На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Усмішки і жарти про дітей (за народними мотивами)


Народні усмішки. Усмішки і жарти про дітей, за народними мотивами

 

УСМІШКИ І ЖАРТИ ПРО ДІТЕЙ (ЗА НАРОДНИМИ МОТИВАМИ)

 

 

Зрівняв рахунок

—  Що це ти так погано працюєш? — сказав батько синові.— Я дві лопати землі кидаю, а ти одну.
Попрацювавши  до  обіду,  прийшли  вони додому  й  сіли обідати. Тоді син і каже батькові:
—  Дивись, батьку, поки ти один раз донесеш ложку до рота, я дві. Тепер рахунок рівний — три на три.

 

* * *

 

Від чого сиве волосся

—  Мамо, чому ти маєш так багато сивого волосся?
—  Це тому, дитино, що ти так багато мені клопоту робила.
—  Ой, мамко, то ви мусили бабці дуже багато клопоту наробити, коли вони такі білі, як сніг.

 

* * *

 

 Чемна дитина

Тітка почастувала Василька солодким пиріжком.
—  Синку, що треба сказати, коли тобі щось дають? — питає Василькова мати.
—  Дайте ще, — не задумуючись відповів хлопчина.

 

* * *

 

Помічник

Дідусь коле дроза, а внук питає:
—  Дідусю! Чому, коли б'єте, говорите: «Гах»?
—  Так легше рубати.
—  То давайте я допоможу. Ви рубайте, а я буду приказувати: «Гах»!

 

* * *

 

Не вгадала

—  Васильку, — говорить Орися, — чому ти такий замурзаний? Я навіть можу вгадати, що ти сьогодні їв.
—  Угадай.
—  Яєчню.
—  А от і не вгадала. То я ще вчора яєчню їв.

 

* * *

 

Чому це так?

Мати: "Юрко, сьогодні вранці я залишила в буфеті два медяники. А зараз там один. Чому це так?" Юрко: "Бо було темно, мамо, і я другого не побачив."

 

* * *

 

Батько вдома

Перед дверима дому сидить маленький хлопчик. До нього підходить якийсь чоловік і питає:
—  Тато вдома?                                               
— Так.               
Чоловік дзвонить, але ніхто не виходить з хати. Тоді він злісно каже хлопцеві:
—  Ти кажеш, що батько вдома, чому ж дверей ніхто не відкриває?
—  Не знаю, ми тут не живемо.

 

* * *

 

Хитрий хлопець

—  Мамо, дайте мені горіхів.
—  Добре, візьми собі повну жменю.
—  Аж повну жменю? То ви краще дайте свою жменю, ваша більша.

 

* * *

 

По-братськи

Дає батько старшому сипові пакунок з цукерками  і  говорить:
—  Поділися з Павликом по-братськи.
—  Як це по-братськи?
—  А так: йому дай більше, а собі візьми менше.
—  Е, ні! Ти краще віддай йому пакунок, хай він поділиться зі мною по-братськи.

 

* * *

 

Поділив

Мама. Ти поділив, Петрусю, троє тістечок, що я тобі дала, порівну на себе й Галю?
Петрусь. Еге... тільки я ніяк не міг поділити порівну три, то я спершу одне з'їв.

 

* * *


Полярник

—  Тату, коли я виросту, то буду полярником.
—  Дуже добре, синку.
—  Я вже зараз хочу готуватись до цього.
—  Як же?
—  А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

 

* * *

 

Мама захворіли

Маленька дівчинка прийшла до сусідки.
—  Здрастуй, Маринко, що тобі?
—  Мої мама дуже, дуже захворіли. І їм хочеться варення. З полуниць... — скоромовкою відказала.
—  Ото лихо! А у віщо тобі дати варення? Ти взяла склянку чи блюдечко?
—  Нічого не треба. Я тут із'їм.

 

* * *

 

Хто раніше

Хлопчик питає батька:
—  Тату, коли ти одружився?
—  У двадцять чотири роки.
—  А мама?
—  У двадцять два.
—  То, значить, мама одружилася на два роки раніше тебе...

 

* * *

 

Лист

-  Що ти робиш, доню?
 - Пишу листа Марійці.                                
 - Але ж ти не вмієш іще писати.
- Марійка ж теж ще не вміє читати.

 

* * *

 

Тримається

Хлопчик іде вниз по сходах, тримаючи в руках миску супу.
—  Помалу, не впади... — каже мати.
—  Ні, мамо, не впаду, я ж тримаюсь за миску.

 

* * *

 

Дід і онук

- Діду, а Ви були колись малі?, - питає онук.
- Був, дитино, був.
- От, мабуть, сміялися тоді з Вашої лисини і бороди!

 

* * *

 

Не міг порахувати

Одного разу батько послав сина, щоб той порахував кіз у лузі.
Син пішов і швидко повернувся.
- Ну як, порахував? - запитав батько.
- Та нарахував дев'ять, а одна коза так стрибала, що я не міг її порахувати, - відповів син.

 

* * *

 

Вузлик на хусточці

—  Чому в тебе на хусточці вузлик зав'язаний?
—  То старша сестричка зав'язала, щоб я не забула її листа в скриньку вкинути.
—  ї ти не забула?
—  Ні, сестричка забула дати мені того листа.

