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Їздець

Їздець поїхав на коні 
В чужий, далекий край, 
Та на прощання він мені 
Сказав таке: "Прощай!

Не знаєш, хто я, звідки я, 
Лише запам’ятай:
У кожного — любов своя 
І свій найкращий Край!

Шануй чуже, своє люби 
І дорожи своїм!"... —
І зник їздець, лише копит 
Загув далекий грім. 

 


Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 
Сини

За Василем Стефаником

Росли сини, як ті дуби,
Не знали горя та журби:
Батьки у радісній родині
Синів ростили Україні.

Та впала волі хоругов,
І заспівала сурма знов,
І мовив батько: "Йдіть, сини" —
Пішли... і не прийшли вони...

Могил стрілецьких не знайти ...
Чи є над ними хоч хрести?.. —
Та вже нові сини зростають,
І всі для тебе, Рідний Краю.

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Йордан

Йшли до річки люди 
У снігу по груди,
І найбільшого морозу 
Не боялись люди.

Стали з хоругвою 
Колом над рікою: 
"Оживи нас, добра річко, 
Святою водою!

Ми за нашим Паном 
Прийшли до Йордану, 
Щоб молитвою сцілити 
Всенародну рану".

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки


Каменярі 

Іванові Франкові

Тут гори і скелі, неначе пороги,
А ми прокладаєм дорогу;
Тут кручі такі, що ніхто із низин 
Таких не сягне височин.

Гукали нам скелі, щоб ми відступили:
"Нікому не вистачить сили 
Зламати оцей споконвічний граніт —
Йому ж мільйони вже літ!"

Багато наклали із нас головою,
Та ми не покинули бою:
Ми бились у скелях за кожний поріг —
І врешті пробили дорогу доріг! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Лови

Рушницю в руки, і на лови,
На полювання у ліси,
Де спить у срібному вінкові 
Земля незвичної краси.

Вже приготовані набої 
Уже й олень ступив на сніг... 
Та, зачарований красою, 
Стріляти з нас ніхто не зміг!

Немов з найкращої картини, 
Зійшов по срібному пасу... — 
І не наважилась людина 
Стріляти у таку красу. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Млин

Млини-вітряки довгокрилі!
Ви — помах прощальний руки... 
Людина вже й атом скорила, 
Навіщо ж тепер вітряки?

Ще, може, в далекій країні,
Як дуже, як дуже давно,
Працюєте ви для людини,
Тручи золотисте зерно.

Новіші машини із криці 
Прийшли у модерні роки, —
І, ніби натомлені птиці,
За обрій летять вітряки... 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Ноти

То як птахи на високих дротах, 
То на рейках вояки,
Поставали таємничі ноти — 
Композитора значки.

Мов абетку, треба їх вивчати: 
До-ре-мі-фа-со-ля-сі...
Хто не вивчив — не вчитати 
Нот беззвучних голосів;

І не кожна відчига людина,
Що говорить нотний пас:
"Ще не вмерла Україна"
Тут записано для нас. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Ольга

Княгине Ольго, ти в часах далеких 
До нас прийшла з болгарської землі. 
Як ті вовки, чигали небезпеки,
Як ті чайки, жалілися жалі...

Та в Києві державною рукою 
Добро і лад ти швидко навела,
І хрест засяяв зіркою святою, 
Яку ти в наше небо підняла!

Загомоніли гори і долини...
І розпочався християнський вік, 
І ти сказала: "Буде Україна,
Бо з нами Бог, від нині і повік!" 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Прометей

Скільки сонце пливе над землею,
Скільки буде будов і руїн,    
Будуть жити завжди Прометеї 
Між народами вічних'країн.

Будуть жити навіки безсмертні,
Чесні й горді народу сини,
Що за правду зуміють умерти,
Бо для правди приходять вони.

Їх обманники будуть карати,
Та не вб’ють правдолюбних ідей!..
Як зумів ти за правду вже стати —
Не шукай Прометея: ти сам Прометей! 

 

 
 
Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Родина

Ліси виростають родинами в горах, 
Чайки відлітають у вирій гуртами, 
Родинами плавають риби у морі,
І хмари гуртами летять над містами;

І десь астронавт у безмежнім просторі.
І десь мореплавець у чорну годину 
І сивий дідусь у самотньому горі, —
Усі вони мріють про рідну родину...

