Статті для дітей та батьків

"... Коли зазіхнеш на чуже, то втратиш і своє." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

"... Назавтра десятеро полководців почепили на голови напрочуд гарні роги. Але попри ці почесні відзнаки, мишача армія була вщент розбита в першому ж бою, і бідолашне військо ледве втекло від котів. Вояки один по одному шмигали у вузенькі нори і всі врятувалися. Полководці й собі кинулися до нір, але гіллясті роги не пролазили в них. І коти забрали мишей-полководців у полон. А яка доля чекає на котячих бранців — ви самі знаєте..." (Езоп)

 

 

 

"... Тепер будьте розважні. Правду кажучи, сердешна мавпа не винна. Що вона вміла — те й показувала. Винні ви самі, бо ні сіло ні впало обрали царем блазня, не подумавши, до якого лиха він може вас довести." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Затямте, дітки: ніколи не шануватимуть того, хто каже одне, а робить інше. Бо судять про когось не за словами його, а за ділами." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

"... Ворона хоче стати орлом: побачила,   як  орел   полює,  то  й   забаглося  їй  полювати так само. А про те забула, що орел великий та дужий,  а вона — звичайний собі птах. Тому сьогодні й попалась..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Зійшлися цапики посеред кладки, пхнули один одного рогами раз, другий, та й... шубовсть у воду! Добре, що вміли плавати, то врятувалися. А якби не вміли?.." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Хто навчив? Віслюкова доля навчила, леве.
Так уже ведеться, що біда одного стає наукою іншого."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Вертайтеся до своїх домівок та будьте вдоволені з того, які ви є. Подалися зайці назад. І здався їм ліс гарнішим, сонце теплішим, вітрець — ніжнішим. Трава видалася смачнішою, а життя — прекрасним. І донині так ведеться зайцям, і вікують вони радісно та щасливо." (Езоп)

 

 

 

 

 

"... Я — Гєрмес! — прогримів   він. — Я  знаю,   яка   була   в   тебе мотика!  Я почув  твій плач  і  прийшов  тебе  випробувати. Бачу — ти поганий чоловік, бо хотів мене ошукати. Аби ти сказав правду, я подарував би тобі золоту мотику. Але тепер не матимеш і своєї. Це тобі плата за брехню..." (Езоп)

 

 

 

 

"... Чи не забрав ти собі в голову, цапе, що це я тебе так налякався?  Ба ні!  За мною гнався лев — ось кого я боюся!  Та хай він тільки звідси піде, отоді взнаєш, що таке цап, а що — віл..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Царя обирають не за красу, а за вдачу, розум, кмітливість і силу...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Ти добре робиш, що так пильнуєш собак, бо вони нас бережуть...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Моя хитрість на мені й окошилася. Коли б не пірнав у воду, не поважчали; б мої мішки, і я хутенько відніс би їх..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

" ...Ніжитесь у моєму затінку, в холодку, і кажете, що я нікчемна. Як то можна приймати все добре, що я вам даю, і ганити мене?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... хоч і мав ти золото, насправді не мав нічого. Ніякої користі воно тобі не давало. Тільки б дивився та дивився... То візьми якийсь камінь, поклади в яму і скажи собі, що то золото. І буде тобі добре, як перше."

(Езоп)

 

 

 

 

"...Людина з часом звикає до будь-чого, яке-воно не є, добре чи погане. Добре стає не таким добрим, а погане — не таким поганим, як здається попервах."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Хіба можна втаїти те, що кожному видко з першого погляду?"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...   Сказав,   щоб  я  ніколи  не  ходив   нікуди з приятелями, які в скруті кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру, бо друзі пізнаються в біді..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

" ... Еге, ні на що не придалася б наша вдатність, коли б доля не послала нам рибину в останню мить."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Вона пливе, чи вода її несе? Ох. бідолашна, терпить через свою голову..." 

(Езоп)