Зимовий цикл українських свят:
21 листопада — Свято Введення (Третя Пречиста) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 грудня)
24 листопада — Свято Катерини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 грудня)
30 листопада — День Андрія Первозваного (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 грудня)
1 грудня — Наума (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 грудня)
4 грудня — Варвари (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 17 грудня)
5 грудня — Сави (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 грудня)
6 грудня — День Святого Миколая (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 грудня)
9 грудня — День святої Анни (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 грудня)
12 грудня — Спиридона Сонцеворота (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 грудня)
20 грудня — День святого Гната (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 січня)
24 грудня — Святвечір (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 січня)
25 грудня — Різдво Христове (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня)
31 грудня — Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 січня)
1 січня — свято Василя (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 січня)
1 січня — Новий рік. Новорічна коляда
5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 січня)
6 січня — Свято Водохреща (Йордан) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 січня)
7 січня — Івана Хрестителя (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 20 січня)
16 січня — Петра Вериги (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 29 січня).
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.
2 лютого — Стрітення (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 15 лютого).
11 лютого — День святого Власа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 24 лютого)
19 лютого — День преподобного Льва (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 березня)
24 лютого — "Обретіння" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 9 березня)
1 березня — "Явдохи" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 березня)
5 березня — День святого Конона (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 березня)
9 березня — "Сорок Святих" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 березня)
М’ясопусна неділя — 10 березня 2024 року;
Масляна (Масниця, Колодій) триває тиждень: з 11 березня по 17 березня 2024 року
Сиропусна неділя. Прощена неділя — 17 березня 2024 року
Великий піст триває з 18 березня по 4 травня 2024 року
17 березня — "Теплий Олекса" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 30 березня)
25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 квітня)
26 березня — Благовісника (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 квітня)
8 квітня — День святого Руфа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 квітня)
Вербна неділя — 28 квітня 2024 року
Страсний ("Білий") тиждень — останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер Чистий Четвер — 2 травня 2024 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня нічВеликдень — 5 травня 2024 року
23 квітня — День святого Юрія, Змієборця та Переможця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
22 квітня — Ляля, або Красна гірка (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)
23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)
10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)
12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)
13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє
Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня
24 червня — Івана Купала (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)
29 червня — Петра і Павла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)
19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)
2 лютого — Стрітення Господнє
За законом Мойсея у євреїв кожен первісток чоловічої статі на сороковий день від народження мав бути посвячений Богу, для чого і приносився матір’ю у Божий храм. А коли, за законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу». Немовля Господь принесений був у Храм Єрусалимський Богоматір’ю і Іосифом в нинішній день, який є сороковим від різдва Спасителя.
Хрещення Господнє (свято Водохреща), що відзначається 6 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Це день, у який Господь хрестився й освятив воду.
Вірші до свята Покрови Пресвятої Богородиці від українських авторів: Катерини Пасічної, Володимира Коломійця, Надії Гуменюк, Дмитра Білоуса, Олеся Лупія, Лесі Храпливої-Щур, Надії Галоковської, Богдана Чепурка, Тетяни Винник, Юлії Хандожинської.
Китайський календар
Під календарем ми розуміємо певний часовий цикл, який відображає закономірності в природі. З безлічі календарів різних культур і народів китайський календар по праву називається найдавнішим календарем. Складений ще п'ять тисяч років тому, він продемонстрував протягом століть, що закладена в ньому гармонія всесвіту є життєвою і переконливою системою, що зв'язує воєдино три сили світобудови - Небо, Землю і Людину. Сила Неба і Землі в китайському календарі представлена в майстерному поєднанні місячних і сонячних ритмів, а сила Людини - в 12 психотипах звірів (щура, бика, тигра, зайця, дракона, змії, коня, кози, мавпи, півня, собаки, кабана).
"Сьогодні 1 червня. Ми, малі,
Утричі літу вдячними всі будем!
В цей перший літній день по всій Землі
День захисту дітей святкують люди! "1 червня весь світ відзначає День захисту дітей. Це свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії у столиці Франції — Парижі урочисто заприсяглися боротися за створення умов, необхідних для щасливого та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, тобто, дітей.
А що є найважливішою умовою щасливого дитинства? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного і радісного життя кожної окремої родини.
27 серпня 1856 року побачив світ видатний український письменник, поет, громадський діяч Іван Якович Франко. «…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» (Павло Тичина)
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність та мораль. Серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського. Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
«Шевченко – митець, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Саме він є гарантом нашої вічності…» – сказав Микола Жулинський. Значення постаті Тараса Шевченка для українського народу переоцінити неможливо. Існує багато різних Шевченків: шкільний Шевченко, модерний Шевченко, адміністративний Шевченко, космічний Шевченко, богорівний Шевченко… Справжній Шевченко – не на плакатах і біл-бордах, навіть не в книжках, - а в наших серцях. У кожного – Шевченко свій, близький і рідний, особливий.
25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.
22 січня українці відзначають важливе національне свято – День соборності України. Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України. Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні років шістсот рішучий крок нашого народу до об’єднання.
8 січня 1935 року на Полтавщині народився поет-шістесятник, журналіст і громадський діяч Василь Симоненко. Народився у складний час, коли за чуйне серце й тверду громадянську позицію можна було "загриміти" до в'язниці, або й взагалі бути знищеним. Сьогодні, коли Україна ХХІ століття знову поринає у страшні реалії безпідставних ув'язнень патріотів, багато хто проводить паралелі з кривавим комуністичним катком, під який потрапив і Василь Симоненко...
"Мамина молитва, наче білі крила,
на дорогах долі скріпить, піднесе.
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечком засвітить, щастя принесе..."
Пісня "Мамина молитва", подарована в День Народження найдорожчій людині - мамі. Музика, слова та аранжування Анатолія Матвійчука.
Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво — найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений — у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи — той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.
День Святого Андрія Первозваного припадає на 30 листопада. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці — Києва. В староукраїнському літописі, що датується ХІІІ століттям, знаходимо такий переказ: «Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та принагідно прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці. сказав до учеників, що були з ним: “Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков”. І вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром...».
День великомучениці Катерини чи, як звичайно це свято в народі називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку. В канун святої Катерини, увечері, дівчата гадали. Робили це в такий спосіб: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж. На Свято Катерини дівчата робили те, що і на канун. Брали стільки гіллячок, скільки членів сім’ї. Які галузки не розвивалися, то начебто стільки чоловік помре в родині. Ворожили і в такий спосіб. Дівчата насипали в миску каші і йшли гуртом на двір кликати судженого на вечерю, б’ючи по воротах макогонами по черзі, приказуючи: «Іди, іди, суджений, кашу їсти!» Звідки загавкає пес, туди й заміж піде.
Староукраїнські звичаї, що колись були пов’язані з початком нового року наших далеких предків, пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга — до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (21 листопада). Це свято в народній термінології звичайно називається Введіння.