Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Олександр Міхнушов: ілюстрація до приказки Їв би очима, та душа не приймає 

"Їв би очима, та душа не приймає"

Ілюстрація Олександра Міхнушова до української приказки Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає

"Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає"

"Кому - як мара, йому - як зоря"Кому - як мара, йому - як зоря, українська приказка, ілюстрація - Олександра Міхнушова

Ілюстрація Олександра Міхнушова до української приказки За такої страви ляжеш вздовж лави

 "За такої страви ляжеш вздовж лави"

Коли зореш мілко, посієш рідко, то виросте дідько, ілюстрація до приказки - Олександра Міхнушова

"Коли зореш мілко, посієш рідко, то виросте дідько"

Олександр Міхнушов: ілюстрація до приказки Той сам себе губить, хто чужую жону любить

"Той сам себе губить, хто чужую жону любить"

Приказка Заправив, як рідного батька,  ілюстрація Олександра Міхнушова

"Заправив, як рідного батька"

Ілюстрація Олександра Міхнушова до української приказки Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було

"Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було"

ілюстрація до приказки - від Олександра Міхнушова, у дурного хазяїна й колесо з воза украдуть"У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть"

ілюстрація до приказки - від Олександра Міхнушова, нема вірнішого приятеля як добра жінка

"Нема вірнішого приятеля, як добра жінка"

Олександр Міхнушов - художник, ілюстратор, карикатурист.Олександр Міхнушов - художник, ілюстратор, карикатурист. Народився 24 жовтня 1955 року. Живе в Києві. За освітою – архітектор, однак усе життя присвятив книжковій графіці. Переможець конкурсу ім. Валерія Зелінського «Карикатура в українській пресі», володар золотого диплома 2010 року. Його карикатури публікувалися в багатьох періодичних виданнях України, зокрема й у славетному журналі «Перець».

"Дай, мамо, вечеряти! — «Підожди, долото вкипить».
День не їдять, два дні перегодять, а тоді знову не їдять.
Діжу пошкребла та й пиріг спекла.
Добрий борщик, та малий горщик.
Дотанцювались, що без хліба остались."

(зі Словника народної мудрості "Так кажуть")

Про дуже пихатих, чванливих, бундючних, гонористих та зарозумілих в народі кажуть так:

- вхопив Бога за бороду
- всі розуми поїв
- набиває собі ціну
- напускає на себе пиху...

Сучасна народна мудрість каже: «Якщо ви живете десь у чорта на болоті, то не слід нарікати на недоладність транспортної системи міста»... Насправді, вислів «У чорта на болоті» має цікаве автентичне походження. Виявляється, що болота та галявини у глибині лісу слов'яни вважали завороженими. У дохристиянські часи на них влаштовували капища язичницьких богів. Але іноді селянам доводилося йти зі сіл, зокрема втікаючи від ворогів, і селитися на таких "чортячих" місцях, щоб не викорчовувати лісу. Коли їх запитували, де вони живуть, відповідали: "У чортів вдома на болоті".

Наші пращури володіли гарною мовою, багатою на прислів’я, приказки, приповідки, крилаті вислови та гарні словечка. На жаль, з кожним роком ми дедалі звужуємо свій лексичний запас, засмічуємо свою мову суржиком, примітивними висловами, чи то пак нецензурною лексикою. У порівнянні з технологічно розвиненим сьогоденням і усіма його можливостями, побутова мова українців 18-20 століть рясніла живою, гарною мовою, за яку нікому не було соромно. Таким чином люди прикрашали власний побут перлинами народної мудрості та широко використовували фольклорне багатство у різноманітних сферах свого життя.

Усім добре відомо, що поки ту львівську маршрутівку дочекаєшся, можна всі жданики поїсти. А вчені ще й підрахували, що ось так чекаючи транспорт на зупинівках, ми загалом марнуємо понад рік свого життя. А колись в давнину, як люди не знали, коли щось станеться, то казали так:
- До нових віників
- До грецьких календ
...

Ну хто ж з нас не любить солодко поспати - вдень покуняти за обідньою перервою, а вночі дати хропака. Лише зле, коли в обід наші дрімання побачить керівництво, а вночі справді кепсько, коли хтось хропить на весь вагон, а Ви ніяк не можете очей зімкнути. Давня легенда каже, що був собі такий Морфей, а той хто опинявся в його обіймах – спав солодким сном. Морфей — син Гіпноса, бог сновидінь. За міфами, Морфей з'являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві Морфея зображували у вигляді чоловіка з крилами. Також, образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу.

Вислів «Крокодилячі сльози» ґрунтується на старовинному повір’ї, начебто крокодил перед тим, як з’їсти свою жертву, плаче. Народна мудрість загалом пов’язує цей вислів з такими негативними рисами, як: дволикість; лицемірність; лукавість; нещирість; підступність; удаваність; фальшивість; фарисейство.

Усі знають як то воно у львівській маршрутівці. Наб’ються люди як оселедці у бочці, і яблуку ніде впасти. Наші предки, хоч не їздили у маршрутках, а у кращому випадку на возах, та знали набагато більше гарних висловів про тісноту.

Словник народної мудрості Так Кажуть. Випуск 2. Чи далеко яблуко впало від яблуні...Mатеріали з рубрики "Так кажуть" на радіо ФМ Галичина, що записувалися у 2012-2014 роках, базуються на виданні Словник народної мудрості "Так кажуть" (автор та упорядник Тарас Береза, укладач серії "Інноваційні словники", спільно з Олегом Кулинським).


Всього:
6918
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 298
293   294   295   296   297   298   299   300   301   302   303  
Наступна
В кінець
Топ-теми