Жартівливі вірші Василя Шаройка про школу та школяриків

Завантажити текст віршів Василя Шаройка про школу (txt.zip)

 

 

Василь Шаройко

ВИПРАВИТИ ПЛУТАНИНУ

(ХТО Ж РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?)

За струмком
Дзюрчить село,
Небо
В сонечку зійшло,
Виструбнув
На півня пліт,
Кукурікнув
Сірий кіт,
Квітка
Сіла на бджолу,
Дуб старий
Спиляв пилу…

Хто ж
Розплутає слова?
Ви
Не зможете,
Бува?

 

 

*****

 

 

ДОЗВОЛИВ

Перше вересня –
І знову
Біля школи діти.
Всі одягнені святково,
Всі тримають квіти.
- Ну й троянди у Миколи!
О, як їх багато! –
Оточили дружним колом
Школяра дівчата. –
Де вдалось
Такі дістати?!
Це ж не квіти – мрія!
- Я нарвав їх біля хати
Дідуся Андрія.
Сам дідусь
Мені дозволив
(Учень посміхнувся):
Біг за мною
Аж до школи –
І назад вернувся.

 

 

*****

 

НА УРОЦІ МОВИ

Вчитель
Бережно розправив
Зошита у Вови…
- Чом ти,
Хлопче,
Не поставив
Знаків розділових?
- Ставив! –
Зиркнув той лукаво. –
Як ви зошит брали,
То вони тоді,
Їй-право,
Десь повипадали.

 

 

*****

 

ПРО МАРИНКУ

Строга матінка
На ринку
Присоромлює Маринку:
- Де ти, донечко,
Поділась?
Я давним-давно
Скупилась,
А тебе
Нема й нема.
Де ти бігаєш сама?!
- Мамо!
Таж одну годинку
Я побігала
По ринку!
Скрізь на ньому
Побувала!
Продавців
Усіх питала:
“Де п’ятірки
Продаються?”
Продавці
Лише сміються.

 

 

*****

 

 

 

КМІТЛИВІ ДІТИ

- Діти, ложку золоту
Я поклав у кислоту.
Поясніть,
Якщо хто зна,
Чи розчиниться вона?
Всі гукнули хором:
- Ні-і-і!
- А чому?
Скажіть мені.
- Бо інакше
Ложку ту
Ви б не клали в кислоту!

 

 

*****

 

СКІЛЬКИ ТРЕБА “Н”

Просив
Дружків своїх
Семен:
- Знаннями,
Хлопці,
Поділіться!
Не розберуся:
Скільки “н”
Писать
В іменнику “рушниця”
- Ех, ти! –
Страмив його
Миколка. –
Порожня
В тебе голова!
Одне –
Якщо це
Одностволка,
А як двостволка –
Значить два.

 

 

*****

 

ДОВГІ ПОШУКИ

Під час вечері
Сповістили тату
Синки-близнята
Дмитрик і Тарас:
- Сьогодні в школі
Викликали нас
Найменше спільне кратне
Відшукати.
А він:
-  Мене ви
Дуже здивували!
Я в школі вчився
Хто знає коли!
Те спільне кратне
Вже тоді шукали.
Невже ж його
Ще й досі
Не знайшли?!

 

 

*****

 

 

ШКІДНИКИ ТА ОХОРОНЦІ

Питає вчитель
Учня на уроці:
- Які в саду
є шкідники та охоронці?
- Сергійко та Гаврилко –
Шкідники,
Бо в сад
Частенько
Ходять по грушки, -
Відповідає
Вчителеві хлопець. –
А пес Рябко –
Надійний охоронець.

 

 

*****

 

ДЕ ПОДІЛИСЯ КАРПАТИ

Гірко
Схлипує
Надійка.
- Ти чого?
- У мене двійка.
- А за що?
Дозволь узнати.
- Я забула:
Де Карпати.
- Пригадай, -
Повчає Алла. –
Дивно!
Де ти
Їх поклала?!

 

 

*****

 

ХИТРИЙ ЩОДЕННИК

Сергійко
Одразу притих,
Засмутився.
Питають його:
“Де щоденник подівся?”
Та хлопчик не відає,
Хлопчик не знає:
Чому це щоденника
Знову немає.
Таке вже бувало
(Про це нам відомо):
Ховався щоденник
То в школі,
То вдома.
Не раз хитрував,
Затівав різні штуки,
Аби лиш нікому
Не датися в руки.
І ви уже всі
Здогадались,
Здається,
Чому його й досі
Знайти не вдається.

 

 

 

*****

 

ЖИВА ГРАМАТИКА

Хто письменним
Стати хоче,
Мусить вивчить
З ранніх літ
Ч о л о в і ч и й рід,
Ж і н о ч и й
І також –
С е р е д н і й рід…

Гуска,
Вийшовши з повітки,
Поспішає
На лужок.
А за нею
(Гляньте, дітки!) –
Гусеняток ланцюжок.
Я її
Не побоюся:
От візьму
І подражнюся!
Та вона
За ту образу
Щось розсердилася
Зразу:
- Га-га-га!
Го-го-го-го!
Зараз
Ущипну його!…
(Тут зазначити
Нам слід,
Що в о н а –
Ж і н о ч и й рід).

Я метнувся на паркан.
З буди виліз
Пес Полкан.
Він гарчить
І шкірить зуби…
Де ж подітися
Від згуби?!
(Тут зазначити
Нам слід:
В і н –
Це ч о л о в і ч и й рід).

Сталось,
Наче уві сні:
Мить – і я
Вже на сосні!
Скільки ж буду –
От невдача! –
На сосні
Сидіти я?
Озирнувся –
І побачив
Біля себе
Кошеня.
- Я, -
Поскаржилось воно, -
Вже давно
Сиджу одно.
Одному
Так сумно!..
Ох!
Веселіше
Буде вдвох.
(Тут зазначити
Нам слід,
Що в о н о –
С е р е д н і й рід).

Так завчив я
Назавжди
Всі в граматиці
Роди.

 

 

*****

 

ЗУМІВ

Вася гордо доповів
Братові Панасу:
- Дати відповідь зумів
Я один із класу!
- І яке ж, Васильку, вам
Задали питання?
- Нас питали:
“Хто не сам
Виконав завдання?”

 

 

*****

 

ПРО ДИВА

-Те,
Що диво
У житті буває,
Нам доводить
І деталь оця:
Пташенятко
Дірку пробиває
І само
Виходить із яйця.
-Вибачте! –
Тут руку
Гриць підносить. –
Вчителю!
Ми чули вже про це.
Нам не дивно:
Як з яйця виходить…
Дивно:
Як зайшло
Воно в яйце?!

 

 

*****

 

 

ХИТРЕ МІСТО

- В Лондоні
Тумани часті, -
Гнат Петрович каже. –
Діти,
Хто із вас
На карті
Нам його покаже?
Подає
Указку Вані.
Та Іван
Затявся:
- Я не можу,
Бо в тумані
Лондон заховався.

 

 

******

 

ЛОПОТУХА МИЛА

- Алло! Це Ніна? –
Дзвонить Мила. –
Писать переказ
Ти скінчила?
Що-що?
Скінчила?
Так і знала!
А я
Ще і не починала.
У трубку
Мила знов:
- Це Алла?
Ти всі задачі
Розв’язала?
Хвалю!
А я
Поспала трішки
І зараз
Шию бант
Для кішки.
- Алло! Алло! –
Лопоче Мила. –
Уроки,
Ганю,
Ти зробила?
Вже посуд мить
Допомагаєш?
Коли ти
Все зробить
Встигаєш?!

До вечора
Всіх подруг
Мила
По телефону
Обдзвонила.
Спочивши,
Добре попоїла.
Потрібно
Приступать
До діла!..
Переказу
Не дописала –
Закрила
І в портфель
Поклала.
Коли взялася
За задачі,
Її спіткали
Теж невдачі…
- Лягаю спать,
А всі уроки
Я вивчу вранці
Без мороки.

Збудилась –
Пізня вже пора:
Спішить
До школи
Дітвора…

В той день
У Милі-учениці
Нові з’явились одиниці.

 

 

*****

 

 

У СПОРТЗАЛІ

(САМІ ПРИБИЛИ)

У спортзал
Сьогодні знову
Гриць заходить радий.
На підлозі двопудову
Гирю ніжно гладить.
Кажуть хлопці малюку,
Сміючись при тому:
- От якби
Тобі таку!..
Що ж, бери додому.
Гриць смикнув разів зо три
З усієї сили…
- Бач, ви кажете: “Бери”,
А самі прибили.

 

 

*****

 

НЕ ЗАЛИШИЛИ

Рік навчальний закінчився.
Веселиться дітвора.
Батько пильно подивився
На синочка-школяра.
- Як діла твої, Тарасе?
Не залишили тебе?
- Ні! Я з третього “А” класу
Перейшов у третій “Б”!

 

За матеріалами: Шаройко Василь. Хитрий щоденник: Вірші: Для мол. шк. віку. Художник М.Молотников. - Херсон, 1998. - 25 с.

 

 

* * *

 

 
ЛІЧИЛОЧКА

Я
Умію
Рахувать!
Раз, два, три, 
Чотири, п’ять... 
Пояснити 
Можу всім: 
Далі — шість, 
А потім — сім, 
Вісім, дев’ять, 
Десять... 
Потім... 
Запитати 
Треба 
В тьоті.

 

 

* * *

 

 

З ЧОГО ДВІЙКА?
 
Тато
грізно
До Матвійка:
—    А сьогодні 
З чого двійка? 
А Матвійко 
Тату сміло:
—    Як і завжди, 
Із чорнила.

 

 

 

* * *

 

 
НАВЧИЛАСЬ

Споріднені слова вивчали 
І всі у класі помічали, 
Їх добирать неважко.
Двір, дворище, дворняжка...
А вдома ввечері хвалилась 
Своїй бабусі внучка:
— Я слів споріднених навчилась!.. 
Двір, дворик, наша Жучка...

 

 

 

* * *

 

 

ДЕСЬ ПОВИПАДАЛИ

Вчитель
Бережно розправив 
Зошита у Вови...
—    Що ж ти 
Знову не поставив 
Знаків розділових?!
—    Ставив! —
Каже той лукаво.— 
Як ви зошит брали, 
То вони тоді, Їй-право,
Десь повипадали!

 

 

* * *

 

 
ТУТ СПРАВА ОСЬ У ЧІМ...

— Торочить 
В школі 
Дітвора,
Що твір 
Списав я 
У Петра.
У нас 
І справді 
Схожий твір. 
Тут справа 
Ось у чім 
(Повір
Мені, Сашко, 
І не сором): 
Я
Твір писав 
Його пером.

 

 

* * *

 

 

 

ЗАСПОКОЇВ

Жарт

Зиркнув Гриць 
На лікаря 
З-під лоба:
—    Чув я:
Геніальність —
Це хвороба...
Лікар посміхнувсь, 
Пригладив брови...
—    Заспокойся, хлопче. 
Ти — здоровий.

 

 

* * *

 

 

В ЧІМ РІЗНИЦЯ
 
—    Чи не знаєте різниці 
(Нумо, діти, нумо!)
Ви між світлом блискавиці 
І звичайним струмом?

Підвелася учениця...
—    Знаєм, безумовно.
Ось різниця:
Блискавиця 
Світить безкоштовно.

 

 

 

* * *

 

 

ЧИМ ЖЕ ГРИЗТИ?