Дівчинці Олесі ще не виповнилося й чотирьох рочків, але вона вже багато чим цікавиться, про все хоче знати. Ось послухаймо лишень, які запитання задає ця дівчинка дорослим. А записав Олесині смішинки письменник Анатолій Мойсієнко.
Анатолій Мойсіенко
ОЛЕСИНІ СМІШИНКИ
* * *
Олеся (подає обруч):
— Покажи, Івасику, як ти вмієш крутити?
— Я не вмію.
— Покажи, як ти не вмієш.
* * *
Сусідська дівчинка (до Олесі):
— На яблуко.
Олеся не поспішає брати:
— Я тобі цукерку давала з будь ласкою, а ти мені як пропонуєш?
* * *
Тато:
— Хитруня...
Олеся:
— Ні, хитруня не Олеся, а лисичка.
* * *
Мамо, а де продаються гроші?
* * *
— Тату, а вогню в грубці гаряче?
* * *
Дівчинка про саму себе:
— Олеся не хоче вередувати, бо мама не дозволяє.
* * *
— Мамо, скільки тобі років?
— Уже тридцять стукнуло.
— А я і не чула.
* * *
— Тату, а кропива об своє листя жалиться?
* * *
Мама:
— Олесю, наш тато став письменником.
Олеся:
— А хто ж тепер нашим татом буде?
* * *
— Олесю, що вам давали на обід у дитсадку?
— Рибу.
— З чим?
— З кістками.
* * *
— Ти знаєш, чого бабуся старенька?
— Чого?
— Бо вона війну бачила.
* * *
Мама перебирає пальчики на нозі в Олесі:
— Це татові, це мамині...
— А мої де?
* * *
Олеся показує на ввімкнену електричну лампочку:
— Там літо живе.
І на вимкнену:
— А там зима живе.
За матеріалами: "Календарик-дошколярик". Вірші, казки, оповідання, ігри, загадки, скоромовки, комікси. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. Упорядник Віктор Терен. Київ, видавництво "Веселка", 1992 рік.
Дивіться також на нашому сайті:
"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка. А ще - гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також - гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.
"Анатолій Мойсієнко – поет не зі самоспонукання до творчості, не з нав’язливого самопримусу бути поетом, а від природи своєї, а за станом душі... за манерою письма – образний, метафоричний." (Євген Гуцало)
«Поезія Анатолія Мойсієнка відкриває унікальні можливості пізнання естетичної, зображальної, змістової, звукової цілісності поетичного твору». (Микола Жулинський)