 

* * *

 

Не дістав

—  Понеси, синку, повісь на сонці сорочку, хай сохне. Вернувся через хвилинку Яшко в хату з сорочкою.
—  Чому ж ти не повісив? — питає мати.
—  Не дістав до сонця.

 

* * *

 

Про зуб

- Олесю, ти був з батьком у зубного лікаря? .
- Був.
- Ну й що? Тепер зуб не болить уже?
- Не знаю. Вія у лікаря залишився.

 

* * *

 

Розумна така дитина

Народилася довгождана дитина. Рік їй минув і не розмовляє. Два роки їй, а вона все не розмовляє. Минуло їй три роки — мовчить. Четвертий рік пішов...
Мати сидить і годує її кашею. І раптом дитина заговорила:
—  Пересолено.
Мати до неї:
—  Чому ж ти, мій миленький, весь час мовчав?
—  А тому, що весь час було нормально.

 

* * *

 

Ще свисніть

Поверталися батько та синок із міста поїздом. На голові у сина був новенький капелюх. Хлопець весь час визирав у відчинене вікно. Батько й каже йому:
— Не визирай, бо вітер зірве капелюха... Але хлопець не слухав. Тоді батько підкрався до сина і, коли той визирнув у вікно, зняв капелюха.
—  А що я тобі казав? — мовив батько. — Пропав капелюх. Син почав плакати, і, щоб заспокоїти його, батько сказав:
—  Не плач, ось я зараз свисну, і капелюх повернеться. Син глянув у вікно, а батько в цей час свиснув і одяг йому капелюх на голову.
Хлопцеві це дуже сподобалося. Він посміхнувся, зняв капелюх і, викинувши його у вікно, мовив: — Ану, тату, ще свисніть...

 

* * *

 

Обіцянка

—  Татусю, подаруй мені барабан.
—  Я б подарував, синку, та боюсь, що ти заважатимеш мені працювати.
—  Що ти, татусю! Я тільки тоді буду барабанити, коли...
коли ти спатимеш.

 

* * *

 

Зрозумів

На уроці учитель спитав одного неуважного учня:
—  Коли найкраще рвати яблука? Учень не задумуючись випалив:
—  Як собака прив'язаний.

 

* * *

 

Навчив

—  Скільки буде три та п'ять?
—  Не знаю.
—  Ну от як я візьму й покладу тобі в кишеню три копійки і п'ять копійок, скільки буде?
—  Нічого не буде.
—  Та чого ж не буде?
—  У мене в кишені дірка.   

 

* * *

 

Є сенс

—  От якби-то екзамени та складати на місяці!
—  А чому?
—  Таж там всі предмети в шість разів легші.

 

* * *

 

Азбука

—  Ти, Галішко, вже знаєш азбуку?
—  Авжеж знаю.
—  Тоді скажи мені, будь ласка, яка буква йде після «А»?
—  Всі інші букви.

 

* * *

 

Теж забули

Першокласниця на уроці декламувала вірш і збилася. Настала прикра пауза. Учениця повернулася до вчительки, чекаючи, що вона підкаже... Потім спитала:
—  Що, ви теж забули?

 

* * *

 

Все я та я

—  Вставай,  Петрику, — будить   мати  першокласника, —
пора до школи збиратися.
—  Не хочу, — пхикає Петрусь, — все я та я, хай ще Оленка піде, — показав на меншу сестру.

 

* * *

 

Чи дорого коштує

—  Скажи, тату, чорнило дорого коштує?
—  Ні, дешево. А чому це тебе цікавить?
—  Мама дуже сердиться, що я вилив чорнило на скатертину.

 

* * *

 

Далеко поїдете...

Машина зупинилась. Шофер крутив ручку, а двигун і не чхне. За цим спостерігав хлопчик, що тримав у руках свого Іграшкового автомобіля.
—  Дядю, чуєте? Ви, мабуть, далеко поїдете?
—  То ж чому? — витер з лоба піт водій.
—  А так довго накручуєте свою машину.

 

* * *

 

Хворий будинок

Йдучи з мамою вулицею, дівчинка побачила на одному з будинків термометр і запитала:
—  Мамо, а що це таке?
—  Термометр, — відповіла мати.
—  То будинок теж хворіє?

 

* * *

 

Курка розцвіла

В зоопарку Мишко побачив павича і каже матері:
—  Мамо, глянь, курка розцвіла!

 

* * *

 

Андрійкова ніч

—  Що з тобою, Андрійку, чому ти заплющив очі?
—  Я роблю ніч.

 

* * *

 

Додумався

Читав батько малому синові казочку про рибалку і золоту рибку. Коли дійшов до того місця, де вередлива баба вчетверте посилає діда до моря просити рибку, син і каже:
—  Невже дід не додумається попросити рибку, щоб вона йому другу бабу дала?

 

* * *

 

Купила сметани

—  Збігай, доню, купи сметани. Ось глечик і гроші. Купищ на всі, кілограм.
Продавщиця налила у глечик сметану та й питає:
—  А гроші де?
—  Та там же, у глечику,— відповіла Оля.

 

Народні усмішки

За матеріалами: "Народні усмішки". Київ, видавництво "Дніпро", 1986,  стор. 97 - 115.

 

 

  Більше гумористичних творів на "Малій Сторінці":

смішинки
"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка. А ще - гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також - гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.

Останні коментарі до сторінки
«Усмішки і жарти про дітей (за народними мотивами)»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар