Володимир Даник. "Пісня! Про корисний овоч…"

Володимир Даник

ПІСНЯ! ПРО КОРИСНИЙ ОВОЧ…

Усе тече… усе змінюється… Нещодавно було хвилююче літо, а це вже… трепетна осінь. А ще трохи – і зима майже поруч! А хоч і коронавірус, а ніхто ж не ізолюватиметься остаточно. Бо і в магазин треба піти. Ну, хоч би і хліба придбати. Та і не тільки хліба.
Отож заходиш до маркета, а там… А там кабачки – такі молодесенькі… такі гарнесенькі… А вже що – листопад… Ну, кабачки бувають і взимку! Але ж ціна така, що і сам не захочеш брати. Отож і думати особливо не треба – береш кілька кабачечків… ну, щоб на кілограм набралося. 
І тут раптом над вухом у тебе звучить:
– То що… на кабачечки потягло?!
Озираюся… Побратим з літературної ниви – бард… поет… і ще багато чого… на його творчій совісті! І легка іронічна посмішка на обличчі. Ну, де б ми ще зустрілися!
Звичайно ж, відповідаю:
– Так, на кабачечки потягло… Суворо і невідворотно!
Колега по перу собі кабачечків не взяв, але загострена літературна інтуїція мені підказала – та це теж такий, як і я, любитель кабачків… Тільки, може, трохи кабачків переїв і… робить перерву. Або з якоїсь причини… шифрується!

На відео: Володимир Радько та Ганна Григорович на Молодіжних бібліосутінках в ОБЮ (02.10.2020 р.).

Але ж самими кабачками справа не обмежилася. Придбав я і кілограм синіх баклажанів. А потім, трохи роздивившись – і цвітної капусти… Бо  вищезгадана капуста усе літо продавалася у нас за вельми розгонистою ціною. А тут, коли осінь, ціна на цей овоч стала… ну, демократичнішою. Чим автор цих рядків і миттєво скористався.
А вже вийшовши з маркету і роздумуючи про те, яким же смачним буде майбутнє рагу, коли туди – і кабачки, і сині баклажани, і цвітна капуста, і багато чого іншого, прийшов і до такого запитання. Творчий побратим цікавиться кабачками, а він про цей чудовий і корисний овоч – хоч рядочок написав?!
У автора цих рядків чогось про кабачки теж нема. А ось про баклажани – є! І тут, коли крокував додому від магазину, написався ще один вірш. І теж там фігурує – не кабачок, а баклажан!
Ну, ви ж самі розумієте, що природа літературного натхнення ще добре не досліджена та і… взагалі непередбачувана! А написаний вірш – перед вами. Вірш, що міг би стати і піснею. 
Отож і суто побутові речі можуть викликати певну творчу активність. Та це і зрозуміло... Осінь уже нібито пізня. А до кабачків і синеньких баклажанів наступного літа – ще крокувати і крокувати!

А творчого побратима при наступній зустрічі я ще запитаю, чи писав усе ж він щось про вищезгаданий овоч. Бо вже коли став мережити листок паперу римованими рядками і рвати струни, виконуючи авторську пісню, то хай же щось і напише.

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Читайте також на нашому сайті: