Езопова байка "Рибалки"


 

 

Езоп

РИБАЛКИ

(у переказі П. Цімікалі, 
переклад українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі)


Сіли якось двоє рибалок у човника і, тільки-но на світ благословилося, попливли в море. День починався погідний, небо було чисте й блакитне.

— Я певен — сьогодні нас чекає багатющий улов. Погода — кращої не треба, пора — саме для лову, а ми рибалки вправні та спритні. Гріх не наловити! — каже задоволено один.

— Авжеж! — притакнув другий. — Сьогодні кошики будуть повні.

Почали вони вибирати снасті. Що за напасть? Нажива з'їдена, а риби нема.

— Ти диви! — каже один. — Такого мені ще не бувало. Дивоглядь та й годі!

— А може, на інші гачки щось зловилося? Рано нарікати. Нумо глянемо, друже!

Але й далі не траплялося нічогісінько, крім одного-єдиного рака, та й той устиг дременути.

— Чи не податися куди-інде? Може, там пощастить!

— Гаразд.

Налягли вони на весла, запливли ще далі в море й знов закинули снасті. Простояли до полудня, але й тут намарне. Зажурилися рибалки.

— Скажи комусь — не повірить! Вже відколи в морі, а досі й рибинки не бачили.

Рушили невдахи до берега й запливли в невеличку, оточену скелями затоку, де завжди водилася риба. Довго рибалили, а риба не бралася, та й не бралася. Так тривало, аж поки смеркло.

З досади рибалкам і говорити не хотілося. Аж ось один пробурчав:

— Ет, змарнували ми день! Жаль праці.

— Так нам і треба, такі ми рибалки! — озвався другий.

І взялися вони, засмучені, за весла — рушати додому. Коли це з води вистрибнула здоровенна рибина і впала в човна. Така здорова, аж човен захитався.

— Тунець! — вигукнули рибалки. Смуток їхній як рукою зняло.

— Та ще який тунець! Велетень! За такого праці не жаль. Нам таки пощастило!

— Оце так удача! Мабуть, за ним гналася якась драпіжниця, і він стрибнув у нашого човна рятуватися. Ну, тепер хоч не з порожніми руками повернемося.

Невдовзі рибалки дісталися берега й поспішили на базар — продавати рибину.

— Оце так риба! — зачудувався покупець. — Певне, ви дуже вдатні рибалки.

Один рибалка, схиливши голову, осміхнувся й мовив:

— Еге, ні на що не придалася б наша вдатність, коли б доля не послала нам рибину в останню мить.

За матеріалами: «Езопові байки». У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Видання друге, доповнене. Київ, видавництво «Веселка», 1990 р., стор. 143.

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Езоп, байкар. Портрет Езопа з книгою роботи іспанського художника Дієго Веласкеса.Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність. 

 

 

 

 

Художня література для дітей. БайкиБайки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій  подано мораль. Головне у байках –глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.


Останні коментарі до сторінки
«Езопова байка "Рибалки"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми