Публікації за тегом: Вірші

"...​Любив до болю нашу рідну мову
І ненавидів всіх катів її.
Люблю й тепер її крилате слово,
Її пісні, безмірно чарівні.
Я й далі понесу свою любов велику
До смерті, до кінця, без галасу, без крику."

(Василь Сосюрченко)

"В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт."

(Олександр Олесь)

"Знаю від листя немало слів,
З ріками родич в таємному слові, 
Біло-білену мову снігів,
Гімни осені малинові
Знаю... Навчався блакитних собі промов
З плескоту хвилі й людських розмов.
З хліба узяв запахущий сік 
Землі, дощів і залізного плуга,
Ніби я жити сто літ зарік,—
Прибуває потуга." (Андрій Малишко)

"Вже вечір тихенько
Заходить до хати,
Веде його зірка,
Веде до оселі
Різдво святкувати!
В оселі тепленько,
Чисто, гарно всюди,
На віконні свічка,
Мов душа невинна,
Радіє!.. Йдуть люди..."

(Юлія Хандожинська)

"Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо" (Василь Голобородько)

Вероніка Токар - юна, вродлива поетеса з Дніпрянщини, патріотка, неймовірно талановита україночка з величезним майбутнім та щирим жовто-блакитний серцем! Знайомтеся!!!

 

"Граються у звірів хмари - 
Кращої нема забави!
Ось великий бегемот 
З подиву роззявив рот.
Там повільна черепаха,
Що живе під власним дахом.
Далі зайчик-сіромашка 
Заховався між ромашки..."
(Марія Дем'янюк)

"Жили собі на світі 
маленькі слоненятка.
І слухалися маму, 
і слухалися татка.
Любили у водичці
купатися у річці.
Любили слухать співи
завзятих солов'їв.
А ще вони хотіли
скоріше виростати,
щоб швидше тату й мамі
в усьому помагати..." (Галина Римар)

 

"...Ніхто не знав, ніхто б і не повірив,
Щоб нині ми, наповнені всі вірою,
Від ранку і до самого смеркання
Боролися б за наше панування...
Прокиньтесь! Досить нам катів терпіти,
Ідімо в наступ, і батьки, і діти!
Берімо разом найсвятішу зброю!
Наш меч сьогодні - наша рідна мова!"  

(Вероніка Токар)

"Виглушують виглупують везуть
Відсутнюють
Коліс стоїть дринчання
Впізнавана за способом стояння
Й ходою форма
Вимовкає
Путь.."

(Галина Мирослава)

"Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям."

(Максим Рильський)

"Можна було сторопіти — Дніпро вихилявся як велика риба. Подекуди вправно вдаряв хвостом, прудко застрибуючи кучерявими краплями на палубу. Усі, хто стояв на катері, замилувано всміхались. То з одного боку, то з іншого хтось із його пасажирів, вихлюпуючи припливи почуттів, раптом поряд голосно когось цьомав у щічку. Хоча тут мало хто кого знав. Та й ніби ніхто навмисно і не шукав знайомств, принаймні, виразно цього помітно не було. Здебільшого всі трималися своїх приятелів. Кожного привело сюди щось своє. Чому ці пасажири сіли саме в цей пливучий будиночок і поплили саме цим курсом — важко сказати напевно. У когось це відбулось миттєво — прийшов, побачив, купив квиток... У результаті катер, мовби ховаючи себе від пронизливих поглядів, обгорнувшись прозорою шовковою хустиною води, розкішно тріпотить на вітрі та мчить його подалі від заюрмленого світу. Дехто, на противагу, мріяв про таку поїздку давно, тож ретельно все спланував, навіть настрій..." (Галина Мирослава)

 

Зміст: Вишенька взимку     Зима     Гарна баба снігова     Снігурі     Щічки-полунички     Журавлики-веселики Березень      Соняшник     Танцювали кавуни  Ходить осінь

Зміст: Маю я букварика     Два півники     Годував я півника     Смішний диктант     Їхав заєць     У Гвінею йшов ведмідь Що сталось?      Лічилка

"Чути мишки голосок:
— А я знайшла колосок. 
Завтра знахідку таку 
Змолочу я на току. 
Післязавтра у млині 
Змелють зерна ці мені. 
Знов до нірки поспішу, 
Швидко тісто замішу. 
Спечу діткам невеличкі 
Смачні дуже палянички."

                                           (Леонід Куліш-Зіньків)

Зміст циклу поезій "Промінчики": Добрий вечір  Сонячний дощ     Малювала донечка     У синочка є сорочка     Страшний чобіток     Ячна каша     Я люблю ходити пішки     Колискова від матусі     Серед ночі     Загляда у шибку сонях      Півник раночок проспав

"Наш ведмідь — солодкоїжка, 
Біля нього меду діжка,
Банка повна і дві ложки,
А він просить іще трошки. " 

(Леонід Куліш-Зіньків​)

"П'є вечір воду з річки. 
Зорі сяють, як свічки. 
Щербатий місяць мовчки 
Плів вербичкам кіски. 
Обрій оповили рожеві хмарки, 
Наче живодайні думки."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

"Отак усе життя й пройшло,
Все до ладу, усе, як треба,
Була такою воля Неба –
Знайшов своє я Джерело.
І джерело це – Україна,
Вона не вмре і не загине,
Не знищать підступи і зло
Святе і чисте Джерело!"

(Іван Коваленко)

"Мені сниться – не насниться
        журавлиная криниця
у бабусинім селі,
        там, де ніженьки малі
рік за роком виростали –
        і тепер моїми стали,
де стоптали всю травицю,
        забруднилися в землицю,
обходили всі стежини 
        і подряпались в ожині –
та й побігли без нужди
        десь за обрій, назавжди́..."  (Сергій Губерначук)