Ста друзів нестане у справжньому горі, 
Заваляться пляни, мільйони й палати,
Та сяйвам рятунку в життєвому морі 
Завжди для нас будуть — родина і мати.

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Спорт

Мов крила літака у штормі, 
Напружились юначі м’язи!
Ще мить — і він здолає непоборне, 
Здолає вмить, відразу!

Повітря в груди — на півнеба,
Сто блискавиць в жилаві ноги!
Про все в цей час забути треба, 
Крім гасла — Перемога!

І він здолав, ривком нестями!
Лише не знали я і ти,
Як готувався він роками,
Щоб тут за мить перемогти!

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки
 

Трембіта

В місячнім сяйві срібні Карпати,
Зорі на гори перлами впали... —
Як же у ніч таку не трембітати?
Як не сказати, що ми покохались?

Тіло гуцула виносять із хати,
Ґазду старого, що спочив тихо ... —
Як же у мить таку не трембітати?
Як не сказати горам про лихо?

Танки ворожі гудуть у Карпатах,
Прапор чужинця над Довбуша краєм ... — 
Як же у час такий не трембітати ?
Як не гукнути: волі бажаєм! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Україна

Валентинові Морозові

Ти не тільки там, де княжий Київ 
Де горять тисячоліть хрести.
Україно, ти неначе мрія,
Що її чужим — не досягти!

Ти живеш у гуркоті турбіни,
У гнізді орлинім на шітилі,
І у слові першому дитини,
І у надрах нашої землі;

Ти у всіх країнах, Україно,
В образі нестримного крила, —
Бо усюди є така людина,
Що тобі на вірність присягла! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Франко

Коли б не мав ти, княжий Львове, 
Безсонний стороже віків,
Ні короля Данила слова,
Ані струнких січовиків, —

То і тоді тобі в пошані 
Земля вклонилася б стара:
Нового нам ти дав Богдана — 
Франка нам дав, Каменяра!

З вогнем Мойсеевого слова 
Ідуть за береги Дніпра 
Мільйонні армії Франкові 
З могутнім співом "Не пора!.."

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Хата

У всьому є своя краса 
(Краса ж завжди крилата) 
Ні, не летить у небеса 
Оця звичайна хата:

Вона — не палац золотий, 
Не хмародеру буря,
Але росли, росли у ній 
Шевченко і Петлюра!..

Усі віки у ній живі,
У ній молилась мати... 
Будуймо ж палаци нові 
І не забудьмо... хати! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Церква

           Авторові проекту 
           Я. Паладієві

           
З далекої карпатської землі,
Кривавої, мов Прометея груди, 
Її сюди у серці принесли 
Відважні, непокірні люди.

Кетскильські гори прийняли її,
Немов сестру з далекої країни.
В Америці немає солов’їв,
Та є церкви і люди з України.

Гуцульська церква молиться за нас,
За правди й волі переможні битви.
У наш непевний і нерівний час —
Вона струнка і чиста, як молитва. 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Чумаки

По степу широкім чумаки ідуть,
На возах високих рибу-сіль везуть. 
Де вони стояли, де вони пройшли, 
Там кружляли хижі, степові орли.

Не одна жоржина зблідне восени,
Не одна дівчина бачить давні сни... 
А вони степами, наче журавлі, 
Міряють ногами всі кінці землі.

Від Чорного моря сто доріг лягло, 
Повернулась валка у своє село:
"Що та сіль та риба? Що мені із них, 
Як уже немає чумака в живих?!" 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Шевченко

"Чому вода у землю йде
І вгору йде у колі?"... -    
Життя Тараса молоде 
Минало у неволі.

Але підземне джерело 
В душі кипіло в нього:
Він кинув мачуху, село 
Й пішов у світ-дорогу;

Він світ пізнав, світ горя й сліз, 
Народи без привіту,
І слово правди він підніс,
І став — поетом світу! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Щити

У панцерах, з мечами і щитами 
Стоять далекі предки перед нами,
Хоч дивно нам дивитись на щити 
З двадцятого століття висоти...

Щити, щити! Скількох ви заслонили, 
Щоб не зійшли народи у могили!
Ми й мир утратили, і волі не знайшли, 
Коли мечі в плуги перелили!..

Нехай же бачим наш одвічний Київ 
І воїна при брамі Візантії,
Хай всі серця з’єднаються умить 
У щит Вітчизни — непоборний щит! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Юрій

Юрій крилатий летить на коні, 
В Слово вслухаючись Боже: 
Змія погрози йому не страшні, 
Ворога він переможе!

Спис блискавицею вдарив униз, 
В ребра огидного змія!.. 
Вороже, досить наруги і сліз — 
Юрієм зводиться Київ!

Може колись, коли підеш у путь, 
Змія неправди побачиш, —
Будь тоді Юрієм, лицарем будь,
І переможеш, юначе! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Ярмарок

Біля церкви на майдані — 
Хто у свиті, хто в жупані, 
Той поважний, та весела — 
Ярмаркова каруселя!

Поміж крамом на майдані 
Витуманюють цигани, 
Ярмаркують, хто як вміє... 
Над майданом вітер віє...

Над майданом вітер віє,
Над майданом сонце гріє... 
Хоч нема що продавати — 
Йдім і ми ярмаркувати! 

 

 

Ярослав Паладій, Леонід Полтава, Абетка з історії України, вірші та картинки

 

Великдень

Йдуть наддніпрянці, лемки, буковинці,
Йдуть галичани і гуцули йдуть,
Волинь, Кубань... О, друзі-українці!
Вона скінчиться, ця голготна путь!

Як заспівають дзвони про свободу
І в зливі сонця згине лютий сніг, —
Великий день великого народу.
Мов писанка, засяє для усіх!    

І стане ввесь народ наш на коліна,
В могутнім співі дзвонів і сердець,
І так Воскресне наша Україна,
Як Він Воскрес — Творець! 


За матеріалами: Ярослав Паладій. Абетка з історії України. Текст Леоніда Полтави. Редактор проф. д-р Василь Лев. Київ, МП „Пам’ятки України", 1993, 36 с. (Друкується за виданням „Абетка з історії України" - Нью-Йорк, 1973).

 

*************************

 

Особливе місце серед мистецької спадщини Ярослава Паладія (21.04.1910 — 19.01.1977) — художника, скульптора, різьбяра, займає унікальна «Абетка з історії України», над якою він працював 3 роки. Автор намагався, щоб кожна із 33-х літер-ілюстрацій «нагадала малому й старому дорогий серцю образ рідної України». Незвичайність виконаних літер полягає в тому, що Паладій їх не просто малював, а «вибудовував», обравши як матеріал для оформлення літер молодий дуб, — улюблене дерево українського народу. Ця символіка підкреслює національний характер його праці.

Уперше літери-картини української абетки, кожна з яких була розміщена на спеціальних стендах, було репрезентовано Паладієм у серпні 1968 року в Українському іституті Америки з нагоди приїзду верховного архієпископа (патріарха) і кардинала Йосипа Сліпого. Нині ці мистецькі твори зберігаються в Українському патріаршому музеї в Римі (Італія).

У вигляді книги українська абетка побачила світ 1973 року як ювілейне видання Наукового товариства імені Шевченка в серії Української літературної бібліотекики (том 10). Віршовані підписи до кожної літери здійснив здивований новизною виконання літер-картин поет Леонід Полтава. Із вміщеною картою України «Абетка…» миттєво здобула популярність в українському діаспорному середовищі. Уперше книга потрапила в Україну як подарунок дружини скульптора учасникам львівського дитячого хору «Дударик», що перебували з гастролями в США, згодом — письменницям Ірині Калинець та Софії Майданській.

Вказане видання, а також 2 примірники «Абетки…» — у вигляді блокнотів в авторському виконанні: у форматі А-4, без віршованих підписів, друга — мініатюрна, «кишенькова», з його короткими власноручними підписами (дещо недосконалими, але влучними), у числі інших оригінальних матеріалів з особистого архіву Паладія нині зберігаються у відділі Буковинської діаспори Чернівецького краєзнавчого музею. Ці матеріали, які передала із США в Україну дружина митця Єлисавета Паладій-Поритко, зіграли вагому роль у поверненні українського народу імені скульптора Паладія. Його «Абетка…» по праву стала однією зі сторінок величної книги української культурної спадщини.

(Світлана Герегова, доцент, кандидат історичних наук)

Джерело: http://www.history.org.ua/


Останні коментарі до сторінки
«Всесвітньо відома ілюстрована та віршована "Абетка з історії України" (художник - Ярослав Паладій, поет - Леонід Полтава), читати та завантажити»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми