Абетковий покажчик авторів, твори яких
представлені у цьому розділі:
"КОЛОСОЧОК" ЖАРТУЄ:
- Галинко, ти вже знаєш абетку?
- Звісно, знаю.
- Тоді скажи мені, будь ласка, яка буква йде після «А»?
- Усі інші букви.
* * *
Скажи Вітю, які дні найкоротші?
- Святкові.
- О, а чому?
- Бо вони найшвидше минають.
* * *
Батько з маленьким сином обідають. Тато повчає:
- Коли я їм, я глухий і німий.
- А я нормальний, - відповідає хлопчик.
* * *
В автобус зайшли мама з двома дочками. Одну посадила собі на коліна, а другу поряд – із собою. Друга дівчина запитує:
- Мамо, а чому Іринку ти завжди садиш на коліна, а мене – ні?
- Ти ж уже зовсім доросла. У тебе навіть зуб випав!
* * *
Ти був сьогодні у лікаря?
- Був.
- Ну й що? Зуб більше не болить?
- Не знаю. Лікар залишив його у себе.
* * *
У крамницю господарчих товарів заходить хлопчик і запитує:
- У вас є таке мило, щоб з нього була біла піна?
Продавчиня поглянула на нього здивовано:
- Та будь-яке можеш узяти.
- Та ні… Я вже купляв і зелене, і жовте, рожеве мило, а піна завжди була… брудна.
За матеріалами: Науково-популярна природнича газета для розумників та розумниць "Колосочок", Львів, №17-20, 2019 р., стор. 12.
* * *
Іде заєць лісом. Бачить, баран сидить і плаче.
- Хто тебе образив? Та ти знаєш, що я з ним зроблю!
- Це ведмідь образив мене, - бідкається баран.
- А-а, ведмідь. Ну, Мишко даремно не образить!
* * *
Скажіть, ось ці цукерки наші чи іноземні?
- Яка вам різниця?! Ви хочете їх їсти чи збираєтеся з ними розмовляти?
* * *
- Капітане, ми тонемо!
- А скільки миль до найближчої землі?
- Дві, сер!
- А в якому напрямку?
- Донизу, сер.
За матеріалами: https://nbu4kids.wordpress.com/
Володимир Нагорняк
ПРАВИЛЬНІ УКОЛИ
— Лікувати прийшли Женю,
Принесли уколів жменю.
Наш це бачив молодець,
І побіг, як жеребець,
Не куди-небудь — до школи…
— Мабуть, правильні уколи!
* * *
АРИФМЕТИКА
Головою гол забив –
Арифметику любив!
* * *
ДЗЮДОЇСТ
Я – сміливий! Від і до:
Знаю віршик про дзюдо.
* * *
УЧЕНИЙ КІТ
Я усю науку ту
Намотав на вус коту.
Мій, уже учений, кіт
Посилає вам привіт.
«Українські фрашки для дітей»
Павло Глазовий
НАЙКРАЩА МОВА
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
– Якій мові ми синочка
Будемо навчати,
Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
– Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.
* * *
Павло Глазовий
ОДНОКАШНИК
Хто там, сину,
В двері стукав?
– То якийсь дідок.
Зовсім лисий, у куфайці,
У руці ціпок.
Він говорить, що приїхав
Із села до нас,
Що колись ходив з тобою
У четвертий клас.
– Йди скажи: немає татка.
То якесь брехло.
У четвертім нашім класі
Лисих не було.
* * *
Анатолій Костецький
ХТО ТАКИЙ ІВАН БОБИР?
Є у мене
друг хороший.
Це – школяр
Іван Бобир.
Він колючий,
наче йоржик,
і хитрючий,
наче звір!..
Ви повірили?
Даремно!
Не хитрун він,
А простак.
Невсидючий він
страшенно,
а крім того –
ще й дивак.
Можна
сто таких знайти!..
Словом,
він такий, як ти!
За матеріалами:
Глазовий, П. Вибрані усмішки / П.Глазовий ; худож. О.Я.Вишневський. – К. : Видавництво УСГА, 1993. – 139 с.
Костецький, А. Мої та твої таємниці : Вірші та казки / А.Костецький ; передм. В.Нестайко; мал. А.Василенка. – К. : Початкова школа, 2003. – 351 с.
Веселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"", "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили".
Віршики Анатолія Костецького про школу і школярів "Батьки-чомучки", "Вітя може все", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - жартівливі і повчальні...
Жартівливі вірші про школярів
Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).
Веселі віршики про навчаня: "Грамотій", "Песик вчився рахувати" (О. Савченко-Гнатюк), "Хлопчик Вітя" (Г. Малик), "Як шершень вірш писав" (А. Вольський, переклад Б. Чалого), "Не відкладай" М. Щербак, "Вчаться читати" (В. Переяславець), "Хто що пише?", "Що разом?" (П. Кралюк).
До збірки гумористичних творів для діточок Миколи Сингаївського "Маківка і перчина" увійшли вірші: "Розмова", "Марічка і звичка", "Казала Маківка", "Горобець і Шпаки", "Батько і син", "Груші на вербі", "Кіт і Мишенята", "Зайченя", "День і ніч", "Сміх для всіх", "Про що говорили птахи і звірі", "Сон Тимка-дивака", "Оксанчина радість", "Тріскуча гілка", "Хто тягне?", "Дівчатка і курчатка", "Білчині забавки", "Гостини у їжака", "Хата під водою", "Жартував комарик з колесом", "На морі, на возі", "Все спочатку", "Тиждень для лежнів", "Мармелад з перцю", "Гостювання", "Якби", "Хто там їде", "Перепілка і росинка", "День для горлиці", "Зерно і колос", "Таємна розмова", "Що воно за диво", "Співанка про Михайлика", "А ви здогадались?".
Творчість знаного письменника, популярного гумориста і сатирика Євгена Михайловича Дударя — явище в сучасній українській літературі. Соковита, барвиста мова його «дударесок», лаконічні, влучні вислови, дотепні діалоги персонажів, уїдлива іронія, сарказм, а водночас і засоби гротеску, фарсу, щире вболівання за духовне і громадянське здоров’я людини, за долю суспільства і держави — все це окреслює своєрідний художній світ творів митця, їхню естетику й оригінальність. І жодного твору «прохідного», поверхового, бо в той чи той спосіб у них порушено гострі проблеми: чи то національно-політичні, соціальні, моральні, етичні, мовні чи інші.
Остап Вишня — видатний український майстер сатири та гумору
Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) — видатний український письменник, широко знаний у нашій країні та за рубежем, — увійшов в літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору. Митець самобутній і неповторний, він формувався й зростав на грунті народного життя. Він — письменник поетичної вдачі, глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, в неповторне духовне обличчя людей праці, в щедротну красу природи.
"Ми лічили сиві хмари,
Що виходили з кошари,
Вже у мене і Маринки
Є полічені хмаринки.
Долічити їх не встигли –
Дощ пішов і ми побігли."
(Леонід Куліш-Зіньків)
"У вівторок братик Юра
Плакав біля Нати:
Чи «фігура», чи «фегура»
Не знав, як писати.
Заспокоїв тато Юру
Й надоумив плаксу:
— Як про мамину фе... гуру,
То постав ще й кляксу."
(Леонід Куліш-Зіньків)
Гумористичні твори Олекси Стороженка
Олекса Петрович Стороженко походив із старовинного козацького роду, був хоробрим офіцером і мудрим чиновником. Служба кидала його по різних куточках України. Але всюду він збирав народні бувальщини, оповіді, казки. Закоханість письменника у минуле нашого народу, в його побут, а також талант зробили, врешті, чудовий сплав. З-під пера Стороженка виходили романтичні легенди, фантастичні казки і побутові оповідання, що давали можливість відчути аромат українського слова, овіяного століттями.
"У сера Сера Вана
В серванті піжама,
А посуд стоїть на підлозі.
І все б та й нічого
Не було б і з того,
Якби не зайшла його мама.
Якби не зайшла сера мама..."
(Галина Мирослава)
"Ікс-цукерку,
Ігрек-печиво
Та солодкого ще дечого
Інна в «школі» додавала…
Ігор – з’їв!..
Усе. Пропало.
– І навіщо ти? Один?!
– Оголошуй карантин…"
(Володимир Нагорняк)
"Піч холодні млинці пече.
Сонце на схід заходить.
Річка з долу навзгі́р тече.
Мертве живе народить.
Нісенітниця та й усе!
А назирни пильніше –
і прочитай: "Такі есе –
лише поет і пише!" (Сергій Губерначук)
"Закінчилися заняття в школі, і хлопчаки по бігли до роздягальні. "Тра-ля-ля! Ех ви, мерзляки!" — кричав п’ятикласник Микола Щербань. Він стояв у колі першокласників, які з повагою дивилися на нього. — Ще тепло на вулиці, а ви в шапках і зимових пальтах ходите? Загартовуватись треба, первачки!" "Сьогодні дуже холодно!" — сказав маленький Вітя. "Васько, ти чуєш, що він говорить?" — звернувся Микола до свого однокласника. — Йому холодно!"..." (Ігор Микитенко)
"Учителька:
"Вчителька вже не могла собі дати ради з другокласником Іванком, якого всі звали Незнайком. Правда, якось навчився він читати й писати, хоча й плутав часто українські літери з румунськими, знав дещо з природознавства, малював і співав на десять, на уроці фізкультури був найліпшим учнем, але на уроці математики завжди відповідав: «Не знаю!»..." (Степан К. Д. Трайста)
"Захотіли жаби мати собі царя й звернулися з цим проханням до бога. А той, щоб відчепитися, показав на сухого пня, що стирчав із болота, сердито буркнув:
"Учитель фізики будить учня, що заснув:
"Олеся (подає обруч):
"Не вміє...", "Не витерпів", "Важке питання", "Коли помилок менше", "Все я та я", "Намалював коня", "Навчив...", "Розв’язав задачу", "Не найгірший", "На уроці географії", "Владик пише твір", "Написав...", "Що вилупиться", "Відповів...", "Подовшала історія", "Скільки пирогів", "Робив зауваження", "На уроці фізкультури", "Не обов’язково", "Хитрий хлопчик", "Загальний зошит", "Виправдався", "Хитрий Івась", "Мій тато" - такі веселі усмішки про школу представлені у цій ілюстрованій книжечці для дітей.
"Підкрутивши довгий вус...", "Немов на батька рідний син...", "Я знайшов у лісі гриб...", "Солоний вітер після зливи ...", "Обережний, хитрий лис..." - добірка коротеньких віршиків-веселинок від сучасного українського дитячого поета Анатолія Качана.
Добірка гумористичних віршів Степана Олійника для дітей зі збірки "Весела книжечка": "Чудо в черевичку", "Наші мами", "Ледар-брехунець", "Вовина хвороба", "Про Іринку", "У бабусинім буфеті", "Два кроки".
Павло Глазовий – справжній український «сміхотерапевт» ХХ-го століття. Його твори запалюють радістю і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового — гірка й прекрасна водночас правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей веселішими, відкритішими, добрішими та оптимістичнішими. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомогають їм переосмислити своє буття.
"Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже: "Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?" "Я! Я! Я!" - посхоплювались усі. "Якщо ви і в нього так кричатимете, - говорить вчителька, - то краще нікому не йти. Хворому потрібен спокій." Ми запевнили її, що не галасуватимемо, а вчителька відповіла, що ми молодці, але все одно сьогодні хай підуть кілька чоловік, а завтра ще кілька і післязавтра теж. "І пам’ятайте, - закінчила вона, - хворому потрібен спокій. Дивіться, щоб він не вставав з ліжка, розважте його як зумієте"... (Ярослав Стельмах)
Веселі віршики для дітей: "Коні і поні" (Євген Летюк), "Нісенітниця", "У нотній крамниці".
Вірші Андрія Лінника: "Щоденник нарокат", "Проста арифметика", "Чому вода солона", "Запізніла скарга", "Хто у кого списав", "Біля плити", "Екзамен на моряка", "Заспокоїв", "Чому не їв", "Покуштував", "Пожалів одежі".
Полярник
Віктор Насипаний – відомий тернопільский поет і гуморист, твори якого давно припали до душі дітям і дорослим.
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
З книги "Калейдоскоп жартів: Дотепи, анекдоти, кумедні історії" (впорядкування і переклад Тупайла Михайла)
Такі собі можна й крашче написати
Артьом, напиши смішніше і публікуй. посміємося))))
чого тут нема великих смішинокмині треба на урок а увас цього нема
Розо, тут дуже багато смішинок. Тисни на різні посилання, що тут є, читай
доброго дня я дала завдання дітям 5 класу найти смішинки і написати я також пошукала дуже мало якось у вас і не смішні про зуб вопще жалко хлопчика